Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/745/21
06 квітня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі - Осадчій А.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 27.12.2007 року по даний час вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . За час подружнього життя у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначила, що відповідач припинив надання матеріальної допомоги на сім'ю та утримання дитини, знаючи, що дочка ходить до дитячого садка і потребує піклування та догляду.
Зауважила, що відповідач фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків та не надає фінансової допомоги на утримання дочки.
Тож, звернулася до суду та просить суд, - стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітків та доходів відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 04.03.2021 року прийнято позовну заяву і відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи. Відзив на позов не подано.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 18 місяців з відповідачем вони не проживають разом, матеріально утримувати дочку він не допомагає, спір про батьківство відсутній. Крім того, позивач свої позовні вимоги уточнила та підтримала їх. Так, вказала, що просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітків та доходів відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття, а не 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, як нею помилково зазначено у позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення аліментів визнав повністю. Зазначив, що батьківство ним не оспорюється, він також не є особою з інвалідністю.
Заслухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони уклали шлюб 27.12.2007 року, який зареєстрований Відділом запису актів громадянського стану Придніпровського району м. Черкаси, що підтверджується відомостями з паспорту позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 виданого14.02.2008 року Драбівським РВ УМВС України в Черкаській області.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження (Серія НОМЕР_2 від 29.09.2020), щодо місця проживання якої між сторонами спору не існує. Батьком дитини записаний відповідач. Спору щодо батьківства між сторонами немає.
Судом також встановлено, що сторони разом не проживають. Їхня спільна дитина проживає з матір'ю, зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними її паспорту серії НОМЕР_1 , виданого14.02.2008 року Драбівським РВ УМВС України в Черкаській області (стр. 14 «Місце проживання») та знаходиться на її утриманні.
Крім того, при прийнятті рішення по справі, суд враховує той факт, що відповідач визнав позовні вимоги, що підтверджено його поясненнями у судовому засіданні. Судом прийняте визнання відповідачем позову, відповідно до ст. 206 ЦПК України, що не суперечить інтересам інших осіб.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені Сімейним Кодексом України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Частиною першою ст. 12 вказаного Закону визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, - держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аліменти - це обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребують цього.
За положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За приписами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).
За положеннями ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
Таким чином, з'ясувавши обставини справи, враховуючи думку позивача та відповідача, судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Крім того, суд враховує те, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків, в тому числі, щодо утримання дитини, мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог, а саме, - стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП дані відсутні, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 лютого 2021 року та продовжувати до повнолітня дитини.
Як на думку суду, таке рішення є справедливим і таким, що постановлене виключно в інтересах неповнолітньої дитини.
Відповідно до положень ст. п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Крім того, з відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави в сумі 840 грн. 80 коп., як передбачено ст. 141 ЦПК України та Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 141, 150, 180-183, 191 СК України, Постановою КМУ від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353, 430 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП дані відсутні, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 лютого 2021 року та продовжувати до повнолітня дитини.
Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП дані відсутні, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у дохід держави в сумі 908грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 12.04.2021 року.
Головуючий: С. М. Позарецька