29 квітня 2010 року. м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.
За участю секретаря: Юрків І.П.
Розглянувши у відкритому удовому засіданні, справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, про визнання неправомірними дій щодо нарахування і виплати сум соціальної допомоги при народженні дитини і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за апеляційною скаргою Департаменту соціальної політики Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду від 03 лютого 2010 року,-
23 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона народила доньку, ОСОБА_2. Їй було призначено одноразову допомогу в сумі 8500 гривень з урахуванням положень п.7 та п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», які за рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року, визнані неконституційними. Вона також перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням» з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Обмеження розміру вказаної допомоги встановлені законами про державний бюджет України на 2007 та 2008 рік, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та
Справа № 22-ц-624/2009 рік. Головуючий у 1 інстанції: Горейко М.Д. Категорія 57 Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.
від 22.05.2008 року, визнані неконституційними. Її звернення до відповідача з проханням провести перерахунок допомоги у відповідності з діючим законодавством, у розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за кожен місяць, залишено без задоволення. Також їй відмовлено в проведенні перерахунку та виплаті недоплаченої одноразової допомоги при народження дитини.
Просила визнати неправомірними дії відповідача і зобов'язати його призначити їй допомогу при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, стягнути 1963 гривні недоплаченої допомоги при народженні дитини, зобов'язати відповідача призначити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 08 листопада 2007 року до 20 липня 2010 року, у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6 року та зробити перерахунок уже призначеної допомоги за період з 08 листопада 2007 року до 31 грудня 2008 року і стягнути недоплачену допомогу в розмірі 578 гривень 71 коп. а також стягнути 5332 гривні 51 коп. недоплачену суму допомоги за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 03 лютого 2010 року та додатковою постановою від 05 березня 2010 року, позов задоволено частково.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради подав апеляційну скаргу у якій посилається на неповне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Судом не враховано того, що виплата допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Така субвенція, згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, та сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень, для незастрахованих осіб. Судом також не враховано вимоги ст. 51 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Асигнування з перевищеннями бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватись, а тому відповідач просить постанову суду першої скасувати і ухвалити рішення про відмову в позові.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції, відповідно до досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, народивши доньку ОСОБА_2, має право на призначення допомоги відповідно до вимог Законів України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Обмеження виплат, передбачених зазначеними законами, в Законі України «Про державний бюджет на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України, визнані неконституційними, а тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних асигнувань, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.2. ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.
Розглянувши справу, в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що постанова судом першої інстанції ухвалена з додержанням вимог процесуального законодавства і правильно застосовані норми матеріального права а тому, підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 307; 308; 314; 315; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради відхилити.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 03 лютого 2010 року, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: І.В. Бойчук
Л.В. Ясеновенко