Ухвала
26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 0541/6809/2012
провадження № 61-5859ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, яка, станом на 12 липня 2013 року, становила 52 135,05 грн, яка складається з: простроченої заборгованості по сплаті кредиту 24 769,68 грн, заборгованості за відсотками 13 586,90 грн та за підвищеними відсотками 13 778,47 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2016 року, позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитом в сумі 52 135,05 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
05 квітня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2016 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким частково задоволенні позовні вимоги.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі № 0541/6809/2012 становить 52 135,05 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 0541/6809/2012 є малозначною у силу вимог закону.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа становить виняткове значення для відповідача. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, у чому проявляється виняткове значення для відповідача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа становить виняткове значення для учасника справи.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов