Справа № 22ц-1230/2010 Головуючий в суді І інстанції ВолчкоА.Я.
Категорія 01,45 Доповідач у суді 2 інстанції Сліпченко О.І.
23 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2009 року по справі за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Київській області до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання розпоряджень та державних актів на право приватної власності на земельні ділянки недійсними та зобов'язання повернути земельні ділянки до земель запасу Бобрицької сільської ради ,-
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів , -
У серпня 2009 року міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області звернувся з вищенаведеним позовом, який обґрунтовував тим, що розпорядження та державні акти Києво-Святошинської РДА суперечать вимогам статей 118 , 151 ЗК та ст. 203 ЦК, оскільки не дотримані порядок та строки розгляду заяв громадян щодо надання та вибору їм земельних ділянок.
Крім того, в порушення вищенаведених норм закону на момент прийняття розпоряджень 16 грудня 2008 року та передачі земельних ділянок відповідачам у власність, не було здійснено погодження проектів відведення земельних ділянок обласною санітарно-епідеміологічною станцією та відділом містобудування та архітектури.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2009 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
У своїй апеляційній скарзі прокурор просить вказане рішення суду скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права і задоволити позов.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наданих сторонами доказів.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем прокурором не доведено, що відповідачі реалізую чи передбачене законом ( ст. 116, 118, 121 ЗК ) право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, вчинили будь-які порушення або загрозу порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, чи взагалі здійснили будь-які протиправні дії чи бездіяльність, а Києво-Святошинська РДА вчинила порушення або загрозу порушень економічних, політичних та інших державних інтересів..
З таким висновком погоджується і судова колегія.
Крім того колегія суддів вважає, що Києво-Святошинська РДА є місцевим органом виконавчої влади і входить в систему виконавчої влади та відповідно до вимог п. 12 Перехідних положень ЗК України має право розпоряджатися землями, які знаходяться за межами населених пунктів.
Ст. 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.
Отже держава в особі Києво-Святошинської РДА передала безоплатно громадянам України, які у відповідності до ст. 121 ЗК України скористалися своїм законним правом на отримання безоплатно земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Таким чином ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 не розуміють чим самим вони порушили державні інтереси та яким саме державним інтересам існує загроза в'язку з безоплатною передачею їм державою земельних ділянок.
Крім того, на час ухвалення судового рішення , - Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05.11.2009 року №1709-VI було змінено п. 6 ст. 118 ЗК України, а саме: Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної. Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до вимог ст. 140 Земельного кодексу України встановлено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємців; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Також, ст. 378 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Крім того, відповідно до вимог ст. 143 Земельного кодексу України встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіо активними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару гранту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскації земельної ділянки; викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Таким чином у відповідності до діючого законодавства України ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 не можуть бути позбавлена права власності на земельні ділянки.
Крім того, апеляційної скарги не містять підстав для визнання ухваленого судом першої інстанції незаконним.
Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.
При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області - відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
23 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2009 року по справі за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Київській області до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання розпоряджень та державних актів на право приватної власності на земельні ділянки недійсними та зобов'язання повернути земельні ділянки до земель запасу Бобрицької сільської ради ,-
В С Т А Н О В И Л А::
Оскільки для виготовлення повного тексту судового рішення необхідних значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частину.
На підставі наведеного та керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області - відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: