Справа № 161/2677/21
Провадження № 2/161/1754/21
22 квітня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Олексюка А.В.,
за участю секретаря судового засідання Самсонюк Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгайцівської об'єднаної територіальної громади, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно.
Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка не охоплена заповітом - земельна частка пай розміром 2,09 згідно сертифікату серії ВЛ №0222035.
Позивач зазначає, що після смерті тітки оформити спадкове майно через нотаріальну контору не має змоги у зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів про наявність родинного зв'язку між ним та його тіткою.
Натомість, додатково зазначає, що за життя тітка залишила заповіт на свого племінника (позивача), згідно якого заповіла йому житловий будинок з надвірними будівлями, а тому факт родинного зв'язку між ним та спадкодавцем уже стверджувався самим спадкодавцем.
Таким чином він позбавлений можливості оформити належним чином свої спадкові права, що зумовлює необхідність звернення до суду з цим позовом.
На підставі наведеного позивач просить встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , а саме на земельну частку пай розміром 2,09 згідно сертифікату серії ВЛ №0222035.
Ухвалою суду від 16.02.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Позивач не з'явився, попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача Підгайцівської об'єднаної територіальної громади в судове засідання не з'явився, заявою від 21.04.2021 просить розгляд справи здійснити без участі представника відповідача.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06 липня 1998 року, виданого Липинською сільською радою Луцького району Волинської області, актовий запис № 27 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 (а.с.7).
Суд врахував, що у цій справі спірні правовідносини виникли щодо спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Спадкові відносини регулюються ЦК України, Законом України «Про нотаріат», та іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Оскільки правовідносини щодо спадкування майна ОСОБА_2 виникли у липні 1998 року, до набрання чинності ЦК України, тому застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, тобто ЦК УРСР.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом.
Як встановлено судом, спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася у липні 1998 року, тобто під час дії ЦК УРСР, а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування майна померлої.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.
Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
За положеннями ст. 527 ЦК України, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно з положеннями статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до копії заповіту від 20.12.1994, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла належний їй житловий будинок з надвірними будівлями своєму племіннику ОСОБА_1 , який проживає в с. Липини Луцького району (а.с.8).
Рішенням Луцького міськрайонного суду у справі №161/6239/20 від 26.05.2020 встановлено факт того, що у заповіті від 20.12.1994 зазначений ОСОБА_1 (а.с.11-12).
Окрім того, вказаним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 спадкове майно прийняв шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, а інших спадкоємців, які мають право на спадкування спадкового майна за законом чи за заповітом немає (а.с.12).
Також, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Липини Луцького району, а його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.5).
Таким чином, зважаючи на те, що самим заповідачем ОСОБА_2 у заповіті було зазначено про те, що ОСОБА_1 є її племінником та спадкоємцем, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд також встановив, що відповідно копії сертифікату на право на земельну ділянку (пай) серії ВЛ №0222035 від 15.12.1997, виданого на підставі розпорядження Луцької районної державної адміністрації від 01.12.1997, до складу спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 входить, зокрема, земельна ділянка (пай) розміром 2,09, що знаходиться у с. Підгайці Луцького району Волинської області (СК «Колос») (а.с.6).
На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповіту на вищевказане майно не залишила, а тому, в цьому випадку, спадкування здійснюється за законом.
ОСОБА_1 звертався до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Луцько О.М. із наміром отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно рідної тітки - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на земельну частку пай розміром 2.09, у зв'язку із відсутністю документів, які б свідчили про споріднення з ОСОБА_2 (а.с.13).
У зв'язку із тим, що спадкодавець була одинокою жінкою, чоловіка та дітей не мала, спадщину позивач прийняв як єдиний спадкоємець шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном згідно вимог ст.549 ЦК Української РСР, оскільки доглядав за будинком, оплачував комунальні послуги та обробляв земельну ділянку, що також встановлено у рішенні Луцького міськрайонного суду у справі №161/6239/20 від 26.05.2020.
Зважаючи на вищевказане, а також те, що спорідненість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується копією заповіту ОСОБА_2 від 20.12.1994, рішенням Луцького міськрайонного суду у справі №161/6239/20 від 26.05.2020, копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 15.11.1972, суд приходить до висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який бажає отримати спадщину, належним чином прийняв спадщину після рідної тітки, але нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з відсутністю документів, які засвідчують споріднення зі спадкодавцем, то суд дійшов висновку, що позов, в межах заявлених вимог, підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на спадкове майно, а саме: на земельну частку (пай) розміром 2.09, що розташована у с. Підгайці Луцького району Волинської області згідно сертифіката серії ВЛ №0222035 виданого на підставі розпорядження Луцької районної державної адміністрації №451 від 01.12.1997, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 26.04.2021.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк