вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/97/21
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
до управління житлово-комунального господарства "Біличі"
про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 228 624,60 грн.,
за участю представника:
позивача: Конєвої Л.Л. (довіреність №115/2021 від 08.12.2020 року);
відповідача: не з'явився,
31 грудня 2020 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - позивач) до управління житлово-комунального господарства "Біличі" (далі - відповідач) про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 228 624,60 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ним Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Ухвалою суду від 14.01.2021 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання відкладено на 10 лютого 2021 року.
10 лютого 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подала додаткові пояснення щодо обставин справи.
У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 10.02.2021 року підготовче засідання відкладено на 24 лютого 2021 року.
24 лютого 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подала додаткові пояснення щодо обставин справи.
У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 24.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 24 березня 2021 року.
24 березня 2021 року представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 21 квітня 2021 року.
21 квітня 2021 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити. Крім цього, в судовому засіданні, до закінчення судових дебатів, представник відповідача заявила усне клопотання про вирішення судом питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката після прийняття рішення у цій справі, яке підлягало задоволенню судом.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 14.01.2021 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи по суті, відзиву на позовну заяву не подано, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:
28 липня 2002 року між Ірпінським РЕМ ЗАТ "АЕС Київобленерго" та управлінням житлово-комунального господарства "Біличі" (далі - відповідач) був укладений договір №0195 про постачання електричної енергії (далі - договір), згідно з умовами якого Ірпінський РЕМ ЗАТ "АЕС Київобленерго" зобов'язувався постачати електричну енергію, а відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі оплачувати отриману електричну енергію.
Ірпінським РЕМ ЗАТ "АЕС Київобленерго" було змінено назву на приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - відповідач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 2 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 4.2.3 договору встановлено, що відповідач сплачує позивачу вартість електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій відповідача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.
Згідно з п. 4.6 договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження, та документально підтвердити обставини, при яких сторона не несе відповідальності. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше двох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
Додатком до договору є Акт №1 від 01.12.2009 року розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (юридичні споживачі), відповідно до якого позивач здійснює поставку електроенергії на об'єкт відповідача, а саме: житловий будинок, який знаходиться за адресою: вулиця Меблева, 1.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що 16 квітня 2020 року представниками позивача було проведено перевірку на об'єкті, розташованому за адресою: Київська область, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Меблева, 1, в результаті якої виявлено порушення відповідачем п.п. 9 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що складено акт про порушення № К 042519 від 16.04.2020 року.
11 червня 2020 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №К 042519 від 16.04.2020 року, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом №145 про нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії, відповідно до п.п. 3 п. 8.4.2. ПРРЕЕ на суму 228 624,60 грн. за період з 17.10.2019 року до 16.04.2020 року.
Оскільки відповідач борг у сумі 228 624,60 грн. не оплатив, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 228 624,60 грн. вартості необлікованої електричної енергії.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила, ПРРЕЕ).
Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).
Як встановлено судом, 16 квітня 2020 року, під час здійснення перевірки за адресою: Київська область, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Меблева, 1 (далі - об'єкт), уповноваженими представниками позивача, у присутності представника відповідача, - головного енергетика адміністративного апарату УЖКГ "Біличі" Плесса В.В., було проведено перевірку та зафіксовано порушення п.п. 9 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а саме виявлено відсутність індексації навантаження на електролічильнику №43003001, при наявному навантаженні покази не змінюються, недооблік становить - "мінус" 100%, електроенергія не обліковується, про що складено акт про порушення № К 042519 від 16.04.2020 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
Згідно з п.п. 9 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.
Судом встановлено, що акт про порушення № К 042519 від 16.04.2020 року складений та підписаний за участю представників постачальника та представника відповідача, - Плесса В.В.
11 червня 2020 року відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №К 042519 від 16.04.2020 року, за результатами якого було прийнято рішення, яке оформлене протоколом №145 про нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії, відповідно до п.п. 3 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, на суму 228 624,60 грн. за період з 17.10.2019 року до 16.04.2020 року.
Відповідно до п.п. 3 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, протокол засідання комісії з розгляду акту №К 042519 від 16.04.2020 року, повідомлення про оплату за червень 2020 року від 11.06.2020 року по акту порушення ПРРЕЕ №К 042519 від 16.04.2020 року та відповідний рахунок на оплату були отримані нарочно представником відповідача, що підтверджується підписом Плесса В.В. на вказаних документах.
Згідно з п.п. 2 п. 8.2.7. ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до п.п. 3 п. 8.2.7. ПРРЕЕ, спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оскарження відповідачем рішення комісії з розгляду акта про порушення №К 042519 від 16.04.2020 року, оформленого протоколом засідання комісії №145 від 11 червня 2020 року.
Так, рішення комісії позивача від 11.06.2020 року по розгляду акта про порушення №К 042519 від 16.04.2020 року, оформлене протоколом №145, про нарахування кількості необлікованої (недоврахованої) електроенергії, є чинним та обов'язковим для виконання.
Враховуючи встановлені пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ порядок та строки оплати розрахункових документів за необліковану електричну енергію, суд встановив, що строк оплати за рахунком від 11.06.2020 року є таким, що настав.
Дослідивши розрахунок обсягу та вартості недоврахованої (необлікованої) електричної енергії, судом встановлено, що він відповідає вимогам п.п. 3 п. 8.4.8. ПРРЕЕ, відповідно до якого кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Документів, що підтверджували б оплату вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідачем позивачу, представник відповідача суду не надав.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії в сумі 228 624,60 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, п. 3 ч. 3 ст. 58, ч. 1 п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ст. 525, ч. 1 ст. 526, ст. 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити повністю позов позовом приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до управління житлово-комунального господарства "Біличі" про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 228 624,60 грн.
Стягнути з управління житлово-комунального господарства "Біличі" (08298, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Меблева, будинок 11-А, ідентифікаційний код 23579209) на користь приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) 228 624,60 грн. (двісті двадцять вісім тисяч шістсот двадцять чотири грн. 60 коп.) вартості необлікованої електричної енергії; 3 429,36 грн. (три тисячі чотириста двадцять дев'ять грн. 36 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 28.04.2021 року.
Суддя С. Грабець