Справа № 947/22115/19
Провадження № 2/947/1623/21
13.04.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Васильків Олени Василівни,
секретаря судового засідання - Белінської Ганни Сергіївни,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про поділ майна подружжя,-
І. ПРОЦЕДУРА
13.09.2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отриману ОСОБА_2 заробітну плату в сумі 62458,00 доларів США та перераховану за період з березня 2015 року по липень 2015 року на особовий рахунок ОСОБА_3 , відкритий в банку ВС VICTORIABANK S.A., м. Кишинів, Молдова;
- поділити майно подружжя шляхом стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1/2 частини вказаних грошових коштів в розмірі 31229 доларів США.
Ухвалою від 11.10.2019 року провадження у справі відкрито.
10.12.2019 року судом винесено ухвалу про зупинення провадження по справі для витребування з банку ВС VICTORIABANK S.A., даних щодо відкриття ОСОБА_3 особового рахунку на її ім'я та витребування виписки із зазначеного рахунку за період з березня 2015 року по теперішній час.
28.12.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на ухвалу суду.
Ухвалою суду від 04.01.2021 року провадження по справі поновлено.
Ухвалою суду від 25.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 правом на подання відзиву або будь-якої іншої заяви щодо розгляду справи не скористалась, до судового засідання повторно не з'явилась, повідомлялась належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В позовних вимогах позивач посилається на те, що сторони з 15.02.2012 року по 14.03.2017 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу розглядались спори щодо поділу майна, однак не було вирішено питання щодо поділу спільного сумісного майна у вигляді грошових коштів в сумі 62458,45 доларів США, що були перераховані за час шлюбу в період перебування позивача в рейсах на особовий рахунок ОСОБА_3 , відкритий в банку BC VICTORIABANK S.A., Кишинів, Молдова, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідач ОСОБА_3 правом на подання відзиву або будь-якої іншої заяви щодо розгляду справи не скористалась.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 15.02.2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.03.2017 року було розірвано. Рішення набрало законної сили 14.03.2017 року /а.с.7/.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права спільної сумісної власності, поділ спільного майна задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 однією сім'єю та ведення спільного господарства у період з 30.03.2011 року по день реєстрації шлюбу 15.02.2012 року. Визнано нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , та автомобіль марки TOYOTA RAV4, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також вказаним рішенням визнано за кожним з подружжя по Ѕ частині зазначеного майна /а.с.8-11/.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 19.07.2018 року та додатковою постановою апеляційного суду Одеської області від 30.07.2018 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2017 року в частині визнання за ОСОБА_3 приватної власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 - скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання за ОСОБА_3 права приватної власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 відмовлено /а.с.12-17/.
Заочним рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 28.05.2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 по поділ спільного майна подружжя задоволені. Визнано об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отриману ОСОБА_2 заробітну плату за період з 09.04.2012 року по 31.12.2015 року в розмірі 118706,19 доларів США та отриману ОСОБА_3 суму заробітної плати за період з лютого 2012 року по 31.10.2015 року в розмірі 763496,46 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 Ѕ частину зазначених грошових коштів, що складає 59338,50 доларів США. Заочне рішення набрало законної сили 15.07.2019 року /а.с.18-20/.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення половини вартості автомобіля задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 половину вартості автомобіля «TOYOTA RAV4», 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , в розмірі 270580,00 грн. /а.с.48-49/.
Судом досліджено витребувані з банку BC VICTORIABANK S.A., м. Кишинів, Молдова відомості, з яких вбачається, що відкритий на ім'я ОСОБА_3 банківський рахунок використовувався з 24.04.2015 року по 05.09.2015 року. Обіг грошових коштів - 57396,24 доларів США, остаточний баланс - 0,08 доларів США. З отриманих документів вбачається, що на рахунок надходили платежі у вигляді надбавки до заробітної плати та додаткової винагороди ОСОБА_2 , в подальшому грошові кошти знімались з рахунку шляхом емісії готівки та видачі з поточних рахунків та депозитних рахунків.
IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 2 ст.72 СК України визначено, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
В ході судового розгляду справи встановлено, що в період перебування у шлюбі ОСОБА_2 на банківський рахунок ОСОБА_3 перераховувалися грошові кошти, які в подальшому з вказаного рахунку були зняті та з 05.09.2015 року на рахунку грошових коштів немає. Суд зазначає, що і надходження грошових коштів, і їх зняття з рахунку відбувалися під час перебування сторін в шлюбі, тобто мало місце розпорядження спільним сумісним майном подружжя. З наданих стороною позивача відомостей та витребуваних судом доказів не можна дійти висновку про те, що наявні в період з 24.04.2015 року по 05.09.2015 року на рахунку ОСОБА_3 кошти не витрачалися сторонами на потреби сім'ї, оскільки на теперішній час зазначених позивачем грошових коштів на банківському рахунку немає, гроші були зняті з рахунку 05.09.2015 року, шлюб між сторонами розірвано рішенням суду від 01.11.2017 року, що набрало чинності 14.03.2017 року.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 280, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 60, 61, 70 СК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про поділ майна подружжя - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.
Повний текст рішення суду складено 23.04.2021 року.
Суддя Васильків О.В.