"19" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3348/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Патрікєєва І.В. на підставі ордеру;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісагро-Умань” до фермерського господарства „Софіївка А.Ф.” про стягнення 92 883,98 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервісагро-Умань” (далі по тексту - ТОВ „Сервісагро-Умань”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до фермерського господарства „Софіївка А.Ф.” (далі по тексту - ФГ „Софіївка А.Ф.”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 92 883,98 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 54 250,17 грн., штрафу у розмірі 2712,50 грн., 39% річних у сумі 23 928,37 грн., пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 11 992,97 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.
ФГ „Софіївка А.Ф.” у поданому до суду відзиві на позовну заяву було підтверджено факт наявності заборгованості з оплати вартості отриманого товару у розмірі 54 250,17 грн. При цьому, за твердженням відповідача, незначна сума заборгованості з оплати товару з урахуванням несприятливих погодних умов, які спричинили загибель посівів, свідчать про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ „Сервісагро-Умань” про стягнення пені та штрафу. Крім того, згідно поданої до суду заяви ФГ „Софіївка А.Ф.” було повідомлено, що він згоден із основною заборгованістю та відсотками у розмірі 23 928,37 грн., які були нараховані позивачем на підставі п. 8.6.2 договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
04.03.2019р. між ТОВ „Сервісагро-Умань” (Постачальник) та ФГ „Софіївка А.Ф.” (Покупець) було укладено договір поставки на умовах розстрочення платежу №164-040319/н БР, відповідно до п. п. 1.1, 1.4 якого за цим договором Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк Покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Зобов'язання сторін по поставці відповідної партії товару (певного асортименту) у рамках цього договору виникають лише після підписання сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього договору.
Відповідно до п. п. 2.1, 3.4, 3.5, 3.7 договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31.12.2019р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання. Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких товар був переданий Покупцю. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту повної оплати ціни товару. Покупець має право користуватись товаром за цільовим призначенням до переходу до нього права власності за умовою подальшої повної оплати ціни товару згідно з умовами даного договору та додаткових угод (специфікацій) до нього. З моменту поставки товару Покупець несе всі ризики випадкового знищення, пошкодження або іншої втрати товару.
Згідно з п. 4.1 договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. вартість товару повинна бути повністю сплачена Постачальнику Покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.
Положеннями п. 7.1 договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. встановлено, що у випадку настання обставин, що знаходяться поза контролем сторін (форс-мажорних), які сторонами не могли бути передбачені і враховані (громадських безпорядків, стихійного лиха та надзвичайних природних явищ, страйків (крім персоналу сторін), змін положень діючого законодавства, прийняття Урядом рішень про заборону експорту та імпорту тощо) та які стали прямою причиною неможливості виконання договірних зобов'язань. Сторона, що підпала під дію таких обставин, звільняється від відповідальності у вигляді штрафу та пені за невиконання зобов'язань по договору при умові невідкладного надання документів, які підтверджують факт існування форс-мажорних обставин, а саме - висновку територіального органу Торгово-Промислової Палати України.
Відповідно до п. 7.3 договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. несприятливі погодні умови та інші обставини, які призвели до загибелі посівів чи/або втрати урожаю Покупця, не є підставою для звільнення Покупця від обов'язку розрахуватись по даному договору.
Згідно з п. п. 7.4-7.5 договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. про настання обставин, що вказані в пункті 7.1. цього договору, сторона, для якої вони виникли, повинна в триденний термін письмово повідомити другу сторону про настання таких обставин з подальшим підтвердженням факту існування форс-мажорних обставин довідкою територіального органу Торгово-Промислової Палати України. У будь-якому разі строк надання висновку не повинен перевищувати більш як 30 (тридцять) календарних днів. Не повідомлення або несвоєчасне повідомлення чи/або несвоєчасне надання висновку, позбавляє потерпілу сторону права посилатися на вказані обставини, як на підставу звільнення від відповідальності у вигляді штрафу та пені за невиконання зобов'язань по цьому договору.
Умовами п. п. 8.6 ,8.7 договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5 % (п'яти відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. За порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі статті 625 Цивільного Кодексу України, Покупець сплачує на користь Постачальника 39 % річних від суми боргу. Нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.
Найменування (асортимент) товару, ціна та строк поставки були визначені сторонами у додатковій угоді (специфікації) №1, відповідно до умов якої ТОВ „Сервісагро-Умань” було прийнято зобов'язання поставити відповідачу насіння соняшника, вартість якого складає 108 500,28 грн.; вартість товару у сумі 54 250,14 грн. повинна бути оплачена ФГ „Софіївка А.Ф.” у строк до 05.03.2019р., остаточний розрахунок має бути проведений відповідачем у строк до 01.10.2019р.
На підставі платіжного доручення №1973 від 05.03.2019р. ФГ „Софіївка А.Ф.” було перераховано на рахунок ТОВ „Сервісагро-Умань” грошові кошти у розмірі 54 250,14 грн. в рахунок попередньої оплати товару згідно специфікації №1.
06.03.2019р. ТОВ „Сервісагро-Умань” було поставлено відповідачу товар, загальна вартість якого складає 108 500,28 грн., що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №145.
01.01.2020р. між ТОВ „Сервісагро-Умань” та ФГ „Софіївка А.Ф.” було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р., згідно умов якої сторонами було продовжено строк дії договору до 01.07.2020р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
24.09.2020р. Гідрометеологічним центром Чорного та Азовського морів було видано ФГ „Софіївка А.Ф.” довідку №1617/-09 про несприятливі погодні умови восени 2019р., зимовий період 2019-2020рр. щодо стану посівів озимих культур на території Білгород-Дністровського району Одеської області.
26.10.2020р. Одеською регіональною торгово-промислової палатою було складено висновок про загибель посівів №2003-14/573, відповідно до якого палатою було підтверджено, що на полях ФГ „Софіївка А.Ф.” внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019р. та навесні 2020р. відбулась загибель посівів сільськогосподарських культур.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ФГ „Софіївка А.Ф.”, позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. грошових зобов'язань не було у повному обсязі сплачено на користь позивача вартості поставленого товару, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами про стягнення суми боргу, штрафних санкцій та відсотків річних.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. ФГ „Софіївка А.Ф.” не було у повному обсязі оплачено позивачеві вартість поставленого згідно умов договору товару, в результаті чого станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом заборгованість відповідача складала 54 250,17 грн., що є різницею між вартістю поставленого товару та розміром здійснених відповідачем оплат.
З викладених обставин позовні вимоги ТОВ „Сервісагро-Умань” до ФГ „Софіївка А.Ф.” про стягнення суми основного боргу у розмірі 54 250,17 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами п. п. 8.6 ,8.7 договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5 % (п'яти відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. За порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі статті 625 Цивільного Кодексу України, Покупець сплачує на користь Постачальника 39 % річних від суми боргу. Нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано до сплати 39% річних у загальному розмірі 23 928,37 грн., які були нараховані позивачем на суму основного боргу у розмірі 54 250,17 грн. протягом періоду з 01.10.2019р. по 17.11.2020р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 39% річних у розмірі 23 928,37 грн., господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених ТОВ „Сервісагро-Умань” до ФГ „Софіївка А.Ф.” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача 39% річних у розмірі 23 928,37 грн.
З посиланням на умови п. п. 8.6 ,8.7 договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. ТОВ „Сервісагро-Умань” було заявлено до стягнення штраф у розмірі 2712,50 грн. (54 250,17 грн. * 5% = 2712,50 грн.), а також пеню у розмірі 11 992,97 грн., яка була нарахована позивачем на суму основного боргу у розмірі 54 250,17 грн. протягом періоду з 01.10.2019р. по 17.11.2020р.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу та пені, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для присудження до стягнення із ФГ „Софіївка А.Ф.” на користь ТОВ „Сервісагро-Умань” штрафу у розмірі 2712,50 грн. та пені у розмірі 11 992,97 грн.
Відповідно до п. 7.3 договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. несприятливі погодні умови та інші обставини, які призвели до загибелі посівів чи/або втрати урожаю Покупця, не є підставою для звільнення Покупця від обов'язку розрахуватись по даному договору.
Господарським судом відхиляються доводи ФГ „Софіївка А.Ф.” про наявність підстав для відмови у задоволенні заявлених позивачем вимог про стягнення штрафних санкцій, оскільки згідно умов п. 7.3 договору поставки №164-040319/н БР від 04.03.2019р. несприятливі погодні умови не є підставою для звільнення Покупця від обов'язку розрахуватись по даному договору. Крім того, згідно умов специфікації №1 відповідач мав у повному обсязі розрахуватись за отриманий товар у строк до 01.10.2019р. Проте, з моменту настання строку оплати товару та до моменту звернення позивача до суду із даними позовними вимогами ФГ „Софіївка А.Ф.” не було вжито заходів з метою погашення заборгованості або продовження строків оплати товару.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Сервісагро-Умань” до фермерського господарства „Софіївка А.Ф.” позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 54 250,17 грн., штрафу у розмірі 2712,50 грн., 39% річних у сумі 23 928,37 грн., пені у розмірі 11 992,97 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, клопотання про розподіл яких заявлено позивачем, господарський суд враховує наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Приймаючи до уваги клопотання позивача про розподіл судових витрат на правову допомогу, докази на підтвердження понесення яких не могли бути надані позивачем у повному обсязі до моменту вирішення судом даного спору по суті, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для призначення судового засідання на "27" квітня 2021 р. о 15:30 год. для вирішення питання про розподіл між сторонами витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фермерського господарства „Софіївка А.Ф.” /67791, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, село Софіївка, вул. 28 Червня, буд. 59; ідентифікаційний код 33928658/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісагро-Умань” /20325, Черкаська область, Уманський район, с. Городецьке, вул. Софіївська, 1-А; ідентифікаційний код 36558693/ суму основного боргу у розмірі 54 250,17 грн. /п'ятдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят грн. 17 коп./, штраф у розмірі 2 712,50 грн. /дві тисячі сімсот дванадцять грн. 50 коп./, 39% річних у сумі 23 928,37 грн. /двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять вісім грн. 37 коп./, пеню у розмірі 11 992,97 грн. /одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві грн. 97 коп./, судовий збір у розмірі 2102,00 грн. /дві тисячі сто дві грн. 00 коп./.
3. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл між сторонами витрат на правову допомогу на "27" квітня 2021 р. о 15:30. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 14 (5 поверх), тел. 0(482)307-977.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 27 квітня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна