Справа № 286/3034/20
21 квітня 2021 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І.
з секретарем Деменчук О. Г.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди , -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, кадастровий номер 1824282700:01:004:0158, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення її права; стягнути з відповідача на її користь 1000 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди, 1681,60 грн. витрат по сплаті судового збору та 2000 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Позов мотивований тим, що внаслідок приватизації позивач у 2019 році набула у власність земельну ділянку площею 0,25 га за кадастровим номером 1824282700:01:004:0158 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за позивачем у встановленому законом порядку. Вказана земельна ділянка виділена на місцевості в натурі і прийнята позивачем відповідно до акту приймання-передачі межових знаків на зберігання та протоколу погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі. 11.04.2020 року мешканець с.Ігнатпіль - ОСОБА_3 , відповідач у справі, не маючи будь-яких правовстановлюючих документів на надану позивачу у власність земельну ділянку, протиправно розорав частину вказаної земельної ділянки та засіяв її зерновими культурами, знищивши при цьому встановлені межові знаки, чим порушив право власності позивача. Комісією Ігнатпільської сільської ради було проведено обстеження належної позивачу земельної ділянки та встановлено факт самовільного зайняття її частини площею 0,10 га та пошкодження межових знаків ОСОБА_3 , про що складено акт від 05.05.2020 року. Листом від 06.05.2020 року № 177 Ігнатпільська сільська рада підтвердила факт самовільного зайняття відповідачем належної позивачу земельної ділянки. Незаконними діями, які виразилися у пошкодженні належної позивачу земельної ділянки, відповідач заподіяв позивачу матеріальну та моральну шкоду, яку позивач оцінює у 1000 грн. та 2000 грн. відповідно. Тому на підставі ст.ст.16, 319, 391, 1166, 1167 ЦК України просить позов задоволити та стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу та сплату судового збору.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в підготовчому судовому засіданні позов не визнав, подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та відмовити в задоволенні позову повністю з мотивів його безпідставності.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши та оцінивши докази у справі суд дійшов наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,25 га за кадастровим номером 1824282700:01:004:0158 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за позивачем 25.07.2019 року, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 175693122.
Вказана земельна ділянка виділена на місцевості в натурі і прийнята позивачем відповідно до акту приймання-передачі межових знаків на зберігання та протоколу погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, набута позивачем у власність в процесі приватизації, що стверджується копіями технічної документації - проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Факт самовільного зайняття відповідачем ОСОБА_3 належної позивачу на праві власності земельної ділянки в АДРЕСА_1 , яке виявилося в переорюванні частини ділянки орієнтовно площею 0,10 га, та пошкодженні межових знаків підтверджується актом обстеження від 05.05.2020 року, складеним комісією в складі сільського голови с.Ігнатпіль Рафальського П.А., землевпорядника Ігнатпільської сільської ради Барановської Н.П., депутата Ігнатпільської сільської ради Мазур С.П. , та листом Ігнатпільської сільської ради від 06.05.2020 року № 177.
З приводу неправомірних дій відповідача позивач неодноразово зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирської області, однак останнє листами від 22.05.2020 року, від 19.06.2020 року, від 20.07.2020 року, відмовило позивачу в здійсненні заходів державного нагляду (контролю) щодо перевірки самовільного зайняття земельної ділянки у зв'язку із наявністю законодавчої заборони державним інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області проводити заходи із здійснення державного нагляду (контролю), які потребують виїзду на місцевість, для запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), рекомендовано за вирішенням земельного спору звернутися до суду.
Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право фізичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За положеннями ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.7 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).
З огляду на викладене, враховуючи, що в судовому засіданні знайшла підтвердження обставина вчинення відповідачем неправомірних дій щодо самовільного зайняття належної позивачу на праві власності земельної ділянки в АДРЕСА_1 , шляхом переорювання її частини орієнтовно площею 0,10 га, та пошкодження межових знаків, а відтак і обставина порушення відповідачем права власності позивача, що полягає зокрема у позбавленні її можливості безперешкодно користуватися всією своєю ділянкою на власний розсуд, суд доходить висновку про необхідність захисту порушеного права позивача способом зобов'язання відповідача відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення права. Тому в цій частині позов відлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Однак, позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності майнової шкоди та моральної шкоди, їх розміру, причинно-наслідкового зв'язку між неправомірним діями відповідача по самовільному зайняттю земельної ділянки шляхом її переорювання і пошкодження межових знаків та заподіяною шкодою, вини відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди. Тому у задоволенні вимог про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 1000 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 грн. слід відмовити за недоведеністю.
Для надання професійної правничої допомоги та участі у справі позивачем було залучено адвоката Хаюка С.М. згідно з договором про надання правової допомоги 12.05.2020 року. Вартість наданих правничих послуг згідно з актом здачі-приймання наданої правничої допомоги за договором від 05.09.2020 року склала 2000 грн.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1681,60 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 на праві власності земельною ділянкою за кадастровим номером 1824282700:01:004:0158 та відновити стан земельної ділянки за кадастровим номером 1824282700:01:004:0158, який існував до порушення її права.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2000 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та 840,30 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.04.2021 року
Суддя: В. І. Вачко