Ухвала
26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 193/393/20
провадження № 51-2057 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2020 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог пунктів 2, 4 ч. 2 та ч. 6 вказаної статті.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, яка подає скаргу та згідно з вимогами ч. 4 даної статті касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Зі вступної частини касаційної скарги вбачається, що скаргу подано засудженим ОСОБА_4 та захисником ОСОБА_5 , проте касаційну скаргу підписано лише захисником. Дана розбіжність потребує узгодження.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Однак захисник ОСОБА_5 подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Тому, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, суть наведених доводів касаційної скарги захисника фактично зводяться до покликань на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, у касаційній скарзі захисник хоча і покликається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, проте не конкретизує яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи кримінальне провадження щодо засудженого ОСОБА_4 та не обґрунтовує у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами рішень, і чому ці порушення слід відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом як вироку суду першої інстанції, так і вироку апеляційного суду, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на точний зміст положень ст. 412 цього Кодексу, а також статей 370, 374, 404, 415, 420 КПК у їх взаємозв'язку.
Окрім зазначеного, касаційна скарга захисника містить суперечності. Як убачається з її змісту, захисник погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції, і в той же час просить його скасувати. Вказане позбавляє можливості встановити дійсну позицію захисника.
В порушення вимог ч. 6 ст. 427 КПК захисником не долучено до касаційної скарги її копій з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Що стосується клопотання захисника про зупинення виконання вироку Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року щодо засудженого ОСОБА_4 , то це питання відповідно до положень ч. 1 ст. 430 КПК підлягає вирішенню лише після відкриття касаційного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2020 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року щодо ОСОБА_4 , залишити без руху та надати йому семиденний строк для усунення недоліків із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3