Ухвала
26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 419/2699/19
провадження № 51-2080 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Новоайдарського районного суду Луганської області від 28 жовтня 2020 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 02 березня 2021 року щодо нього,
встановив:
Як убачається із змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання пунктів 3, 4, 6 ч. 2 цієї статті.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 427 КПК у касаційній скарзі необхідно зазначити судові рішення, що оскаржуються. Як вбачається з касаційної скарги засудженого вона подана на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 02 березня 2021 року, проте засудженому слід звернути увагу на те, що в ході реформування судової системи цей суд припинив роботу. Натомість існує Луганський апеляційний суд (копію ухвали якого засудженим додано до касаційної скарги).
В зв'язку з цим, засудженому необхідно уточнити у вступній, мотивувальній та прохальній частинах касаційної скарги суд, який дійсно постановив рішення, а в вступній частині касаційної скарги зазначити суди, які постановили судові рішення, що ним оскаржуються, а також зазначити дати їх постановлення.
Згідно з пунктом 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Проте засуджений подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:
1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК);
2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК);
3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, суть наведених доводів касаційної скарги засудженого фактично зводяться до покликань на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, у касаційній скарзі засуджений хоча і покликається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, проте не конкретизує яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи кримінальне провадження щодо нього та не обґрунтовує у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами рішень, і чому ці порушення слід відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом як вироку суду першої інстанції, так і ухвали апеляційного суду, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на точний зміст положень статей 412-413 цього Кодексу, а також статей 370, 374, 404, 409, 415, 419 КПК у їх взаємозв'язку.
Також, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга має містити перелік матеріалів, які до неї додаються.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу засудженого без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Новоайдарського районного суду Луганської області від 28 жовтня 2020 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 02 березня 2021 року щодо нього, залишити без руху і надати йому строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3