308/1829/20
20.04.2021 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Лемак О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, в місті Ужгороді, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Закарпатській області ДПП в особі інспектора взводу №1 роти 4 батальйону УПП Закарпатської області Колотов Владислава Олеговича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Закарпатській області ДПП в особі інспектора взводу №1 роти 4 батальйону УПП Закарпатської області Колотов Владислава Олеговича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач у судове засідання повторно не з'явився, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, не прибув без поважних причин та не повідомив про причини неявки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.240 КАС України, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
Європейський Суд з Прав Людини у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".
Зважаючи на те, що позивач повторно не з'явився в судові засідання, причини поважності своєї неявки не повідомив суд, не направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності чи про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що поданий позов, на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 205, 240,248, 248,256,293,295 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Закарпатській області ДПП в особі інспектора взводу №1 роти 4 батальйону УПП Закарпатської області Колотов Владислава Олеговича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Лемак О.В.