Справа № 127/8803/21
Провадження № 3/127/2763/21
"22" квітня 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої адміністратором фітнес клубу, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 18.02.2021 о 18 год. 20 хв. у м. Вінниці по вул. Коцюбинського 78, будучи адміністратором фітнес клубу «Fitnes House» допустила відвідування п'ятдесят двох осіб в фітнес клубі на 800кв.м., чим порушила п. 2о постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 та її захисник-адвокат Швець А.В. в судовому засіданні провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнали, заявили клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення,оскільки вонане являється суб'єктом господарювання, а є лише найманим працівником, тому ОСОБА_1 не являється суб'єктом правопорушення.
Заслухавши пояснення та клопотання ОСОБА_1 та її захисника, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не доведена з огляду на наступне.
Так, зі змісту положень ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Відповідно до вимог пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 20 кв. метрів загальної площі приміщення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо того, що ОСОБА_1 являється суб'єктом правопорушення.
Як докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, суду надані: протокол серії АПР18 № 399141 від 18.02.2021 та фотографія.
Оцінюючи вказані докази, суд зважає на те, що в протоколі не вказано свідків, які б могли підтвердити чи спростувати обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зіспівіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Щодо фотографії, то останні взагалі жодним чином не підтверджують будь-якого порушення з боку ОСОБА_1 , оскільки не містять ні дати, ні часу, ні назви закладу, в якому вони зроблені. Надані, як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення фотографії, взагалі не підтверджує вчинення будь-якого правопорушення.
Будь-яких інших доказів які б підтвердили протиправність діяння, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, суду не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Зазначені принципи можуть бути застосовані до статті 44-3 КУпАП, за якою санкція передбачає накладення штрафу в розмірі однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, враховуючи тяжкість можливого покарання, притягнення до відповідальності за статтею 44-3 КУпАП носить кримінально-правовий зміст у розумінні ЄСПЛ, тому при розгляді справи про адміністративне правопорушення слід, крім іншого, забезпечувати дотримання принципу презумпції невинуватості.
Окрім того, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП в діях ОСОБА_1 відсутній, оскільки відсутні докази, які б підтвердили протиправність діяння.
Відповідно ст. 247 КУпАП України, відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Отже, провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 44-3, 245, 247, 283, 284 КУпАП суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: