61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
02 лютого 2010 р. Справа № 2-а-257/09/1801
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Мельник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації на постанову Білопільського районного суду Сумської області від 11 лютого 2009 р. по справі № 2-а-257/09/1801
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації
про перерахунок та стягнення заборгованості по виплатам допомоги по догляду за дитьми до досягнення ними трирічного віку ,
Позивачка, ОСОБА_1, звернулася з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області про перерахунок та стягнення заборгованості по виплатам допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що має доньку -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, однак допомога нараховується в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду. Винести постанову, якою стягнути з відповідача допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з січня 2007 року по листопад 2008 року включно у розмірі 8769,90 грн.
Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 11 лютого 2009 року позовні вимоги були задоволені частково.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трирічного віку в період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області перерахувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трирічного віку в період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку та провести відповідні виплати. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даною постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (далі по тексту -УПЗСН Білопільської районної державної адміністрації Сумської області) подало апеляційну скаргу в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції повністю та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача залишити без задоволення, оскільки висновки суду не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначило, що УПЗСН Білопільської районної державної адміністрації Сумської області не порушувало положення Конституції України та Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, діяло в межах повноважень наданих державою і не має права встановлювати розмір зазначених допомог, а лише виплачує їх відповідно до розмірів встановлених Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік. Судом першої інстанції необґрунтовано поновлений строк звернення до суду, оскільки позивачем річний строк звернення до суду пропущений не з поважних причин.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідач протиправно проводив виплату даної допомоги у розмірі, що не відповідає вимогам ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з урахуванням положень рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р.
З даним висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Позивачка народила доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.6).
Отримує допомогу по догляду за дитиною до 3-х років ( а.с.11).
Згідно п.14 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” на 2007 рік зупинено дію ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України” на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/07 від 09.07.2007 р. визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року УПЗСН Білопільської районної державної адміністрації Сумської області повинно було призначати, нараховувати та сплачувати позивачці допомогу, у розмірі визначеному ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, яка набула чинності з зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 14 ст. 17 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологам жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому обов'язок по призначенню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку покладено на УПЗСН Білопільської районної державної адміністрації Сумської області за місцем проживання позивачки.
Доводи апеляційної скарги, щодо правомірності нарахування та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., висновків суду не спростовують.
Суд першої інстанції дійшов висновку, щодо необхідності поновити позивачці строк звернення до суду, оскільки вона пропустила його з поважних причин.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.
Позивачка звернулася до суду з позовом 12.12.2008 року.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропуск строку звернення до суду позивачка мотивує тим, що була зайнята доглядом за дитиною.
Між тим, доводи позивачки не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому колегія суддів вважає, що позивачка пропустила його без поважних причин.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, де частиною 1 передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про зобов'язання відповідача провести донарахування та до виплату недотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Позивачка рішення суду не оскаржила в апеляційному порядку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення судового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм процесуального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ч.1 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 11 лютого 2009 р. по справі № 2-а-257/09/1801 скасувати в частині задоволення позовних вимог, щодо визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трирічного віку в період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області перерахувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею трирічного віку в період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку та провести відповідні виплати .
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині постанову Білопільського районного суду Сумської області від 11 лютого 2009 року по справі № 2-а-257/09/1801 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя < підпис > Сіренко О.І.
Судді < підпис >
< підпис > Любчич Л.В. Спаскін О.А.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 08.02.2010 р.