26 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1335/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 11 березня 2021 року та від 07 квітня 2021 року) до Військової частини НОМЕР_1 /далі - відповідач/ про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 відправити поштовим переказом належну ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.16-19, 42-44/.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем не проведено індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року. Оскільки пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року. Бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року порушує державні гарантії щодо оплати праці та забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів та послуг.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 30-32/ зазначив, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду із цим позовом без поважних причин. Підстави для проведення індексації грошового забезпечення позивача відсутні з огляду на положення статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року, пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, а також роз'яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/1485 від 26 березня 2018 року.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Сторонами справи визнається, що ОСОБА_1 , зокрема у період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Згідно з пунктом 8 витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №188 від 16 серпня 2017 року /а.с.34/ наказано майора ОСОБА_1 , офіцера відділення по роботі з особовим складом, звільненого наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 08 серпня 2017 року №301 у запас за пунктом “а” (у зв'язку із закінченням строку контракту), вважати таким, що справи та посаду здав 16 серпня 2017 року, та з 16 серпня 2017 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Листом Військової частини НОМЕР_2 від 22 січня 2021 року за вих№72 /а.с. 24/ ОСОБА_1 на його запит від 19 січня 2021 року повідомлено, що відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року, пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетних установ усіх рівнів. Відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України вх. №13700/з від 08 серпня 2017 року та №78/0/6617 від 08 серпня 2017 року механізму нарахувань та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони не було.
Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року, та що наявні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням базового місяця - січень 2008 рік, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року /далі - Закон № 2011-XII/.
Відповідно до частин другої-третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ /далі - Закон № 1282-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) /.
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частинами першою та другою статті 5 Закону №2011-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно зі статтею 6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 /далі - Порядок №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/.
Згідно з пунктами 1-1, 2, 4 та 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 36) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
При цьому статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи. При цьому місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Таким чином, зміна посадових окладів відбулась 01 січня 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294.
Оскільки підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, який є базовим, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю до наступного підвищення розміру грошового забезпечення має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року.
Оскільки передбачена Законом №1282-XII індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, які на момент проходження військової служби перебували у розпорядженні та на повному грошовому забезпеченні військової частини, суд доходить висновку, що відповідач був зобов'язаний нарахувати і виплатити позивачу грошове забезпечення з урахуванням індексації такого грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №825/565/17.
Судовим розглядом встановлено та відповідачем визнано, що індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року позивачу не проведена.
У відзиві на позов відповідач, як на підставу непроведення індексації, посилався на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/1485 від 26 березня 2018 року /а.с. 36/ та роз'яснення Міністерства соціальної політики України №10685/0/14-15/10 від 16 квітня 2015 року /а.с. 37/, №252/10/136-16 від 09 червня 2016 року /а.с. 38/ та №78/0/66-17 від 08 серпня 2017 року/ а.с. 40/, відповідно до яких не належить нараховувати індексацію грошового забезпечення військовослужбовців.
Таке посилання відповідача суд вважає безпідставним, адже вони не відповідають приписам Закону №1282-XII та Порядку №1078, які є нормативно-правовими актами та підлягають обов'язковому застосуванню відповідачем, а також мають вищу юридичну силу ніж роз'яснення, яке не є обов'язковим до виконання та носить рекомендаційний характер.
Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом, суд не приймає до уваги, оскільки за змістом рішення Конституційного Суду України №9-рп/2013 у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18 та від 26 листопада 2019 року у справі №340/184/19.
Невиконання відповідачем обов'язку щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням базового місяця січня 2008 року у відповідності до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Перевіривши обраний позивачем спосіб відновлення порушеного права, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року у відповідності до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Вирішуючи позовну вимогу про покладення обов'язку на відповідача відправити поштовим переказом належну позивачу індексацію грошового забезпечення за адресою: АДРЕСА_1 , суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. А відтак, суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.
Беручи до уваги те, що наразі індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року не проведено та наразі відсутні підстави вирішувати питання способу виплати позивачу спірної суми, суд доходить висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені.
Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв'язку з передчасністю її заявлення.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково .
З огляду на те, що витрат по сплаті судового збору за подання цього позову позивач не поніс та позивачем не надано суду доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , серія паспорту НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , серія паспорту НОМЕР_3 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року у відповідності до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , серія паспорту НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 серпня 2017 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року у відповідності до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк