30 квітня 2010 року. м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Бідочко Н.П., Матківського Р.Й.
За участю секретаря: Сурмачевської У.С.
Сторін: позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на рішення Надвірнянського районного суду від 04 березня 2010 року,-
06 липня 2009 року, ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 31 січня 2007 року, відповідач, керуючи власним автомобілем «Хонда-Акорд», порушив правила дорожнього руху і вчинив наїзд на рейсовий автобус, пасажиром якого була вона. За скоєний злочин проти ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу, яка постановою Надвірнянського районного суду від 17 липня 2009 року була закрита на підставі акту амністії. Внаслідок наїзду вона отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких тривалий час лікувалась в медичних установах і понесла значні затрати на придбання медикаментів. Вона також перенесла моральні страждання а тому просила стягнути на її користь 5294 гривні 20 коп. у відшкодування матеріальної та 50 000 гривень моральної шкоди. 23 грудня 2009 року позивачка збільшила свої позовні вимоги і зазначила, що за період лікування з 25.08. по 05.09.2009 року вона перебувала на лікуванні і додатково затратила на медикаменти 1650 гривень 71 коп. тому на зазначену суму збільшила розмір матеріальної шкоди. У наслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень з вини відповідача, вона стала інвалідом 2 групи і
Справа № 22-ц-968/2010 рік. Головуючий у 1 інстанції: Флоряк Д.В. Категорія 31 суддя-доповідач: Проскурніцький П.І. втратила загальну і професійну працездатність в розмірі 80%. З часу проведення експертизи, 10.04.2008 рік, стан її здоров'я погіршився на 5% тому відповідач повинен сплачувати втрачений нею заробіток із врахування середньомісячного заробітку за 2006 рік в розмірі 1609 гривень, що складає 1335 гривень 66 коп. щомісячно. Просила стягнути на її користь 13224 гривні 43 коп. матеріальної шкоди одноразово та щомісячно стягувати, починаючи з 01.01.2010 року по 02.11.2010 року по 1335 гривень 43 коп., все на загальну суму 13356 гривень 60 коп.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 04 березня 2010 року позов задоволено частково, стягнуто на користь позивачки 17964 гривні у відшкодування вартості санаторно-курортної путівки, коштів затрачених на лікування, втраченого доходу за період з 10.04.2009 року по 30.10.2009 року а всього 17964 гривні 16 коп. а також щомісячно в період з 01.01.2009 року по 30.10.2010 року по 1335 гривень 66 коп. Додатковим рішенням від 30 березня 2010 року стягнуто 2155 гривень 09 копійок індексації грошових доходів.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачка ОСОБА_1, подала апеляційну скаргу в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи. Суд відмовляючи їй у відшкодуванні моральної шкоди, послався на те, що така уже відшкодована попереднім рішенням суду, хоча стан її здоров'я погіршився і на час ухвалення попереднього рішення вона про це знати не могла. Відповідач добровільно їй допомоги не надає, не відшкодовує ні моральну ні матеріальну шкоду, з його вини справа тривалий час не розглядалась, тому просить рішення суду першої інстанції змінити і стягнути на її користь з відповідача ще 50 000 гривень моральної шкоди.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 також подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом першої інстанції вимог матеріального і процесуального права. Суд безпідставно вважав належними доказами довідки з Надвірнянської ЦРЛ про придбання ліків позивачкою, вони не є розрахунковими документами і не підтверджують придбання позивачкою ліків на заявлені суми. Також не підтверджено належними доказами вартість путівки та факт перебування позивачки на санаторно-курортному лікуванні. Не відповідає дійсності висновок суду про середньомісячний дохід позивачки відповідно до відомостей державної податкової адміністрації в Надвірнянському районі. Судом також неправильно враховано ступінь втрати працездатності позивачкою за висновком експерта від 10.04.2007 року, вона втратила 75% працездатності тому до 30.10.2009 року із вказаних відсотків слід вираховувати втрачений заробіток. Судом також не враховано що він добровільно виплатив позивачці 12 000 гривень.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивачку, відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено, що моральна шкода, в розмірі 10 тисяч гривень, що заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачці стягнута з відповідача рішенням Надвірнянського районного суду від 25 грудня 2008 року, яке набрало законної сили, тому підстав для задоволення апеляційної скарги позивачки, колегія суддів не знаходить.
Перевіривши доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів також вважає її необґрунтованою. Судом першої інстанції правильно розраховано розмір втраченого доходу позивачкою у зв'язку із втратою працездатності. При цьому судом враховано висновки експертизи за якими позивачка втратила 75% працездатності та 80%. Судом також враховано розмір відшкодування стягнутого із ЗАТ «Українська страхова компанія «Аска». Розмір затрат на придбання ліків та путівки на санаторно-курортне лікування судом визначено на підставі поданих позивачкою доказів які є розрахунковими документами і підтверджують понесені позивачкою витрати.
Відповідно до вимог ч.2, ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційні скарги не містять посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку що рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 307; 308; 314; 315; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 04 березня 2010 року, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: Н.П. Бідочко
Р.Й. Матківський