23 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1106/21
Волинський окружний адміністративний суд у склад судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Волинське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” (далі - Волинське ОДП ДАК “Хліб України”, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2020 року №0000031002 про застосування штрафу у сумі 51339,08 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДПС у Волинській області на підставі акта перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, від 24 червня 2020 року №30. За висновками акта перевірки підприємство не забезпечило збереження майна - автомобіля ГАЗ 3110 (номерний знак НОМЕР_1 ), що встановлено шляхом візуального контролю майна та відсутністю документів на автомобіль.
Волинське ОДП ДАК “Хліб України” з цим рішенням не погоджується та вважає його протиправним. З цього приводу позивач зазначив, що Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС у Волинській області на адвокатський запит в інтересах підприємства повідомив, що транспортний засіб ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_2 , зареєстровано за Волинським ОДП ДАК “Хліб України” 12 листопада 1999 року та за повідомленням відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк від 29 вересня 2010 року №44907 на автомобіль накладено арешт. Оскільки стаття 124 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, встановлює відповідальність платника податків лише у випадку відчуження без дозволу контролюючого органу майна, що перебуває у податковій заставі, то накладення на нього штрафу за таких обставин є безпідставним.
З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
24 березня 2021 року до суду надійшов відзив на позов (а.с.30-31), в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та у їх задоволенні просив відмовити. При цьому відповідач посилається на акт проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке згідно з актом опису майна від 24 лютого 2015 року №5 перебуває у податковій заставі. Цим актом перевірки від 24 червня 2020 року №30 зафіксовано відсутність бухгалтерських документів щодо майна, яке перебуває в податковій заставі; шляхом візуального контролю майна (автомобіль ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1 , вартість згідно з актом опису майна 51339,08 грн) не виявлено. У листі (вх. ГУ ДПС у Волинській області №2 від 10 червня 2020 року) директор підприємства надав пояснення, що попереднім керівником не було передано документи та майно підприємства; стосовно генерального директора ОСОБА_1 у поліції зареєстровано заяву щодо розтрати майна підприємства (кримінальне провадження №12017030010002174).
Відповідач вважає, що ним правомірно прийняте спірне податкове повідомлення-рішення про накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна на підставі вказаного акта перевірки та відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України.
Відзив на позовну заяву поданий представником відповідача 24 березня 2021 року - поза межами строку, встановленого в ухвалі судді від 24 лютого 2021 року про відкриття провадження у справі (протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі), яку відповідач отримав 01 березня 2021 року (а.с.29). До закінчення встановленого строку відповідач не звертався із мотивованим клопотанням про продовження йому цього строку.
Стаття 45 КАС України встановлює обов'язок учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами. Неподання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин дає суду підстави вирішувати справу за наявними у ній матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).
Інші заяви по суті справи сторони не подали.
Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову. Заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача не підлягало судом вирішенню по суті.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Волинське ОДП ДАК “Хліб України” зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа 29 липня 1998 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.50), та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області.
28 травня 2020 року та 24 червня 2020 року головним державним ревізором-інспектором ГУ ДПС у Волинській області Селезньовою О. складено акти №36 та №70 відповідно про відсутність посадових осіб Волинського ОДП ДАК “Хліб України” за юридичною адресою, що не дало можливості здійснити перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (а.с.37-38).
У той же час 24 червня 2020 року складено акт №30 проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі згідно з актом опису від 24 лютого 2015 року №5 (далі - акт перевірки; а.с.5, 39). Перевіркою з посиланням на лист керівника підприємства Гіль Г.П. від 10 червня 2020 року №2 (а.с.36) встановлено відсутність бухгалтерських документів та шляхом візуального контролю автомобіль ГАЗ 3110, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю згідно з актом опису 51339,08 грн, не виявлено. Зазначений акт передвіки надіслано Волинському ОДП ДАК “Хліб України” рекомендованим порядком (а.с.39 зворот).
На підставі акта перевірки від 24 червня 2020 року №30 та відповідно до підпункту 54.3 статті 54 ПК України ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2020 року №0000031002 про застосування до Волинського ОДП ДАК “Хліб України” штрафних (фінансових) санкцій у сумі 51339,08 грн за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу (а.с.6).
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку (а.с.7). Рішенням Державної податкової служби України від 31 грудня 2020 року №37099/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення - без змін (а.с.8-9).
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Пунктами 88.1, 88.2 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (пункт 89.3 ПК України).
Згідно з пунктом 89.8 ПК України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Пунктами 91.1, 91.3 статті 91 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
Відповідно до пункту 92.1 статті 92 ПК України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
Правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі (далі - перевірка стану збереження заставного майна) відповідно до статті 91 ПК України визначені Положенням про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року №584 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2017 року за №858/30726; далі - Положення №584).
Пунктами 1- 3 розділу ІІ Положення №584 визначено, що перевірка стану збереження заставного майна проводиться в разі поширення на майно платника податків права податкової застави. Право на проведення перевірки стану збереження заставного майна належить контролюючому органу, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих.
Відповідно до пунктів 5-8 розділу ІІ Положення №584 для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - повідомлення) (додаток 1). Підставою для оформлення повідомлення є погоджене керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) подання податкового керуючого, в якому обґрунтовується необхідність проведення перевірки стану збереження заставного майна.
Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись безпосередньо у платника податків (за його місцезнаходженням, за місцезнаходженням майна, що перебуває у податковій заставі, в інших місцях зберігання такого майна) або у відповідному контролюючому органі.
Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись шляхом візуального контролю наявності у такого платника майна і стану його збереження, а також шляхом перевірки відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку та іншої інформації щодо наявності такого майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки.
Перевірка стану збереження заставного майна може проводитись одночасно з документальною (плановою або позаплановою) або фактичною перевіркою відповідно до вимог Кодексом з урахуванням особливостей, визначених цим Положенням (розділ ІІ Положення).
Розділ IIІ Положення №584 визначає особливості проведення перевірок.
Згідно з пунктами 1, 2, 5 розділу ІІІ Положення №584 про проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий попередньо повідомляє платника податків. Безпосередньо перед початком проведення перевірки стану збереження заставного майна податковий керуючий пред'являє платнику податків такі документи: службове посвідчення працівника контролюючого органу; копію наказу контролюючого органу про призначення податковим керуючим такого платника податків; повідомлення, підписане керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та зареєстроване в такому контролюючому органі. Зазначені документи є достатніми для проведення перевірки стану збереження заставного майна й оформлення додаткових документів не є необхідним.
За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - акт перевірки) (додаток 2), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід'ємною частиною акта перевірки.
Перевіряючи дотримання відповідачем наведених вище положень, які встановлюють повноваження податкового керуючого на проведення перевірки збереження заставного майна, порядку проведення самої перевірки, судом з матеріалів справи встановлено, що начальником Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області 28 жовтня 2014 року прийнято рішення про опис майна Волинського ОДП ДАК “Хліб України” у податкову заставу та 24 лютого 2015 року на виконання цього рішення податковий керуючий ОСОБА_2 склав акт опису майна №5 (а.с.44). З-поміж іншого в акті опису майна вказано автомобіль ГАЗ 3110, номерний номер НОМЕР_1 .
19 травня 2020 року Волинському ОДП ДАК “Хліб України” скероване повідомлення №13143 (а.с.45) про проведення 28 травня 2019 року (очевидно 28 травня 2020 року) перевірки стану збереження майна підприємства податковим керуючим ОСОБА_3 , яка призначена податковим керуючим наказом ГУ ДПС у Волинській області від 14 травня 2020 року №997 (а.с.41-43). З наданих відповідачем доказів вбачається, що повідомлення 28 травня 2020 року повернуто відділенням поштового зв'язку із відміткою “адресат не значиться за адресою” (а.с.46). 28 травня 2020 року податковий керуючий склав акт відсутності посадових осіб Волинського ОДП ДАК “Хліб України” на підприємстві. Поряд з тим 24 червня 2020 року податковий керуючий склав два акти - акт відсутності посадових осіб позивача за юридичною адресою (а.с.37) та акт проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (а.с.39), який не містить підпису керівника (уповноваженої особи) Волинського ОДП ДАК “Хліб України” про ознайомлення із таким актом перевірки. Вочевидь перевірка стану збереження податкового майна проведена у відповідному контролюючому органі, хоч при цьому вказано, що шляхом візуального контролю майна - автомобіля ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1 , не виявлено. В акті перевірки податковий керуючий покликається на лист генерального директора Волинського ОДП ДАК “Хліб України” Гіль Г.П. від 10 червня 2020 року №2 (а.с.36), яким повідомлено, що остання до посадових обов'язків приступила 12 квітня 2018 року, однак попереднім керівником їй у встановленому порядку не передані документи та майно підприємства і щодо попереднього керівника наявне кримінальне провадження за фактом розтрати майна.
Як встановлено пунктом 92.3 статті 92 ПК України, у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 124.1 статті 124 ПК України (в редакції статті станом на 20 липня 2020 року) передбачено, що відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
Отже, станом на 20 липня 2020 року ПК України була передбачена відповідальність платника податків за відчуження ним майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу. Правопорушення полягає у протиправній дії - відчуженні майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби (якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з ПК України). Передумовою для застосування відповідальності є відчуження заставленого майна, яке перебуває у власності суб'єкта правопорушення (господарському віданні або оперативному управлінні), відсутність згоди контролюючого органу на таке відчуження.
Згідно з підпунктом 14.1.31 пункту 14.1 статті 14 ПК України термін “відчуження майна” означає будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.
Таким чином, для застосування штрафних санкцій, зазначених у статті 124 ПК України, необхідна наявність сукупності таких складових: вчинення дій щодо відчуження майна саме платником податків; втрата права власності на майно саме внаслідок цих дій платника.
Суд враховує, що у разі переходу права власності на транспортний засіб до нового власника відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року №1371, Порядок №1388) такий транспортний засіб підлягає перереєстрації (пункт 33 Порядку №1388). Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні. У разі наявності відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників перереєстрація, зняття з обліку транспортного засобу не проводиться.
Поряд з тим на адвокатський запит представника позивача Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС України у Волинській області листом від 03 серпня 2020 року №31/3-5аз на підставі відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС України, надав інформацію про те, що станом на 31 липня 2020 року транспортний засіб ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1 , зареєстровано за Волинським ОДП ДАК “Хліб України” 12 листопада 1999 року та Відділом державної виконавчої служби міста Луцьк на цей транспортний засіб було накладено арешт, заборону відчуження (а.с.13). Також на запит суду Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру у Волинській області листом від 12 квітня 2021 року №31/3-1456 підтвердив, що зазначений автомобіль зареєстрований за позивачем, відомості стосовно накладених раніше обмежень відсутні (а.с.49).
З відкритих джерел (http://zurab.lviv.ua/?p=5944) судом встановлено, що у 2019 році Головне управління ДФС у Волинській області було замовником цільового аукціону з продажу майна, що перебуває у податковій заставі і належить Волинському ОДП ДАК “Хліб України”, та тричі аукціон не відбувся у зв'язку із відсутністю заяв на купівлю лоту (а.с.51-53).
Відповідно до пунктів 8, 9 розділу V Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 травня 2017 року №518 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 червня 2017 року за №748/30616), у разі визнання цільового аукціону таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих заявок на участь у ньому, організатор аукціону в місячний строк після проведення попереднього аукціону проводить повторний аукціон. На повторному цільовому аукціоні початкова ціна непроданого майна знижується організатором аукціону на 15 відсотків. На третьому аукціоні, який проводиться у місячний строк після повторного аукціону в разі визнання повторного аукціону таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих заявок на участь у ньому, початкова ціна майна знижується на 25 відсотків початкової ціни повторного аукціону. Майно, що не реалізовано відповідно до пункту 8 цього розділу, знімається з торгів і повертається власнику.
Також згідно з пунктом 11 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 “Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України” (далі - Порядок №1244), у разі продажу майна на аукціоні контролюючий орган укладає відповідний договір з уповноваженою товарною біржею та/або з брокерською конторою (брокером), яка вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції на підставі акта опису майна в податкову заставу, складеного відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України, та витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Майно, що не реалізовано відповідно до пункту 20 цього Порядку, знімається з торгів і повертається власнику. У такому випадку контролюючим органом вживаються заходи щодо заміни предмета податкової застави (пункт 21 зазначеного Порядку).
З огляду на реєстрацію автомобіля ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1 , за підприємством відповідач не довів, що мало місце відчуження цього автомобіля платником податків Крім того, з урахуванням положень Порядку №1244 оскільки заставлене майно (транспортний засіб), не реалізоване на третьому цільовому аукціоні (як у даному разі), то контролюючий орган мав здійснити заміну предмета застави.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У розглядуваному випадку відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б підтверджували його висновки про відчуження позивачем автомобіля ГАЗ 3110, номерний знак НОМЕР_1 , без згоди контролюючого органу та не навів обґрунтованих мотивів законності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2020 року №0000031002 про накладення на Волинське ОДП ДАК “Хліб України” штрафу на підставі статті 124 ПК України.
На підставі аналізу норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2020 року №0000031002 та про його скасування.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2270,00 грн, що підтверджується квитанцією від 18 лютого 2021 року №0.0.2021479583.1 (а.с.21), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.26).
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути судові витрати у сумі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Івана Франка, 53, ідентифікаційний код юридичної особи 00957933) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 20 липня 2020 року №0000031002.
Стягнути на користь Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк