26 травня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого : Беха М.О.
суддів : Літвінова Є.В., Авраменка М.Г.,
за участю прокурора : Брагіна І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора м. Ірпеня і доповненням до апеляції на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 21 серпня 2009 року, яким:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця смт. Краснопілля Сумської області,
українця, громадянина України,
проживаючого за адресою: смт. Коцюбинське
АДРЕСА_1,
неодруженого, маючого неповну вищу освіту,
раніше працюючого слідчим СВ Ірпінського
МВ ГУ МВС України в Київській області,
раніше не судимого
засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України, призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 3 роки та з конфіскацією майна.
На підставі 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, іспитовим строком на 3 роки.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, будучи службовою особою - слідчим Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно з корисливих мотивів, 10 березня 2008 р. близько 19 години за місцем своєї роботи по вул. Мінеральній, 7-а у м. Ірпінь отримав шляхом вимагання від ОСОБА_2 частину хабара у сумі 500 гривень та 17 березня 2009 року близько 17 години на території Привокзальної площі м. Ірпеня отримав другу частину обумовленого хабара в сумі 2000 грн. за виконання в інтересах останнього дій, пов'язаних з направленням кримінальної справи щодо ОСОБА_2, який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, до суду для її закриття на підставі Закону України «Про амністію»
На вказаний вирок суду прокурором м. Ірпеня було подано апеляцію, у якій він не оспорюючи доведеності вини засудженого і правильності кваліфікації його дій, просив скасувати вирок суду першої інстанції у зв'язку із застосуванням кримінального закону, який не підлягає застосуванню. Просив постановити новий вирок, яким засудити за ч.2 ст.368 КК України ОСОБА_1 до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на державній службі строком на 3 роки, без конфіскації майна і застосувати ст.75 КК України, звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим строком на три роки.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що при призначенні покарання із застосуванням ст.. 75 КК України така додаткова міра покарання, як конфіскація майна не застосовується. Також судом при призначенні додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не було зазначено які саме посади заборонено займати засудженому
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора,я кий підтримав апеляційні вимоги обставини, викладені в апеляції і змінах до апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 в вимаганні і в отриманні хабара з використанням свого відповідального службового становища відповідає фактичним обставинам справи й обґрунтований зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст.67 КПК України.
Разом з тим, суд першої інстанції при призначені додаткового покарання допустив порушення вимог кримінального закону, яке тягне за собою скасування вироку.
Висновок суду про можливість виправлення засудженого без відбування основного покарання відповідає фактичним обставинам справи та його особі.
За скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, який інкримінований засудженому, передбачені додаткові покарання: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскація майна. Однак суд не зазначив, які саме посади позбавлений права займати ОСОБА_1, чи якою діяльністю займатися, що є порушенням ч. 4 ст. 335 КПК України, оскільки виникає сумнів щодо виду цього додаткового покарання при виконанні вироку.
Фактично таке покарання не призначено.
Обґрунтованими на думку колегії суддів є й доводи апеляції в частині неправильного застосування судом додаткового покарання у виді конфіскації майна, що суперечить положенням ст.. 77 КПК України.
За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора задовільнити частково.
Вирок Ірпінського міського суду Київської області вд 21 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, іншим складом суду.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
З оригіналом згідно. Суддя: М.Г. Авраменко