Справа № 16/3837а
"03" вересня 2007 р., 15 год. 50 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Спаських Н.М., при секретарі: Волна С.В.
за участю представників сторін:
позивача: Василенко Т.В. - за довіреністю;
відповідача: Данилюк В.П. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ватутінський комбінат вогнетривів" до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково неправомірним акту та визнання недійсним рішення
Заявлено позов про визнання неправомірними п. 2,3 розділу 3 акту перевірки № 315 від 08.06.2007 року та визнання недійсним рішення № 1206 від 15.06.2007 року з підстав невідповідності їх вимогам чинного законодавства. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просить його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, що актом перевірки було встановлено, що при видачі путівок позивач допустив порушення чинного законодавства, а тому висновки в акті є правомірними, рішення законним, а тому в задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 1, 2, 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами. зумовленими народженням і похованням» ( далі -Закон 2240) від 18.01.01 року № 2240-111, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
У відповідності до ст. 34 Закону № 2240 за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, одним із видів матеріального забезпечення та соціальних послуг є в т. ч. і забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків) (статті 47, 48 цього Закону).
У відповідності до ст. 47 Закону № 2240 для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
З матеріалів справи вбачається наступне:
Актом № 315 від 08.06.2007 року перевірки позивача по справі (розділ 3) було встановлено, що за 2006 рік за рахунок коштів фонду позивачем було отримано 28 санаторних путівок , які видано згідно рішення комісії з соціального страхування підприємства з доплатою в розмірі 20%.
За висновками акту часткова доплата за путівки внесена правомірно, дані обліку путівок відповідають прибутковим накладним і даним звітів. Всі документи під видачу путівок оформлені позивачем без зауважень.
Однак відповідачем було виявлено два порушення, які полягають в наступному:
1. Путівку в санаторій "Утьос" вартістю 2205,00 грн. було видано з 11.07.2006 року по 31.07.2006 року з доплатою 441,00 грн. пенсіонеру Спіріній Л. П. Відповідач вважає, що при видачі путівки було порушено Постанову правління Фонду № 45 від 18.05.2006 року , якою відмінено п. 4.11. про видачу путівки ветеранам праці, за результатом чого не прийнято до заліку 2205,00-441,00 = 1764,00 грн. коштів вартості путівки.
Розглянувши дане питання, судом встановлено наступне:
Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 02.06.2005 року № 55 було затверджено Інструкцію про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ( далі Інструкція № 55).
У відповідності до розділу 4 Інструкції № 55, рішення про виділення путівки застрахованій особі приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації на підставі особистої заяви та медичної довідки про потребу санаторно-курортного лікування (форма N 070/о). Путівка до санаторію видається застрахованій особі за її основним місцем роботи бухгалтерією підприємства, установи, організації (далі - підприємство) для санаторно-курортного лікування в період відпустки ( 4.1. та 4.2.).
У відповідності до п. 4.11. Інструкції № 55 в редакції до часу його відміни з 01.07.2007 року згідно Постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.05.2006 року № 45 --- комісія (уповноважений) із соціального страхування в межах фінансових можливостей, як виняток, може приймати рішення про виділення однієї путівки протягом двох календарних років відповідно до медичних показань непрацюючому ветерану війни та праці, який перед виходом на пенсію працював на даному підприємстві, в установі, організації.
Протоколом № 12-ІІ засідання комісії по соціальному страхуванню позивача від 20.06.2006 року ( а.с. 27) засвідчується, що рішення про надання Спіріній Л.П. путівки було прийнято 20.06.2006 року, оплачена вона була нею у розмірі 20% вартості 22.06.2006 року за її заявою від 21.02.2006 року і довідкою від лікаря ( а.с. 28-30).
Таким чином всі ці дії були вчинені позивачем до часу відміни п. 4.11. Інструкції № 55. Доводи відповідача в цій частині про те, що позивач підтасував видачу путівки до відміни цього пункту є неправомірними, оскільки свідчать про намір Фонду ухилитися від здійснення соціального страхування. Мораторій на видачу путівок на час між прийняттям Постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.05.2006 року № 45 до часу вступу її в силу -- не вводився.
Спору між сторонами про те, що Спіріна Л.П. вийшла на пенсію з підприємства-позивача між сторонами немає.
Відповідач також доводить, що для отримання путівки Спіріна Л.П. повинна бути ветераном праці саме підприємства-позивача і не має права працювати після виходу на пенсію.
Дані доводи суперечать п. 4.11. Інструкції № 55, оскільки за цим пунктом путівка видається непрацюючому ветерану війни та праці, який перед виходом на пенсію працював на даному підприємстві, в установі, організації.
В чинному законодавстві не існує інституту ветерана праці конкретного підприємства, це звання є загальним і даний факт є загальновідомим.
Згідно довідки від 15.06.2006 року № 57, яка видана позивачем, Спіріна Л.П. у 2004-2006 роках путівки на оздоровлення в комісії по соціальному страхуванню не отримувала.
Доказів про те, що пенсіонер Спіріна Л.П. працювала на момент отримання путівки в справі немає, оскільки за даними трудової книжки ( а.с. 58) Спіріна Л.П. працювала бібліотекарем профкому ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" до 30.04.2006 року, тобто до прийняття рішення про виділення їй путівки.
Суд не погоджується з доводами відповідаач про те, що робота в бібліотеці профкому підприємства-позивача призводить до того, що Спіріна Л.П. рахується працюючою на іншому підприємстві і вона повинна була отримувати путівки від профкому, як свого роботодавця. Профспілки не є суб"єктом підприємництва, утримуються за рахунок членських внесків та відрахувань підприємства, а тому суд вважає, що будь-який працівник профспілки ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" має право на отримання путівки від підприємства-позивача, оскільки профспілка належить ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів".
Таким чином, відповідач незаконно намагається звузити підстави, за яких пенсіонерам видаються путівки, що є неправомірним.
Суд вважає, що позиція позивача в цій частині позовних вимог є доведеною, Спіріна Л.П. мала право на отримання путівки, а тому висновки акту в цій частині є неправомірними.
2. Відповідач також вияв порушення видачі путівки Швець Л.Л. в санаторій "Місхор" для дорослого з дитиною вартістю 4200,00 грн. з доплатою 840,00 грн.
Суд вважає, що дана путівка була видана особі, яка не є працівником позивача, оскільки працює бухгалтером Садівничого товариства "Сонячне" ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" і є дружиною Швець С.В., працівника підприємства-позивача ( а.с. 41-42).
Голова садівничого товариства довідкою від 9.11.2006 року № 18 підтвердив що путівки на оздоровлення в комісії по соцстрахуванню (садівничого товариства) вона не отримувала (.с. 41).
У відповідності до п. 4.2. Інструкції № 55 за загальним правилом путівка до санаторію видається застрахованій особі за її основним місцем роботи бухгалтерією підприємства, установи, організації (далі - підприємство) для санаторно-курортного лікування в період відпустки.
Основним місцем роботи Швець Л.Л. є не ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів", а є садівниче товариство.
У відповідності до п. 4.8. Інструкції № 55 Комісія (уповноважений) із соціального страхування може приймати рішення про виділення путівки (путівок) відповідно до медичних показань для спільного санаторно-курортного лікування працюючих на підприємстві чоловіка, дружини або їх дітей віком від 4 до 18 років, у тому числі для члена сім'ї (дружини/чоловіка), який працює на іншому підприємстві (застрахованої особи) та члена сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі. При видачі путівки члену сім'ї, який працює на іншому підприємстві (навчається у вищому навчальному закладі), він повинен надати довідку з місця його основної роботи (навчання) про те, що не користувався цією соціальною послугою протягом двох календарних років.
Позивач не видав путівку Швець Л.Л. для спільного лікування з чоловіком, що представником позивача не заперечується.
Таким чином Інструкцією № 55 передбачено лише одне виключення із загального правила про видачу путівки за основним місцем роботи -- путівка може бути видана особі, яка працює на іншому підприємстві лише для спільного лікування з особою, яка працює на підприємстві, що видає путівки ( в т.ч. і путівка з дитиною).
Відповідач по Швець Л.Л. не прийняв до зарахування 4200,00-840,00 = 3360,00 грн.
Таким чином, висновок відповідача в акті № 315 від 08.06.2007 року з приводу неправомірної видачі путівки Швець Л.Л. є законним.
У відповідності до чинного законодавства акт перевірки є лише суб'єктивною думкою спеціаліста, не має для перевіреного підприємства фінансових наслідків, не є актом ненормативного характеру і не може оскаржуватися.
З цих підстав у задоволенні вимоги про визнання неправомірними п. 2 та 3 розділу 3 акту перевірки № 315 від 08.06.2007 року позивачу слід відмовити повністю.
Позивач також оскаржує рішення відповідача № 1206 від 15.06.2007 року , яким не прийняті до зарахування 5914,44 грн. ( з них 1764,00 грн. по Спіріній + 3360,,00 грн. по Швець на загальну суму 5124,00 грн.) та накладено штраф за порушення витрачання коштів фонду на суму 2 957,00 грн. ( з яких по Спіріній та Швець сума штрафу становить 50% від 5124,00 грн. == 2562,00 грн. )
У відповідності до ст. 30 Закону України № 2240, штраф за порушення порядку витрачання коштів фонду становить 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. Оплата путівок здійснюється за рахунок страхових внесків, а тому розрахунок штрафу ведеться від вартості путівок, не прийнятих до зарахування.
З цих підстав позов підлягає до часткового задоволення лише в частині визнання недійсним рішення стосовно неприйняття до заліку частини вартості путівки для Спіріної Л.П. в сумі 1764,00 грн. та нарахованих на неї 50% штрафу у розмірі 882,00 грн.
В решті вимог рішення відповідача № 1206 від 15.06.2007 року є законним і позов в цій частині до задоволення не підлягає.
На підставі ст. 94 КАС України з Державного бюджету на користь позивача слід стягнути 1,70 грн. судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам. Повернення зайво сплачених коштів судового збору та витрат на ІТЗ судового процесу здійснюється за заявою позивача.
Керуючись статтями 89,160,163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Скасувати рішення виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1206 від 15.06.2007 року стосовно ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" в частині неприйняття до заліку 1764,00 грн. коштів як вартості путівки, виданої Спіріній Л.П. та нарахування на цю суму 50% штрафу у розмірі 882,00 грн.
3. В решті вимог у позові відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів", ідентифікаційний код 00191916, м.Ватутіне, вул. Індустріальна, 11 - 1,70 грн. сплаченого судового збору.
Виконавчий документ видати.
Постанова набуває чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ст.186 КАС України.
СУДДЯ Н.М. Спаських