Справа № 702/221/21
Провадження № 1-кп/702/55/21
23.04.2021 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастирище Черкаської області, громадянина України, місце державної реєстрації - АДРЕСА_1 та місце фактичного проживання - АДРЕСА_2 , раніше не судимого, в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021250320000026 від 02.03.2021 за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,.
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
До Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Кримінальне провадження підсудне Монастирищенському районному суду Черкаської області відповідно до ст. 32 КПК України.
Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1 - 4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.
Учасники підготовчого судового засідання не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні з'ясовано питання про можливість розгляду кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, про що не заперечували сторони кримінального провадження, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
Сторони кримінального провадження не заперечували проти виклику в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурора, захисника, потерпілого, обвинуваченого, а тому суд визначив склад осіб, які братимуть участь у судовому засіданні: прокурор, захисник, потерпілий, обвинувачений.
В судовому засіданні задоволено клопотання прокурора про виклик та допит в судовому засіданні свідків сторони обвинувачення: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду.
На адресу суду 21.04.2021 надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження №12021250330000026 від 02.03.2021 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (кримінальна справа №702/221/21).
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 02.03.2021, близько 03 год 00 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , під час суперечки з ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виникла між ними на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно та цілеспрямовано, маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_16 , усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, направлених на позбавлення життя останнього, умисно наніс декілька ударів руками в область голови, чим заподіяв ОСОБА_16 тілесні ушкодження, згідно п.1, п.2 підсумків висновку експерта Уманського МРВ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-7-02/76 від 02.03.2021 у вигляді поєднаної травми із залученням кількох ділянок тіла: закритої черепно - мозкової травми без ушкодження кісток основи та склепіння черепа з крововиливами під м'які, тверді мозкові оболонки, травматичним набряком - набубнявінням головного мозку; закритої тупої травми органів грудної клітки з переломами ребер справа. Вказана травма в своєму перебігу ускладнилась травматичним шоком та травматичним набряком-набубнявінням головного мозку.
Дані тілесні ушкодження утворились від твердих тупих предметів, рани від дії твердих тупих предметів, можливо в час та при обставинах вказаних в постанові (02.03.2021) і носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя (згідно п.2.1.1 .а. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).
При внутрішньому дослідженні виявлено: крововилив в ділянці середньої третини великого ріжка під'язикової кістки справа, що утворилися від дії твердих тупих предметів, можливо в час та при обставинах вказаних в постанові (02.03.2021) і при житті відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
При зовнішньому дослідженні виявлено: синець верхньої третини правого плеча по внутрішній поверхні, синець задньо-внутрішньої поверхні правого ліктьового суглобу, синець тильної поверхні правої кисті в основі 1-го пальця, садно передньої поверхні лівого колінного суглобу, два синці лівого плеча в середній та нижній третині по задньо-зовнішній поверхні, синець нижньої третини правої гомілки по передньо-внутрішній поверхні, що утворилися від дії твердих тупих предметів, можливо в час та при обставинах вказаних в постанові (02.03.2021) і при житті відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Виявлені при зовнішньому дослідженні синець верхньої третини правого плеча по внутрішній поверхні, синець задньо-внутрішньої поверхні правого ліктьового суглобу, синець тильної поверхні правої кисті в основі 1-го пальця, можуть вказувати на можливу боротьбу чи самооборону.
Відповідно до п.4 підсумків висновку експерта Уманського МРВ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-7-02/76 від 02.03.2021 можливість утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_16 внаслідок нанесення йому ударів руками, зокрема кулаком (-ами) не виключається. В ділянку голови- було нанесено не менш як п'яти травматичних дій (ударів).
Можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_16 внаслідок «самостійного падіння та послідуючого контакту тіла потерпілого, зокрема голови з твердою горизонтальною поверхнею» практично виключається (п.5 підсумків висновку експерта Уманського МРВ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-7-02/76 від 02.03.2021).
Відповідно до п. 1 підсумків висновку експерта Уманського МРВ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 05-7-02/76/9 від 13.04.2021 за додатковою судово-медичною експертизою утворення виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_16 тілесних ушкоджень та настання його смерті за обставин, на які вказав під час слідчого експерименту 03.03.2021 підозрюваний ОСОБА_3 можливе.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 04.03.2021 обрано запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 29.04.2021 включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_17 закінчується 29.04.2021, підстав для його скасування та зміни на інший, більш м'який запобіжний захід, немає, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, не зменшилися.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, після якого він з місця злочину зник, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, ОСОБА_3 перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 у цьому ж кримінальному провадженні, що являється ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст.177 КІІК України та доводить недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Так, показання свідка отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним. Обвинувачений також може чинити вплив або узгоджувати спільні дії з іншими учасниками цього провадження, в тому числі з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, що є підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, схильний до дрібних правопорушень, утриманців немає, немає постійного місця роботи, що відноситься до обставин, передбачених п.4, п.5, п.6 ч. 1 ст.178 КПК України, які слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності при вирішенні питання обрання запобіжного заходу та свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, легальних засобів до існування та його негативну репутацію в суспільстві.
Кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 мало наслідком смерть людини, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому злочину.
Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та дотриманню ним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування.
Таким чином, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, зокрема прибувати за викликом до суду, запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, виникла необхідність у зверненні до Монастирищенського районного суду Черкаської області із клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів.
Просить продовжити строк тримання під вартою на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 підтримала повністю, просить його задовольнити, пояснила, що на даний час ризики не зменшились, інші більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам встановленим на досудовому розслідуванні та слідчим суддею при обранні даного запобіжного заходу.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримав та вважає, що існують ризики, на які посилається прокурор у клопотанні про продовження запобіжного заходу.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 та вважає, що в клопотанні прокурором не доведено існування ризиків на які він вказує та зазначив, що обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину та до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 проти клопотання прокурора заперечував, вважає, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду не обґрунтований, оскільки він наміру переховуватися не мав, при цьому пояснив, що після вчиненого кримінального правопорушення залишив місце події та пішов додому, до моменту затримання про вчинений злочин до органів поліції не повідомляв.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, матеріали справи в розрізі клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотання учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Санкцією ч. 1 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років та відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 04.03.2021 до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 29.04.2021 включно та підтверджено наявність ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу. (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Під час обрання запобіжного заходу слідчим суддею Жашківського районного суду Черкаської області від 04.03.2021 органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України доказами, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України. Вказані докази були досліджені при обранні обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Отже, судом встановлено, що зазначені у клопотанні обставини обвинувачення мають місце, прокурором доведено існування ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, для запобігання яким ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід. Дані ризики не зменшились та продовжують існувати і надалі.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Крім цього, в умовах безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу обвинувачений може швидко та безперешкодно виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, суд враховує, що обвинувачений після вчинення злочину маючи можливість повідомити про вчинений злочин, зник з місця події. Відтак суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, не зменшився.
Так само і ризик незаконного впливу на свідків для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. З свідками сторони обвинувачення ОСОБА_3 особисто знайомий та існує ймовірність впливу обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України суд враховує тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим, особливу суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому злочину, вік та стан його здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність осіб, що перебувають на його утриманні, відсутність офіційного працевлаштування.
При цьому, вирішення питання про продовження чи непродовження запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою відносно ОСОБА_3 так і доцільності зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт не може вирішуватися виключно на підставі його позитивної процесуальної поведінки, на що посилався у своєму запереченні захисник. Той факт, що на даний час обвинувачений ОСОБА_3 належним чином виконує свої процесуальні обов'язки, лише підтверджує вірність висновків слідчого судді при застосуванні до підозрюваного виду запобіжного заходу та необхідність продовження строку дії такого запобіжного заходу.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, вважає за необхідне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки інкримінований ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України,мав наслідком смерть людини, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку.
З огляду на наведені обставини обвинувачення, тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_3 в разі визнання його винуватим, переконливість наявних ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати суд вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою застосованого до ОСОБА_3 строком на 60 днів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 176, 177, 183, 193, 194, 196, 314-316, 331, 369-372, 392 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021250320000026 від 02.03.2021 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 115 КК України до судового розгляду на 14 год 00 хв 30.04.2021 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Монастирищенського районного суду Черкаської області з проведенням судового розгляду кримінального провадження суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, захисника, обвинуваченого, свідків сторони обвинувачення: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, починаючи з 23.04.2021 до 21.06.2021.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику обвинуваченого адвокату ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_5 , прокурору та направити уповноваженій службовій особі Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", начальнику ІТТ № 2 ГУНП в Черкаській області.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1