ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.04.2021Справа № 910/16281/20
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Резон»
доНаціональної академії внутрішній справ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивачаДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
простягнення 350 000,00 грн.
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
позивача:Овсій Д.Ю.;
відповідача:Лагода В.В.;
третьої особи:не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Резон» (надалі - ТОВ Фірма «Резон») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної академії внутрішній справ (надалі - НАВС) про стягнення 350 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправними діями та бездіяльністю відповідача завдається шкода діловій репутації позивача як особи, яка виконує функції замовника будівництва житлово-рекреаційного житлового комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 22-й км, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 350 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23.11.2020.
23.11.2020 через канцелярію суду від представника НАВС надійшло клопотання про залучення третьої особи, в якому відповідач просить суд залучити Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Також, 23.11.2020 від представника НАВС надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був відповідальним за видачу містобудівних умов та обмежень, їх зберігання, внесення інформації до містобудівного кадастру. Посилання на містобудівні умови та обмеження №11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 міститься в містобудівному кадастрі м. Києва. Оскільки інформація про наявність виданих містобудівних умов та обмежень могла бути внесена в містобудівний кадастр лише уповноваженими органами містобудування та архітектури, в містобудівному кадастрі наявна інформація про видані МУО, містобудівні умови та обмеження були видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), лист Департаменту містобудування та архітектури КМДА «На звернення дозвільного центру від 27.07.2015 № 01010-183407-069» адресований Національній академії внутрішніх справ МВС України, про те, що містобудівні умови та обмеження №11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 забудови земельної ділянки на вул. Харківське шосе, 22-й км. в Дарницькому районі м. Києва містяться ознаки підроблення, яке можливо було здійснено, з метою приховування протиправної діяльності за вказаним фактом не може відповідати дійсності.
В підготовчому судовому засіданні 23.11.2020 оголошено перерву на 25.11.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 задоволено клопотання про залучення третьої особи, залучено Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підготовче засідання відкладено на 07.12.2020.
Підготовче судове засідання неодноразово відкладалось з незалежних від суду причин, в тому числі, з метою надання сторонам можливості скористатись правами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.
У зв'язку з надходженням клопотання представника позивача, підготовче судове засідання 25.01.2021 відкладено на 15.02.2021.
В підготовчому судовому засіданні 15.02.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. на лікарняному судове засідання 10.03.2021 не відбулося та ухвалою Господарського суду міста Києва призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.04.2021.
Присутній в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105474506947.
В судовому засіданні 12.04.2021 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.07.2017 між НАВС та ТОВ Фірма «Резон» укладено договір б/н (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.3 якого НАВС делегувала ТОВ Фірма «Резон» частину функцій замовника будівництва, зокрема, об'єкта: «Житлово-рекреаційний комплекс з вбудованими прибудованими приміщеннями соціально-побутового та спортивно-оздоровчого призначення» (далі - об'єкт), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 22-й км, спрямованих на розробку, за необхідності, містобудівної документації, розробки проектної (проектно-кошторисної) документації та будівництва та інших функцій, передбачених даним договором з метою отримання НАВС та ТОВ Фірма «Резон» у власність завершеного будівництвом об'єкту, а ТОВ Фірма «Резон» прийманяла на себе на час проектування та будівництва, зокрема, об'єкта, виконання функцій замовника, окрім тих, що відповідно до умов даного Договору покладено на НАВС.
09.08.2019 НАВС отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113192210997.
ТОВ Фірма «Резон» стверджує, що з ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 31.07.2020 у справі №554/6995/20, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, стало відомо, що прокурор звернувся до суду із клопотання про накладення арешту на земельні ділянки, на яких здійснюється будівництво житлового комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 22-й км., в якому зазначив наступне:
«Під час проведення обшуку у службових кабінетах Департаменту містобудування та архітектури КМДА, які розташовуються в адміністративному приміщенні, що за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32, виявлено та вилучено акт «Про нестачу справ (документів) у Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», відповідно до якого встановлено відсутність містобудівних умов та обмежень №11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 забудови земельної ділянки на вул. Харківське шосе, 22-й км. в Дарницькому районі м. Києва.
Окрім того, у ході обшуку виявлено та вилучено лист Департаменту містобудування та архітектури КМДА «На звернення дозвільного центру від 27.07.2015 №01010-183407-069», адресований Національній академії внутрішніх справ МВС України, що свідчить про те, що містобудівні умови та обмеження №11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 забудови земельної ділянки на вул. Харківське шосе, 22-й км. в Дарницькому районі м. Києва містяться ознаки підроблення, яке можливо було здійснено, з метою приховування протиправної діяльності за вказаним фактом».
У зв'язку з викладеними обставинами, у ТОВ Фірма «Резон» з'явилися сумніви щодо того, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видавав, а НАВС отримувала містобудівні умови та обмеження №11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 забудови земельної ділянки на вул. Харківське шосе, 22-й км. в Дарницькому районі м. Києва (далі - містобудівні умови).
За твердженням позивача, внаслідок зазначених дій та бездіяльності НАВС була завдана шкода діловій репутації ТОВ Фірма «Резон» як особі, яка виконує функції замовника вказаного будівництва.
Спір виник у зв'язку з не отриманням, на думку позивача, відповідачем містобудівних умов, у зв'язку з чим позивача вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 350 000,00 грн.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону (тут і далі в редакції, яка діяла станом на 26.08.2015), замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Приписами ч. 5 ст. 26 Закону передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 29 Закону основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Згідно з ч. 4 ст. 29 Закону спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 Закону розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Згідно з ч. 8 ст. 29 Закону містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
Таким чином, містобудівні умови та обмеження за своєю правовою природою є складовою частиною вихідних даних для проектування та будівництва об'єктів, які визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту та є чинними до завершення будівництва об'єкта.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі - Порядок №109), який діяв станом на 26.08.2015.
Відповідно до п. 2.1 Порядку №109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Приписами п. 2.4 Порядку №109 передбачено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до п. 2.5 Порядку №109 містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав. Містобудівні умови та обмеження вносяться до містобудівного кадастру уповноваженим органом містобудування та архітектури або утвореними у його складі службами містобудівного кадастру (у разі наявності).
Згідно з п. 2.6 Порядку №109 у разі втрати оригіналу містобудівних умов та обмежень їх засвідчена у встановленому порядку копія надається уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
Відповідно до п. 2 Положення про містобудівний кадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №559 (в редакції станом на 26.08.2015) містобудівний кадастр - державна система зберігання та використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.
Крім того, п. 2 вказаного Положення визначено, що реєстрація документа в містобудівному кадастрі - дія, у результаті здійснення якої документ або його частина включається в інформаційні ресурси містобудівного кадастру, а містобудівні регламенти, що реєструються та зберігаються в ньому, здобувають статус обов'язкових для дотримання усіма учасниками містобудівної діяльності, власниками та користувачами земельних ділянок і власниками розташованих на них об'єктів нерухомості.
Згідно з п. 4 вказаного Положення ведення містобудівного кадастру здійснюється за принципами: обов'язковості реєстрації та обліку в містобудівному кадастрі документів, необхідних для провадження містобудівної діяльності.
Пунктом 8 даного Положення встановлено, що містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру (далі - уповноважені органи містобудування та архітектури).
Пунктом 32 Положення визначено, що відповідальність за достовірність переданих у містобудівний кадастр даних несуть посадові особи, до повноважень яких віднесено їх подання.
Враховуючи вищевикладене, саме Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був відповідальним за видачу містобудівних умов та обмежень, їх зберігання, внесення інформації до містобудівного кадастру.
З наданої позивачем роздруківки з містобудівного кадастру м. Києва вбачається, що в ньому наявні посилання на містобудівні умови та обмеження №11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 забудови земельної ділянки на вул. Харківське шосе, 22-й км. в Дарницькому районі м. Києва.
Виходячи з того, що, за приписами зазначеного Положення, інформація щодо виданих містобудівних умов та обмежень могла бути внесена в містобудівний кадастр лише уповноваженими органами містобудування та архітектури, на переконання суду, містобудівні умови були видані НАВС Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та є дійсними.
Крім того, в матеріалах справи наявний запит фізичної особи Євгенія Полунова від 09.01.2020 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо отримання публічної інформації щодо надання копії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №11058/0/12/27-15.
У відповідь на вказаний запит Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом №055-433 від 14.01.2020 було повідомлено, що згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту та за наявним інформаційним забезпеченням замовнику будівництва Національній академії внутрішніх справ надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №11058/0/12/27-15 від 26.08.2015 для будівництва житлово-рекреаційного житлового комплексу на вул. Харківське шосе, 22-й км у Дарницькому районі м. Києва.
Також, до листа додана скан-копія містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №11058/0/12/27-15 від 26.08.2015, які видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) і замовником яких є НАВС.
Суд відзначає, що належних та допустимих доказів на підтвердження факту підроблення вказаних містобудівних умов в матеріалах справи не міститься, у суду відсутні підстави для висновку про не видачу таких Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) чи не отримання їх НАВС, при цьому, інформацією з містобудівного кадастру м. Києва та листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМАД) №065-433 від 14.01.2020 підтверджується зворотнє.
Крім того, судом досліджено зміст ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 31.07.2020 у справі №554/6995/20, зокрема щодо встановлення факту наявності ознак підроблення містобудівних умов на підстав листа Департаменту містобудування та архітектури КМДА «На звернення дозвільного центру №01010-183407-069 від 27.07.2015». Суд відзначає, що встановлення наявності ознак не свідчить про дійсне підроблення документу.
Також, як вже зазначалось, лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМАД) №065-433 від 14.01.2020 дає підстави для висновку про видачу таких умов Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), отримання НАВС та їх дійсність.
Положеннями частин 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Отже, моральна шкода є втратою немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, натомість відшкодування моральної шкоди відбувається в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діям заподіювача та вини останнього.
За твердженням позивача, завдання йому моральної шкоди полягає у негативному впливі на ділову репутацію та виражається у втраті довіри до позивача з боку клієнтів, контрагентів, створюється уявлення, що ТОВ Фірма «Резон» здійснює вказане будівництво за відсутності містобудівних умов внаслідок можливої їх підробки.
Тобто, в даному випадку, для стягнення з відповідача моральної шкоди суду необхідно встановити факт не отримання НАВС містобудівних умов та їх підроблення відповідачем, що потягло за собою вплив на ділову репутацію позивача, втрату довіри до нього з боку клієнтів, контрагентів.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність протиправної поведінки заподіювача та причинний зв'язок такої поведінки із негативними явищами, що потягли за собою завдання моральної шкоди позивачу.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б свідчили про не отримання НАВС містобудівних умов та їх підроблення, у суду відсутні підстави вважати наявною протиправної поведінки відповідача, що потягла за собою негативний вплив на позивача, зокрема, на його ділову репутацію, втрату довіри до нього з боку клієнтів, контрагентів і як наслідок завдала йому моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин, за відсутності будь-якого іншого обґрунтування позивачем його доводів щодо наявності підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди, враховуючи такі основні засади (принципи) господарського судочинства як: змагальність сторін, диспозитивність та пропорційність, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються позивача.
Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Резон» відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.04.2021.
Суддя В.П. Босий