Справа № 520/17219/15-ц
Провадження № 2/947/145/21
14.04.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Васильків Олени Василівни,
секретаря судового засідання - Белінської Ганни Сергіївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. ПРОЦЕДУРА
21.12.2015 року позивач АТ "УкрСиббанк" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 11092832000 від 11.12.2006 року по процентах та кредиту у розмірі 46 126,81 дол. США та по пені у розмірі 45 350,61 грн., та стягнути судовий збір. При цьому позивач посилається на те, що між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11092832000 від 11.12.2006 року, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 8 240,00 дол. США, а позичальник зобов'язався повертати кредит у повному обсязі не пізніше 11.12.2027 року. За користування кредитними коштами позичальник зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 11,30 % річних. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 73715 від 11.11.2006 року. Однак відповідачами порушуються умови договорів, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
25.02.2016 року прийнято заочне рішення Київського районного суду м. Одеси, яким задоволені позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
17.04.2018 року ухвалою суду скасоване заочне рішення суду та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
При новому розгляді справи судом за участі представника відповідача ОСОБА_2 обговорювалось клоптання про призначення експертизи по справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.07.2019 року по справі призначено судову економічну експертизу.
07.07.2020 року з КНДІСЕ повернуто матеріали справи з повідомленням про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи від 25.06.2020 року №22070/19-72.
Ухвалою суду від 15.07.2020 року провадження по справі поновлено.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.08.2020 року по справі призначено судову економічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 03.02.2021 року провадження по справі поновлено.
Ухвалою суду від 23.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
До судового засідання учасники справи не з'явились, повідомлялись належним чином.
Матеріали справи містять заяву представника АТ «УкрСиббанк» про розгляд справи без участі представника, в якій також зазначено, що позовні вимоги АТ «УкрСиббанк» підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення /т.2 а.с.71/.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до суду додаткові пояснення, в яких просить відмовити АТ «УкрСиббанк» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 та його представника.
Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву або будь-якої заяви щодо розгляду справи не скористалась, до судового засідання не з'явилась, причини неявки суду невідомі.
ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В позовних вимогах позивач посилається на те, що між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11092832000 від 11.12.2006 року, за умова якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 8 240,00 дол. США, а позичальник зобов'язався повертати кредит у повному обсязі не пізніше 11.12.2027 року. За користування кредитними коштами позичальник зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 11.30 % річних. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 73715 від 11.11.2006 року. Однак, відповідачами порушуються умови договорів, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
У відзиві на позов відповідач ОСОБА_2 посилався на те, що прострочення виконання позичальником ОСОБА_1 боргових зобов'язань за кредитним договором почалось з 11.12.2014 року, в зв'язку з чим позивач мав право пред'явити поручителю ОСОБА_2 вимогу про дострокове погашення кредитної заборгованості в судовому порядку з моменту настання прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором та протягом наступних шести місяців, тобто до 11.06.2015 року, однак банк пред'явив вимогу шляхом пред'явлення саме позовної заяви 11.12.2015 року, а відтак, порука ОСОБА_2 за договором поруки є припиненою в силу вимог ст. 559 ЦК України та стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором є незаконним. Також відповідач посилається на те, що станом на дату звернення банком до суду у позичальника та поручителя не виникло обов'язку дострокового повернення кредиту в цілому за весь період. Окрім того відповідач ОСОБА_2 зазначає, що у наданому банком розрахунку не наводиться взагалі сум погашення заборгованості позичальником по тілу кредиту, а також матеріали справи не містять доказів видачі кредиту та доказів на підтвердження нарахування заборгованості за кредитним договором у розмірі, вказаному в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву не скористалась, будь-яких заяв щодо суті позовних вимог або питань щодо розгляду справи до суду від ОСОБА_1 не надходило.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11.12.2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11092832000, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 8 240,00 дол. США, а позичальник зобов'язався повертати кредит у повному обсязі не пізніше 11.12.2027 року. За користування кредитними коштами позичальник зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 11.30 % річних /т.1 а.с.20-30/.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1 за договором № 11092832000 від 11.12.2006 року, між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 73715 від 11.11.2006 року /т.1 а.с.31/. Відповідно до умов яких, поручитель зобов'язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору. Відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.
На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року, були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк» щодо зміни повного найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» /т.1 а.с.7-19/.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по наданню кредитних коштів відповідачу.
З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 08.12.2015 року /т.1 а.с.43-55/, з якого слідує, що заборгованість за кредитним договором № 11092832000 від 11.12.2006 року складає: по кредиту та процентам у розмірі 46 126,81 дол. США та пені у розмірі 45 350,61 грн., з яких:
- 41 168,00 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 965 418,34 грн. - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 4 477,00 дол. США за строк з 10.02.2015 року по 08.12.2015 року;
- 4 958,81 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 116 287,56 грн. - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 4530,27 дол. США за строк з 01.12.2014 року по 30.11.2015 року;
- 22 810,73 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 13.02.2015 року по 08.12.2015 року;
- 22 539,88 грн. - за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 13.02.2015 року по 08.12.2015 року.
Суду надано копію претензії про дострокове погашення кредитної заборгованості на ім'я ОСОБА_1 , вих. №30-11/28972 від 17.09.2015 року /т.1 а.с.33/. Доказів на підтвердження того, що відповідачем ОСОБА_1 отримано вказану претензію суду не надано.
IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Судом встановлено, що 11.12.2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11092832000, а також в зв'язку з його укладенням - договір поруки з відповідачем ОСОБА_2 .
В ході судового розгляду справи за клопотанням сторони ОСОБА_2 судом призначалась судова економічна експертиза та судом неодноразово направлялись матеріали справи до експертної установи, однак в зв'язку з ненаданням стороною позивача додаткових матеріалів для проведення дослідження матеріали справи повернуті до суду без виконання.
З клопотанням судового експерта щодо надання додаткових матеріалів сторона позивача ознайомлена, від АТ «УкрСиббанк» надходили письмові пояснення, однак документів, що просив надати експерт до суду подано не було. Вказані дії сторони позивача суд розцінює як ухилення від подання експертам необхідних матеріалів.
Відповідно до положень ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Враховуючи, що судова економічна експертиза призначалась судом для вирішення питання щодо реального розміру заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11092832000 від 11.12.2006 року, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в обсязі, визначеному в позовній заяві.
Окрім того суд зазначає, що судовою практикою Верховного Суду неодноразово зазначалось, які саме письмові докази підтверджують наявність та розмір заборгованості.
Так, зокрема у постанові від 30.01.2018 року по справі №161/16891/15-ц Верховний Суд зазначив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
За таких обставин, з урахуванням того, що в матеріалах справи також відсутні банківські виписки та будь-які інші документи, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», з яких можливо було встановити, які саме суми грошових коштів витрачались позичальником та повертались ним, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог.
При цьому суд також погоджується з доводами сторони відповідача ОСОБА_2 щодо того, що банком був порушений встановлений кредитним договором порядок дострокового стягнення заборгованості.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені. При цьому, суд зазначає, що виказана стороною відповідача ОСОБА_2 правова позиція щодо позовних вимог до поручителя, як солідарного боржника, а саме про припинення поруки, стороною позивача не спростована, що також приймається судом до уваги при ухваленні рішення.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позовних вимог сума сплаченого при поданні позовної заяви судового збору пропорційна задоволеним вимогам підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частках.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 11, 16, 526, 530, 536, 553, 554, 610-612, 615, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.
Повний текст рішення суду складено 23.04.2021 року.
Суддя Васильків О.В.