1 червня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.,
суддів Меленко О.Є., Ясеновенко Л.В.,
секретаря Балагури М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ будинковолодіння та земельної ділянки за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Тлумацького районного суду від 23.12.2009 року ,-
В серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про реальний поділ будинковолодіння та земельної ділянки.
Рішенням Тлумацького районного суду від 23.12.2009 р. позов задоволено. Проведено розподіл між сторонами житлового будинку, господарських споруд та земельної ділянки, які знаходяться по АДРЕСА_1, виділено позивачу у власність Ѕ частину житлового будинку,зокрема, приміщення: коридор 1-1, площею 5,3 кв. м вартістю 5772 грн., кладову 1-2 площею 4,9 кв.м, вартістю 5337 грн., кімнату 1-3 площею 25,3 кв.м, вартістю 27 555 грн. Всього загальною площею 35,5 кв.м вартістю 38 664 грн., що становить 52% від загальної корисної площі будинку або 52% від загальної вартості будинку. З господарських споруд виділено сарай, позначений літерою «Г» вартістю 3918 грн., частину огорожі, що позначена літерою «№2» вартістю 1221 грн., загальною вартістю 5139 грн.
Виділено ОСОБА_2 у власність Ѕ частину житлового будинку, зокрема,
________________________________________________________________________________ Справа № 22-ц-719/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Бондаренко Г.Ю.
Категорія 46 Доповідач Мелінишин Г.П.
приміщення: житлову кімнату 1-4 площею 17,9 кв.м, вартістю 19 495 грн., кухню 1-5 площею 14,90 кв.м, вартістю 16228 грн. Всього загальною площею 32,8 кв.м вартістю 35 723 грн., що становить 48% від загальної корисної площі будинку або 48% від загальної вартості будинку. З господарських споруд виділено сарай, позначений літерою «Б» вартістю 13580 грн., сарай (літера В) вартістю 10373 грн., ворота з хвірткою (літера №1) вартістю 1588 грн., частину огорожі, що позначена літерою «№2» вартістю 1220 грн. , загальною вартістю 26 731 грн.
Зобов»язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провести певні переобладнання для ізоляції приміщень в житловому будинку.
Виділено ОСОБА_1 земельну ділянку №1 згідно схеми розподілу судової будівельно-технічної експертизи площею 1250 кв. м , в т. ч. під житловим будинком 48,2 кв. м, під сараєм(літера Г)- 28 кв.м. ОСОБА_2 виділено земельну ділянку №2 згідно схеми розподілу судової будівельно-технічної експертизи площею 1250 кв. м , в т. ч. під житловим будинком 46 кв. м, під сараєм(літери Б,В)- 66 кв.м.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості часток в розмірі 9325 грн. 50 коп. та 750 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
На дане рішення представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Зазначає, що рішення постановлено судом з порушенням норм процесуального права, оскільки судом неповно з»ясовано обставини справи та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи. Так, судом не було встановлено, що в будинку є підвал загальною площею 7 кв. м, вхід у який знаходиться у виділеному у власність позивачу коридорі, як і вхід на горище, якими її фактично позбавлено права користування. Зобов»язуючи її провести певні переобладнання в житловому будинку суд не врахував її вік, незначний розмір пенсії та відповідно можливість такого проведення позивачем. Не враховано аналогічних обставин і при стягненні з неї грошової компенсації на користь ОСОБА_1 Крім того, суд безпідставно провів розподіл земельної ділянки розміром 0,25 га, оскільки для обслуговування будинку та господарських споруд закріплено 0,125 га земельної ділянки. Посилаючись на зазначені обставини просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у власність позивача виділити приміщення № 1-2, 1-3 житлового будинку вартістю 27 555 грн. загальною площею 30,2 кв.м., що становить 44,21% від загальної корисної площі будинку або 44,21% від загальної вартості будинку та зобов»язати його провести необхідні переобладнання. Виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 625 кв. м. Гуцул М.С. виділити інші приміщення житлового будинку- № 1-1,1-4,1-5 вартістю 41495 грн. загальною площею 38,1 кв.м., що становить 55,79% від загальної корисної площі будинку або 48% від загальної вартості будинку. Відповідно провести перерозподіл судових витрат.
В засіданні Апеляційного суду представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 доводи скарги підтримала з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_1 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене у справі рішення відповідає зазначеним вимогам з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони є співвласниками по Ѕ частині будинковолодіння № 30 по вул. Франка, яке знаходиться в с. Остриня Тлумацького району. Однак позивач користується меншою частиною цього будинковолодіння, ніж його ідеальна частка, що призвело до звернення його в суд за захистом свого права.
Згідно з ч. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 356 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом зазначених норм право виділу в натурі частки з майна належить власнику такої частки і у спорах про поділ будинку в натурі, учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у власності.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та виділяючи йому в натурі частину будинку, господарських споруд відповідно до його ідеальної частки, суд першої інстанції виходив із того, що такий виділ відповідає вимогам закону й не порушує прав та інтересів сторін.
Визначаючи розмір виділених у натурі приміщень, суд першої інстанції, давши належну оцінку висновку судової будівельно-технічної експертизи від 13 березня 2009 р.№ 07/03-09 , обґрунтовано виходив із загальної корисної площі будинку 68,3 кв. метра, зазначеної в технічному паспорті на житловий будинок. Тому посилання апелянта на те, що при проведенні експертизи не враховано наявність підвалу не заслуговує на увагу, оскільки в технічному паспорті такий не значиться.
Правильно також судом стягнуто з апелянта на користь позивача грошову компенсацію різниці вартості часток в розмірі 9325 грн. 50 коп.
Що стосується рішення суду в частині виділення в користування сторін земельної ділянки відповідно до їх часток в будинковолодінні, то суд вірно виходив з допустимості та належності доказів в розумінні ст.ст.58, 59 ЦПК України, прийнявши при цьому до уваги представлені позивачем докази, якими підтверджено закріплення за будинком земельної ділянки розміром 0,025 га. Саме такий розмір земельної ділянки, що закріплено за будинком сторін, підтверджується і кадастровим планом.
К олегія суддів приходить до висновку, що справа судом першої інстанції розглянута повно і об»єктивно, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити, а рішення Тлумацького районного суду від 23.12.2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: Г.П. Мелінишин
Судді: О.Є. Меленко
Л.В. Ясеновенко