Справа № 357/3132/21
1-кс/357/648/21
26 квітня 2021 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Екстра Лінк» на бездіяльність слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області та повернення тимчасово вилученого майна,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Екстра Лінк» на бездіяльність слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області та повернення тимчасово вилученого майна.
23.03.2021 року відкрито провадження за вказаною скаргою та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на 09.30 год. 24.03.2021 року.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час судового провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.
Заявник - адвокат ОСОБА_3 в судові засідання призначені на 24.03.2021 року, 01.04.2021 року, 19.04.2021 року та 26.04.2021 року не з'явився. Про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. Клопотань про відкладення розгляду скарги до суду не надходило.
Відповідно до ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Отже, кримінальний процесуальний закон своїми нормами унеможливлює розгляд скарги по суті за відсутності особи, яка з такою скаргою звернулася.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Судом було вжито всіх вичерпних заходів щодо належного повідомлення адвоката ОСОБА_3 про дату та час розгляду скарги. Однак, останній ігноруючи норми КПК України в судові засіданні не з'явився, що в свою чергу може свідчити про зловживання процесуальними правами.
Такий висновок суду ґрунтується на приписах зазначених в КПК України (ст. 26 ч. 1), і полягає в тому, що учасник процесу має право розпоряджатися своїми суб'єктивними правами до тих меж поки він не порушує прав інших учасників процесу, а також не порушує заборон, визначених в законі для забезпечення нормального виконання завдань кримінального судочинства.
Крім того, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідуванняможе бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Разом із тим, в правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування», у пункті 22 якого визначено правильною практику тих слідчих суддів, які в разі відсутності скаржника, який належним чином повідомлений та не з'явився на такий розгляд, залишали скаргу без розгляду.
Таким чином, оскільки за відсутності скаржника, участь якого є обов'язковою, розгляд скарги по суті неможливий, а скаржник за викликом суду чотири рази поспіль не прибув, не повідомивши поважних причин своєї неявки, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність залишення скарги без розгляду.
Враховуючи зазначенні вище норми КПК України, суд зазначає, що розгляд скарги у відсутність особи, яка її подала є неможливим (пряма заборона ч. 3 ст. 306 КПК України). Однак, при цьому законодавцем не регламентовано дій суду в разі неявки скаржника без поважних причин для розгляду його скарги. Але висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які наданні судам України, з метою застосування єдиної практики, орієнтують суди на прийняття рішення щодо залишення такої скарги без розгляду, що в свою чергу не позбавляє особу права повторно звернутись до суду та є гарантією реалізації прав такої особи визначених КПК України.
За таких обставин, скаргу адвоката ОСОБА_3 слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 26, 305, 306 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Екстра Лінк» на бездіяльність слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області та повернення тимчасово вилученого майна, - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що залишення скарги без розгляду, не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду, в порядку та строки визначені КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1