Справа № 952/613/20
Провадження № 1-кп/952/7/21
23.04.2021 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представників потерпілих - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Зачепилівка Харківської області матеріали кримінального провадження № 12019220000000946 від 20.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України, -
У провадженні Зачепилівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження № 12019220000000946 від 20.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання в порядку ст. 89 КПК України про визнання доказів недопустимими, а саме: оптичного диску «Videx CD-R» на якому міститься один файл «FILE0770.MOV» та висновку експерта № 7/1231/1232СЕ-19/11/1/277 КПСЕ-19 від 11.01.2020. В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що запис з відеореєстратора, який був наданий 16.07.2019 слідчому свідком ОСОБА_10 , був оглянутий слідчим та того ж дня визнаний речовим доказом по даній справі. Однак під час виконання вимог ст. 290 КПК України, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про пристрій на який було здійснено первинний запис та носій. Відеореєстратор свідка ОСОБА_10 слідчим не було вилучено, із пояснень останнього вбачається, що на даний час оригінал запису не збережений, оскільки після того як він надав слідчому копію запису відбулося форматування картки пам'яті відеореєстратора. Висновок судового експерта № 7/1231/1232СЕ-19/11/1/277 КПСЕ-19 від 11.01.2020 був складений на підставі копії запису з відеореєстратора, тому на думку захисника він також є недопустимим доказом.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 , зазначив, що оптичний диск «Videx CD-R» з записом з відеореєстратора свідка ОСОБА_10 та висновок експерта № 7/1231/1232СЕ-19/11/1/277 КПСЕ-19 від 11.01.2020 є належними та допустимими доказами, оскільки судовому експерту крім інших ставилось питання про те, чи маються на наданому відеозапису сліди монтажу чи іншого втручання, на яке надано відповідь, що у файлі відеограмі (відеозаписі) із назвою «FILE0770.MOV», який зафіксовано на наданому на дослідження оптичному диску «Videx CD-R», ознак монтажу не виявлено.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, наполягав на його задоволенні.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_8 (кожен окремо) в судовому засіданні заперечили проти клопотання захисника ОСОБА_5 у зв'язку з необгрунтованістю.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_9 (кожна окремо) заперечили проти клопотання захисника ОСОБА_5 у зв'язку з безпідставністю.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 86,87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо його отримано в порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
В силу ч.3 ст. 89 КПК України сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також заводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Згідно вимог ч.ч.1,2 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
За правилами Глави 15 Розділу ІІ КПК України тимчасовий доступ до речей і документів стороні кримінального провадження надається на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження лише у випадку, коли в інший спосіб неможливо отримати речі і документи, які можуть мати значення у справі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження наявний у справі оптичний диск «Videx CD-R» із записом з відеореєстратора був добровільно наданий свідком ОСОБА_10 на запит слідчого, тому необхідності звертатися з відповідним клопотанням до слідчого судді для отримання копії цього запису в останнього не було.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Долучений слідчим до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу оптичний диск із записом обставин події з відеореєстратора свідка ОСОБА_10 був виготовлений у зв'язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, яка була збережена у відеореєстраторі свідком після фіксації події за участі ОСОБА_4 .
Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.
В ході слідчого експерименту обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_5 правильність відображених на записі з відеореєстратора подій і цей доказ не оспорювався.
Крім того згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № 7/1231/1232СЕ-19/11/1/277 КПСЕ-19 від 11.01.2020 у файлі відеограмі (відеозаписі) із назвою «FILE0770.MOV», який зафіксовано на наданому на дослідження оптичному диску «Videx CD-R», ознак монтажу не виявлено.
Вищевказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.09.2020 у справі № 751/6069/19 (провадження № 51-1704км20).
Враховуючи викладене суд вважає оптичний диск «Videx CD-R» з файлом «FILE0770.MOV» та висновок експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № 7/1231/1232СЕ-19/11/1/277 КПСЕ-19 від 11.01.2020 допустимими доказами, які були отримані органом досудового розслідування в порядку, встановленому КПК України, тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 слід відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86,87,89,350,371,372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя ОСОБА_1