29 квітня 2010 року. м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.
За участю секретаря: Юрків І.П.
Сторін: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їхнього представника ОСОБА_3, представника ВАТ «БМФ Івано-Франківськбуд» та ДП «Лізингбуд», ОСОБА_4, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третьої особи із самостійними позовними вимогами на стороні позивачів Івано-Франківського міськвиконкому до Відкритого акціонерного товариства ( далі ВАТ) «Будівельно-монтажна фірма (далі БМФ) Івано-Франківськбуд», Дочірнє підприємство (далі ДП ) «Лізингбуд» ВАТ «БМФ Івано-Франківськбуд», Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській області, третіх осіб на стороні відповідача, ОСОБА_6, ОСОБА_8, Державної інспекції з енергозбереження, ОСОБА_9, ОСОБА_5, про визнання частково недійсним наказу регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області виключення гуртожитку із статутного фонду акціонерного товариства, визнання недійсними рішення загальних зборів та про зобов'язання передати будівлю у власність територіальної громади м. Івано-Франківська, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2010 року,-
20 червня 2007 року, позивачі звернулись із зазначеним позовом посилаючись на те, що 17 червня 1998 року затверджено акт оцінки майна, в складі якого перебуває будівля гуртожитку по вул. Тичини, 8-а в м. Івано-
Справа № 22-ц-843/2010 рік. Головуючий у 1 інстанції: Островський Л.Є.
Категорія 4 Головуючий у 1 інстанції: Проскурніцький П.І.
Франківську, державне підприємство, якому належав гуртожиток, перетворено на ВАТ «БМФ Івано-Франківськбуд» і приміщення гуртожитку перейшло до статутного фонду товариства. У 2001 році, за рішенням загальних зборів ВАТ «Івано-Франківськбуд» було створено ДП «Лізингбуд», на формування статутного фонду якого, були передані приміщення спірного гуртожитку. Приміщення гуртожитку відносяться до житлового фонду і відносяться до об'єктів державного житлового фонду, а тому можуть бути приватизовані особами що у них проживають і не можуть входити до статутного фонду товариств, вони підлягають виключенню із статутного фонду з передачею їх до комунальної власності. В спірний гуртожиток вони вселились у зв'язку з перебуванням у трудових відносинах із державною фірмою «Івано-Франківськбуд» і проживають там разом із членами своєї сім'ї, на неодноразові звернення до відповідачів житлові питання їхні не вирішені, їм відмовляють через те, що гуртожиток перебуває в колективній а не державній власності і не передається до комунальної власності територіальної громади а тому, не підлягає приватизації.
Просили визнати недійсним п. 2 наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 23 червня 1998 року, виключити із статутного фонду ВАТ «БМФ Івано-Франківськбуд» гуртожиток, що знаходиться по вул. Тичини 8-а, в м. Івано-Франківську та визнати недійсним рішення зборів акціонерів ВАТ «БМФ Івано-Франківськбуд» від 04 травня 2001 року, в частині передачі спірних приміщень до статутного фонду ДП «Лізингбуд».
Ухвалою суду від 30 листопада 2007 року, до участі в розгляді справи , в якості третіх осіб на стороні відповідачів, були залучені інші, фізичні та юридичні особи.
25 серпня 2008 року Івано-Франківська міська рада, як третя особа, заявила самостійні позовні вимоги на предмет спору посилаючись на те, що з 01.01.2009 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» відповідно до якого, громадяни, які на законних підставах тривалий час зареєстровані та проживають в гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей та не мають власного житла мають право на приватизацію займаних ними приміщень після передачі гуртожитків у комунальну власність. Просила зобов'язати ВАТ «БМФ Івано-Франківськбуд» передати у власність територіальної громади міста Івано-Франківська, гуртожиток, по вул. Тичини, 8-а, в м.Івано-Франківську.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2010 року, провадження у справі закрите з підстав що дана справа не підвідомча Івано-Франківському міському суду і віднесена до юрисдикції Господарського суду.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу в якій посилаються на порушення судом першої інстанції вимог цивільного процесуального права. Суд першої інстанції неправильно виходив з того, що спір підвідомчий господарському суду. Вони звернулись до суду з приводу приватизації державного житлового фонду а відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі спори що виникають при зміні, укладенні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. Спірний гуртожиток входить до складу об'єктів житлового фонду тому справа повинна розглядатись в порядку визначеному цивільним процесуальним кодексом а тому просять ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивачів і їхнього представника ОСОБА_3, представника відповідачів ОСОБА_4, третіх осіб, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір щодо приватизації державного майна тому відповідно до вимог п.4, ч.1, ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна і в силу ч.2, ст. 1 ГПК України, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатись фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Такий висновок суду є помилковим у зв'язку із тим, що до суду звернулись фізичні особи з приводу приватизації гуртожитку, який відноситься до житлового фонду. Посилаючись на Закон України від 15 грудня 2006 року, який набрав чинності 29 грудня 2006 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів», суд не врахував, що Закон, розширивши юрисдикцію господарських судів, не надав права господарським судам розглядати спори про приватизацію державного житлового фонду. На обґрунтування своїх позовних вимог, позивачі посилались на те, що вони, працюючи у державній організації, отримали житло в гуртожитку, де і проживають. На підставі закону про приватизацію житла у них виникло таке право, але у силу прийняття рішень, які вони оспорюють, їхнє право на приватизацію житла обмежене і тому вони звернулись до суду, в порядку цивільного судочинства. До участі в розгляді справи, в якості третіх осіб були залучені фізичні особи, які набули право власності на приміщення в гуртожитку, в якому мають намір приватизувати житло позивачі. Позивачі звертались до господарського суду із аналогічним позовом, про те ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2010 року, провадження у справі припинено у зв'язку із тим, що правовідносини між сторонами не мають господарського характеру, а житлові спори не підвідомчі господарським судам.
Відповідно до вимог ч.1, п.3, ст. 312 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Розглянувши справу, в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає до задоволення, ухвала суду першої інстанції до скасування з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 307; 312; 313; 314; 315; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2010 року, скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: І.В. Бойчук
Л.В. Ясеновенко