26 квітня 2021року
м. Київ
справа №759/1568/21
провадження № 33/824/1973/2021
Київський апеляційний суд у складі судді Кравець В.А.
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його адвоката Тимошенка Владислава Володимировича, а також потерпілого ОСОБА_2 та його захисника Олексієнка Михайла Михайловича
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - Олексієнка Михайла Михайловича
на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року у складі судді Кириленко Т.В.
якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП відповідно до п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, -
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП відповідно до п. 7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Судом установлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №188199 від 13 січня 2021 року, ОСОБА_1 19 вересня 2020 року о 15 год. 05 хв., керуючи транспортним засобом Фольксваген Пассат, д.н.з. НОМЕР_1 по Брест-Литовському шосе в м. Києві, перетнув лінію суцільної розмітки та, рухаючись по узбіччю, допустив зіткнення із автомобілем Нісан Кубістар, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п.34 п.1.1, 1.10 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_2 - Олексієнко М.М. 15 березня 2021 року, тобто з пропущенням строку на апеляційне оскарження, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Разом з апеляційною скаргою представником ОСОБА_2 - Олексієнком М.М. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якому останній зазначає, що ОСОБА_2 у судове засідання не викликався, а копію повного тексту оскаржуваного рішення отримав безпосередньо у приміщенні суду 11 березня 2021 року.
Оскільки згідно матеріалів справи ОСОБА_2 та/або його представник у судове засідання, призначене на 23 лютого 2021 року, не викликалися та не повідомлялися, апеляційний суд з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод та з огляду на викладені апелянтом обставини доходить висновку про задоволення клопотання захисника ОСОБА_2 - Олексієнка М.М. щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова районного суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що постановою Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/16954/20 закрито провадження відносно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили та сторонами не оскаржувалася.
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції ОСОБА_2 , як потерпіла особа та учасник ДТП, у судове засідання для повного, всебічного і об'єктивного розгляду не викликався.
Стверджує, що закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності. Окрім того, статтею 38 КУпАП передбачені не строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, а строки накладення адміністративного стягнення.
Також зазначає, що районний суд не встановив обставини ДТП, викладені у протоколі, та не виклав вказаних обставин у мотивувальній частині постанови.
Наголошує на тому, що водій ОСОБА_1 рухався прямолінійно по узбіччю, чим порушив ПДР України та допустив зіткнення.
08 квітня 2021 року на електронну адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 - Тимошенка В.В., в якому останній зазначає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржувана постанова - скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Безпосередньо у судовому засіданні адвокат Олексієнко М.М. подав письмові пояснення, в яких звертає увагу суду, що водій автомобіля Фольксваген Пассат, д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на узбіччя, що ніяк не міг очікувати ОСОБА_2 , який перед тим, як почав розворот, виконав вимогу п. 16.13 ПДР України, а саме зупинився перед поворотом, пропускаючи зустрічний транспорт.
ОСОБА_2 та його адвокат Олексієнко М.М. у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
ОСОБА_1 та його адвокат Тимошенко В.В. уважав, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд доходить висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції розглянув матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, та не встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення і не вирішивши питання про наявність чи відсутність вини ОСОБА_1 у його вчиненні, дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження в справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У той же час, згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).
При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент її розгляду строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою підставою, а відтак не звільняє суд обов'язку з'ясувати передбачені ст. 280 КУпАП обставини про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, та навести виклад установлених під час розгляду справи обставин у постанові.
Проте, даних вимог закону під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано не було, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №188199 від 13 січня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 19 вересня 2020 року о 15 год. 05 хв., керуючи транспортним засобом Фольксваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , по Брест-Литовському шосе в м. Києві, перетнув лінію суцільної розмітки та, рухаючись по узбіччю, допустив зіткнення з автомобілем Нісан Кубістар, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п. 34 п.1.1, 1.10 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до пункту 1.1, 1.10.1 і 1.10.2 Розділу 34 ПДР горизонтальна розмітка має таке значення: (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей; позначають місця, де заборонено стоянку. Застосовується самостійно або разом із знаком 3.35 і наноситься біля краю проїзної частини або по верху бордюру.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Викладені в протоколі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджуються дослідженими під час апеляційного розгляду справи доказами та встановленими під час розгляду адміністративної справи №759/16954/20 обставинами, які мають преюдиційне значення при вирішенні цієї справи.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 пояснив, що водій ОСОБА_2 впевнився в безпечності руху перед тим, як здійснював маневр повороту, а водій автомобіля Volkswagen Passat рухався по узбіччю, чим порушив правила дорожнього руху.
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва Косик Л.Г. від 13 листопада 2020 року справа про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 була закрита за відсутністю складу адміністративного правопорушення (п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Судом під час розгляду справи було встановлено, що зазначені в протоколі серії ДПР18 №144282 від 19 вересня 2020 року обставини не відповідають дійсності, оскільки в діях водія автомобіля Nissan ОСОБА_2 невідповідностей вимогам пунктів 2.3б та 16.13 ПДР України не вбачається, а тому дії водія ОСОБА_2 не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Дійдено висновку, що показання ОСОБА_2 повністю узгоджуються з об'єктивними даними схеми ДТП, яка була підписана учасниками пригоди без будь-яких зауважень, зокрема щодо розташування транспортних засобів після зіткнення, місця їх зіткнення, напрямку руху, характеру пошкоджень автомобілів та їх локалізацію. Крім того, при перегляді в судовому засіданні відеозапису ДТП, чітко вбачається, що водій ОСОБА_1 , нехтуючи правилами дорожнього руху, рухаючись по узбіччю на великій швидкості здійснив зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 , який закінчував маневр розвороту.
Вказана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
Отже, дослідивши під час апеляційного розгляду у справі докази: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення учасників ДТП, фотознімки з місця події, відеозапис, дані схеми ДТП (місце зіткнення, розташування автомобілів після ДТП), а також постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що водій автомобіля Фольксваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перетнув лінію суцільної розмітки і, рухаючись по узбіччю, допустив зіткнення з автомобілем Нісан Кубістар, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та своїми діями порушив вимоги п. 34 п.1.1, 1.10 ПДР, унаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, тобто вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Так, з правового аналізу положень ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністаривної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Окрім цього, невстановлення вини ОСОБА_1 позбавляє потерпілого права на звернення до страхової організації для відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП, що є неприпустимим.
Отже, доводи, викладені представником ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу, не заслуговують на увагу суду та є безпідставними в межах розгляду даної справи, оскільки не містять достатніх обґрунтування на спростування встановлених судом обставин справи, а доводи відзиву фактично є вимогами апеляційної скарги, з якою ОСОБА_1 до суду не звертався.
На підставі викладеного та з урахуванням того, що з моменту вчинення адміністративного правопорушення, яке мало місце 19 вересня 2020 року, сплинуло три місяці, колегія доходить висновку, що на ОСОБА_1 не може бути накладено стягнення відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, а тому провадження по даній справі згідно п. 7 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року - скасуванню з прийняттям нової постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закриттям провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись статтями 284, 289, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Клопотання адвоката ОСОБА_2 - Олексієнка Михайла Михайловича про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити адвокату ОСОБА_2 - Олексієнку Михайлу Михайловичу строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 - Олексієнка Михайла Михайловича - задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено «26» квітня 2021 року.
Суддя В.А. Кравець