Справа № 2- 124/10
27 травня 2010 року Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ДЕНИСЕНКО Н.О.
при секретарі ЖЕЛАЗІ Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт.Згурівка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання дій незаконними, зобов”язання вчинити певні дії та стягнення недорахованих сум пенсій,
ОСОБА_1 1 квітня 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку у відповідача та отримує передбачені статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року ‡‚ 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон ‡‚ 796-ХІІ) державну та додаткову пенсії. Враховуючи те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, установленим Законом ‡‚ 796-ХІІ, у правління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області (далі - Управління) відмовило привести їх у відповідність із останніми, тому просить визнати дії відповідача незаконними, зобов'язати його здійснити відповідні перерахунки, починаючи з 10 грудня 2008 року та стягнути із відповідача на його користь недораховану суму додаткової пенсії у розмірі 4509,01 грн. та недораховану суму основної пенсії у розмірі 48441,70 грн., а всього 52950,71 грн.
В ході підготовки справи до судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги в частині застосування розміру мінімальної пенсії за віком за 2010 рік та просить визнати дії відповідача незаконними, зобов'язати його здійснити позивачу відповідні перерахунки, починаючи з 10 грудня 2008 року та стягнути із відповідача на його користь недораховану суму додаткової пенсії у розмірі 4783,51 грн. та недораховану суму основної пенсії у розмірі 51369,70 грн., а всього 56153,21 грн.
Управління в своїх письмових запереченнях проти позову посилається на те, що дійсно згадані статті Закону ‡‚ 796-ХІІ рішенням Конституційного Суду України визнані неконституційними від 22 травня 2008 року ‡‚ 10-рп/2008, однак закони та постанови Кабінету Міністрів України не були приведені у відповідність. Ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі ? Закон ‡‚ 1058-ІУ) не застосовується при призначенні пенсій на підставі Закону ‡‚ 796-ХІІ. Таким чином, Управління проводить розрахунок зазначених виплат, підвищень, доплат та додаткової пенсії на підставі нормативних актів, що не суперечить директивним рішенням Пенсійного фонду України та відповідає практиці органів Пенсійного фонду України.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час і місце судового розгляду були оповіщені у встановленому порядку, направили суду заяви, в яких просять слухати справу за їхньої відсутності, позивач позов підтримує повністю, відповідач - суб'єкт владних повноважень позов не визнає повністю.
Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9 - копія паспорта серії НОМЕР_1), є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 1 (а.с.5 - копія посвідчення серії НОМЕР_2), інвалідом другої групи довічно, захворювання пов'язане з роботами по ЛНА на ЧАЕС (а.с.8 - копія довідки МСЕК серії НОМЕР_3), знаходиться на обліку в У правлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам другої групи на підставі статті 54 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону ‡‚ 796-ХІІ, розміри яких нараховані та виплачуються: з 10 грудня 2008 року - згідно зі ст.28 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у розмірі 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 1002,04 грн. (пенсія) та 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 94 грн. (додаткова пенсія), з 1 липня 2008 року - на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року ‡‚ 654 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, з 1 листопада 2009 року - з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009 року ‡‚ 1252 «Про недопущення зменшення розмірів пенсій та соціальних виплат, врегулювання окремих питань у зв'язку з прийняттям Закону України від 6 листопада 2009 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" , з 1 січня 2010 року - згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року ‡‚ 1375 «Про доповнення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009 р. ‡‚ 1252». Відповідно до зазначених законів та постанов позивач в період з 10 грудня 2008 року отримував пенсію в розмірі, нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, нижчому 75% мінімальної пенсії за віком, що підтверджується роз'ясненням відповідача, наданим на звернення позивача, яким відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсій (а.с.11, 12), та копіями розпоряджень відповідача про фактично нараховану позивачеві пенсію (а.с.13-18). Позивач при зверненні до суду сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (а.с.2 ? квитанція).
Управління діє на підставі Положення про Управління, є юридичною особою, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Отже, є належним відповідачем у справі (а.с.23 ? копія Положення).
Згідно зі ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.
Згідно зі ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
2
Статтею 49 Закону ‡‚ 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону ‡‚ 796-ХІІ (у редакції, як була чинна до 1 січня 2008 року, передбачалося, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
П.п.12 п.28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи ? 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
П.п.15 п.28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності ? 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, звуження змісту та обсягу їхніх прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року ‡‚ 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року ‡‚ 19-рп/2004, від 9 липня 2007 року за ‡‚ 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року ‡‚ 10-рп/2008).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ‡‚ 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року статті 50 та 54 Закону ‡‚ 796 є чинними у редакції, яка була чинна до 1 січня 2008 року.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за вісім мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Виходячи з вищезазначеного, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону ‡‚ 1058-ІУ встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення частини 3 статті 28 цього Закону не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки частиною 1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком. І ншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру державної пенсії та додаткової пенсії позивачці застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону ‡‚ 796-ХІІ та розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Частиною п'ятою статті 54 Закону ‡‚ 796-ХІІ передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивачки, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року ‡‚ 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи” , положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону ‡‚ 796-ХІІ. А в п.п.2 п.1 постанови Кабінет Міністрів України від 16 липня 2008 року ‡‚ 654 встановив розміри сум, за якими розраховуються пенсії, всупереч положенням зазначених статей Закону ‡‚ 796-ХІІ, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону ‡‚ 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивач у слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було встановлено мінімальний розмір пенсії за віком з 1 жовтня 2008 року - 498 грн., ст.54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” - у 2009 році в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на
3
2009 рік”” від 6 листопада ‡‚ 1715-УІ з 1 листопада 2009 року ? 573 грн., ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” - з 1 січня 2010 року - 695 грн., з 1 квітня 2010 року ? 706 грн.
Відповідно до аналогії закону суд вважає за необхідне до даних правовідносин застосувати положення про загальну позовну давність, встановлену ст.257 ЦК України тривалістю у три роки.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, так як в судовому засіданні доведено, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, тому вбачається, що мають місце незаконні дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку щомісячної додаткової та основної пенсії за період з 10 грудня 2008 року по день розгляду справи. Права позивача необхідно поновити шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок щомісячної додаткової та основної пенсії за період з 10 грудня 2008 року по день розгляду справи.
Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору щодо визначення розміру пенсії та додаткової пенсії позивача підлягають застосуванню саме положення статей 50, 54 Закону ‡‚ 796-ХІІ у редакції, яка була чинна до 1 січня 2008 року, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, при проведенні перерахунку щомісячної додаткової та основної пенсії позивачу за період 10 грудня 2008 року по день розгляду справи застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком і позивач має право на призначення пенсії в розмірі мінімальної пенсії за віком, тобто в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діяла до 1 січня 2008 року.
Вбачається за необхідне відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір та на користь позивача сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.
Решту позовних вимог необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Безпідставними суд вважає вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсій, не обмежуючи будь-яким терміном свої вимоги, оскільки перерахунок пенсії регулюється законом, що діє на час проведення такого перерахунку, який не може бути передбачений судом на майбутнє.
Одночасно позивач просить стягнути із відповідача недораховану суму додаткової та основної пенсій у відповідній сумі, проте в даному випадку суд не має можливості вирішити таку позовну вимогу, оскільки судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру додаткової та основної пенсій позивачу, що стане підміною функцій відповідача, що є неприпустимим відповідно до чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 19, 22, 92 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року ‡‚ 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року ‡‚ 19-рп/2004, від 9 липня 2007 року за ‡‚ 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року ‡‚ 10-рп/2008, Законами України від 28 лютого 1991 року ‡‚ 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік”” від 6 листопада ‡‚ 1715-УІ, “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року ‡‚ 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.4, 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області про визнання дій незаконними, зобов”язання вчинити певні дії та стягнення недорахованих сум пенсій задовольнити частково .
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 У у перерахунку щомісячної додаткової та основної пенсій, у розмірах відповідно 75 процентів мінімальної пенсії за віком та вісім мінімальних пенсій за віком, передбачених статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 10 грудня 2008 року по 27 травня 2010 року незаконними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_5, здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, яка передбачена ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до частини першої ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 10 грудня 2008 року по 27 травня 2010 року та перерахунок щомісячної основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яка передбачена ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до частини першої ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з з 10 грудня 2008 року по 27 травня 2010 року.
Стягнути із управління Пенсійного фонду України у Згурівському районі Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_5, в дохід держави судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. та на користь ОСОБА_1 сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) грн.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили згідно зі ст.223 ЦПК України.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО