Справа № 357/12472/20
Провадження 2-о/357/24/21
Категорія 12
21 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П. ,
секретар судового засідання - Чайка О.В., ,
за участю заявників - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника заявників - адвоката Зінченко П.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в м.Біла Церква Київської області заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Якименська Людмила Леонідівна про встановлення факту родинних відносин, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі за текстом - «Заявники») звернулися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.
Заявники зазначили, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (мати заявниць) є дочкою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (бабуся заявниць) та ОСОБА_5 (дідусь заявниць).
14.07.1984 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на - ОСОБА_3 .
Батьки заявниць позбавлені батьківських прав на підставі рішень Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.07.2006 року та 17.07.2006 року відносно їх дочок заявниць ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Піклування за заявницями здійснював ОСОБА_5 (дідусь заявниць), після смерті якого бажання взяти опіку над своїми онуками виявила ОСОБА_4 (бабуся заявниць).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявниць - ОСОБА_3 (мати заявниць).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся заявниць ОСОБА_4 .
Після смерті бабусі, з метою оформлення спадкового майна та отримання свідоцтва про право на спадщину, заявниці звернулися до приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Якименської Л.Л. з заявою про прийняття спадщини.
Проте нотаріус надала письмову рекомендацію звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Брест, Білоруська РСР (після зміни прізвища ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Борзна, Борзянського району, Чернігівської області.
Посилаючись на приписи ст.4, 293, 315, 318, 319 ЦПК України заявники просили встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Брест, Білоруська РСР (після зміни прізвища « ОСОБА_3 ») є дочкою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Борзна, Борзянського району, Чернігівської області.
У судовому засіданні заявниці вимоги заяви підтримали, надали суду аналогічні пояснення, просили її задовольнити.
У судовому засіданні представник Заявників вимоги заяви підтримав, надав суду аналогічні пояснення, просив її задовольнити. Пояснив, що встановлення вказаного факту потрібно для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Якименська Л.Л. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, засобами поштового зв'язку направила клопотання про розгляд справи без її участі у вирішенні справи покладається на розсуд суду (а.с.42).
03.03.2021 року в судовому засіданні допитаний за клопотанням Заявників у якості свідка ОСОБА_6 пояснив суду, що заявниці є його рідними дочками. З 1984 року по 2004 рік він перебував у шлюбі із ОСОБА_3 . ОСОБА_4 була мамою ОСОБА_3 . У 2006 році Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення про позбавлення його та ОСОБА_3 батьківських прав відносно заявниць. Після цього опікою дітей займалися дід та бабуся - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - батько ОСОБА_3 . Його діти дійсно перебували у центрі «Злагода». У ОСОБА_4 спадкоємців немає. ОСОБА_4 дійсно була матір'ю ОСОБА_3 , більше дітей у неї не було. Вони проживали разом у АДРЕСА_1 .
21.04.2021 року в судовому засіданні допитана за клопотанням заявників у якості свідка ОСОБА_9 . пояснила суду, що з грудня 2004 року працює директором Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Злагода». Вона знайома з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2005 року, оскільки вони перебували в центрі в період часу з 01.03.2005 року по 21.03.2006 роки. У той час вирішувалося питання про позбавлення їхньої матері та батька батьківських прав. Після набуття ними статусу дітей позбавлених батьківського піклування опікуном було призначено їхнього дідуся, якому їх було передано 24.03.2006 року. Наскільки їй відомо, після смерті діда, опікуном заявниць було призначено їхню бабусю. Їх матір'ю була ОСОБА_3 , яка іноді відвідувала дітей у центрі «Злагода».
Суд, вислухавши пояснення заявників, представника заявників та свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заявлені вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та зміст спірних правовідносин.
Як убачається з свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 11.02.1994 року, виданого відділом загс Білоцерківського міськвиконкому, актовий запис №259 та свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від листопада 1995 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області, актовий запис №1841, мати заявниць зазначено - ОСОБА_8 , батьком заявниць зазначений - ОСОБА_6 (а.с.7, 8).
Відповідно до свідоцтва про народження матері заявниць - ОСОБА_8 від 21.08.1962 року, серії НОМЕР_3 , актовий запис №1039, мати зазначена - ОСОБА_10 (бабуся заявниць), батько зазначений - ОСОБА_5 (дідусь заявниць) (а.с.5).
Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу від 14.07.1984 року, актовий запис №742, мати заявниць - ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_11 та змінила прізвище з ОСОБА_12 на ОСОБА_3 (а.с.6).
На підставі рішень Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.07.2006 року та 17.07.2006 року, батьки заявниць були позбавлені батьківських прав відносно їх дочок заявниць ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.9-11, 12-13)
Відповідно до свідоцтва про смерть №2094 від 27.12.2016 року, виданого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, мати заявниць ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 54 років (а.с.16).
Як убачається з рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 08.09.2009 року №405, ОСОБА_4 (бабуся заявниць) було призначено піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_1 та опікуном над малолітньою ОСОБА_2 (а.с.14-15).
Згідно з свідоцтвом про смерть від 23.10.2018 року, серії НОМЕР_4 , виданого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №1793, бабуся заявниць - ОСОБА_4 померла (а.с.17).
Таким чином, надані заявниками докази у своїй сукупності підтверджують вказані ними обставини, які не оспорювалися й іншими учасниками справи.
Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку з втратою годувальника.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 необхідно задовольнити, оскільки вона обґрунтована, а її доводи не спростовані та підтверджені належним, достовірними та допустимими доказами. Встановлення даного факту необхідно Заявникам для оформлення права власності на спадкове майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ч.1 ст.13, п.5 ч. 2 ст. 293, п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Якименська Людмила Леонідівна про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Брест, Білоруська РСР (після зміни прізвища « ОСОБА_3 ») є дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Борзна, Борзянського району, Чернігівської області.
Судові витрати залишити за заявниками.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 26.04.2021 року.
СуддяВ. П. Цукуров