ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.04.2021Справа № 910/18786/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/18786/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОРГ - ІНВЕСТ» (код 43591006; 69002, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд.115, кв. 84)
до Концерну «Військтрогсервіс» (код 33689922; 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А)
про стягнення боргу у розмірі 1 382 508,13 грн.,
за участю представників:
позивача: Каплнко Г.С., Марцих Я, адвокат
відповідача: Копил Я.В.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОРГ - ІНВЕСТ» (далі - Товариство) до Концерну «Військтрогсервіс» (далі - Концерн) про стягнення боргу за договором поставки від 30.04.2020 №1/П-2020 у розмірі 1 382 508,13 грн.
Позовні вимоги Товариство обґрунтовує не виконанням Концерном умов Договору в частині оплати поставленого товару, згідно видаткових накладних: №232 від 15.09.2020 (на суму 320 542,93 грн.); №243 від 22.09.2020 (на суму 305 419,19 грн.); №253 від 29.09.2020 (на суму 264 792,22 грн.); №260 від 06.10.2020 (на суму 254 621, 05 грн.); №268 від 13.10.2020 (на суму 237 132,74 грн.) . Загальна заборгованість за зазначеними накладними становить 1 382 508,13 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/18786/20; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.01.2021р.
21.12.2020 Відповідачем через відділ діловодства суду подано Відзив на позовну заяву. Згідно даного відзиву Відповідач в повному обсязі заперечує проти задоволення позову з таких підстав. Надані акти до позову акти звірки взаєморозрахунків за вересень 2020 та товарно-транспортні накладні підписані зі сторони відповідача невстановленими особами. У видаткових накладних які підписані зі сторони Відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відсутній номер та дата довіреностей, на підставі яких зазначені особи здійснювали свої повноваження на момент підписання видаткових накладних.
04.01.2021 Позивачем через відділ діловодства суду подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої Позивач просить стягнути з Відповідача 3 821 958,96 грн. заборгованості, включивши до раніше заявленої суми заборгованості (1 382 508,13 грн.) нові періоди та нові видаткові накладні.
18.01.2021 позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку суд розглянув 20.01.2021 та ухвалою відмовив у вжитті заходів забезпечення позову.
19.01.2021 Відповідачем через відділ діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для звірки та перевірки інформації про поставку продукції за видатковими накладними.
21.01.2021 Позивачем через відділ діловодства суду подано клопотання про витребування доказів, згідно якого, Позивач з метою спростування заперечень Відповідача просив суд витребувати у органів ДПС інформацію про реєстрацію Відповідачем податкових кредитів на підставі податкових накладних наданих ТОВ «Росторг-Інвест» за період 01.09.2020 по 30.10.2020.
Також, 21.01.2021 Позивачем подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для підтвердження факту існування договірних відносин між сторонами та підписання зазначеними особами видаткових та товарно-транспортних накладних.
У підготовче засідання 21.01.2021 представник Відповідача не з'явився.
Судом за результатами розгляду заяви про збільшення позовних вимог, не прийнято останньої до розгляду, як таку що подана без дотримання приписів статті 46 ГПК України, оскільки така заява містить вимоги про стягнення оплати за іншими поставками ніж первісно.
Також, судом відхилено клопотання Позивача про виклик свідків, з підстав недотримання вимог параграфу 2 Глави 5 ГПК України.
Ухвалою суду від 21.01.2021 відкладено підготовче засідання на 18.02.21 та витребувано у Головного управління ДПС у місті Києві податкових кредитів на підставі податкових накладних наданих Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОРГ - ІНВЕСТ» за період 01.09.2020 по 30.10.2020.
29.01.2021 Позивачем через відділ діловодства суду подано Відповідь на відзив, згідно якого наводить спростування доводів відповідача, що викладені у Відзиві на позов.
08.02.2021 Відповідачем подано Заперечення на відповідь на відзив.
11.02.2021 судом одержано від ГУ ДПС у м. Києві лист-відповідь на ухвалу про витребування доказів, згідно якого ДПС повідомлено суд, що обов'язок реєстрації в ЄРПН податкових накладних виникає лише у постачальника ТОВ «Росторг-Інвест». Факт включення Концерном «Військторгсервіс» отриманих податкових накладних виписаних ТОВ «Росторг-Інвест» за період 01.09.2020 по 30.10.до розділу ІІ податковий кредит додатку 5 може бути встановлено виключно під час документальної перевірки.
17.02.2021 Відповідачем через відділ діловодства суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.
Згідно клопотання Позивач просив зупинити провадження у даній справі до розгляду Господарським судом Запорізької області позову Концерну «Військторгсервіс» до ТОВ «Росторг-Інвест» про визнання недійсним договору поставки №1/П-2020 від 30.04.2020 (справа №908/282/21).
У підготовчому засіданні 18.02.2021 судом розглянуто клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі та протокольною ухвалою відмовлено у його задоволенні з наступних підстав.
Суд не вбачає неможливості встановлення фактичних обставин у даній справі до розгляду справи №908/282/21.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для такого господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.
Разом з тим, суд зазначає, що Відповідачем не обґрунтовано яким чином розгляд справи №908/282/21 унеможливлює розгляд даної справи, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав спору.
Водночас, сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у справі №908/282/21.
Крім того, обставини, які можуть бути встановлені в інших справах та мають значення для вирішення даного спору, можуть бути підставою для звернення особи до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими чи виключними обставинами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що розгляд справи №908/282/21 не може бути перешкодою для встановлення усіх істотних обставин у даній господарській справі та не перешкоджає її розгляду, оскільки зібрані докази дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом розгляду справи.
Суд протокольною ухвалою 18.02.2021 ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.03.2021р.
26.02.2021 Відповідачем подано Апеляційну скаргу на протокольну ухвалу суду від 18.02.2021 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2021, за приписами п.п. 17, 17.11 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі № 910/18786/20, яка занесена до протоколу судового засідання від 18.02.2021 повернуто Концерну "Військторгсервіс".
У судове засідання 02.03.2021 представник Відповідача повторно не з'явився. Натомість, 02.03.2021 останнім до канцелярії суду нарочно подано клопотання про відкладення розгляду справи з підстав того, що співробітники юридичної служби Концерну «Військторгсервіс» перебувають у простої.
Суд ухвалив відкласти судовий розгляд справи на 24.03.2021р.
22.03.2021 Позивачем до суду подано Клопотання про визнання зловживання процесуальними правами Відповідачем. Клопотання обґрунтоване тим, що на думку Позивача Відповідач зловживаючи своїми процесуальними правами здійснює безпідставне затягування розгляду справи.
25.03.2021 Відповідачем подано суду Заперечення на клопотання про визнання зловживання процесуальними правами.
Ухвалою про повідомлення від 30.03.2021 судом повідомлено сторін про призначення судового розгляду справи по суті у судовому засіданні 15.04.2021р.
Суд, у судовому засіданні 15.04.2021 після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в якому посилались на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 15.04.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
30.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСТОРГ-ІНВЕСТ», (надалі Позивач, Постачальник) та Концерном «Військторгсервіс» (надалі Відповідач, Покупець) в особі начальника філія «Східна» ІІолончука Р.П. який діяв на підставі положення та довіреності від 24.03.2020 №35. був укладений Договір поставки №1/11-2020, за умовами якого:
- п. 1.1, Постачальник зобов'язується поставити асортименті продукти харчування Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати оплачувати Товар.
- п.1.2, Найменування, кількість, ціна, строк поставки, адреса поставки Товару вказується в Замовленнях Покупця, погоджених з Постачальником, які є невід'ємними частинами цього Договору.
- п.2.1, Поставка Товару здійснюється відповідно до Замовлення Покупця. Замовлення подається Покупцем не пізніше, ніж за 3 (три) календарних дні до передбачуваної дати поставки на електронну адресу Постачальника rostorg.invest2020@gmail.com.
- п.2.4, Право власності на Товар переходить до Покупця з дня поставки Товару. Датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін товарно- транспортних накладних, (далі по тексту - ТТН), які складаються у двох примірниках: один для Покупця, один - Постачальнику.
- п.3.2, Загальна вартість цього Договору складається з вартостей Товару, зазначених у всіх ТТН, за якими здійснювалася поставка протягом терміну дії цього Договору.
- п.9.1, Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.
Договір оспорений Недійсність договору є предметом спору у справі Господарського суду Запорізької області №908/282/21 з підстав його підписання з боку замовника - керівником Філії Концерну «Східна» ОСОБА_2 , який не погодив укладення договору з Концерном та уклав такий договір всупереч інтересів держави та внутрішній волі Концерну.
Суд з'ясувавши у представника інформацію про відсутність кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_3 та врахувавши виконання договору концерном як в частині поставки позивачем та прийняття працівниками Концерну продуктів харчування, а також і в частині часткової оплати поставок дійшов висновку про можливість подальшого вирішення спору з огляду на презумпцію правомірності правочину.
А відтак Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку не розірваний та на час вирішення спору не визнаний недійсним.
Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі визнання недійсним Договору з підстав його укладення начальником філії «Східна» Концерну ОСОБА_3 в порушення інтересів держави та Концерну, останній не позбавлений права на вжиття заходів направлених на відшкодування збитків винними особами.
Відповідно до частин першої і другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було здійснено поставку товару, зокрема: - за видатковою накладною № 232 від 15 вересня 2020 року на загальну суму 320 542, 93 грн; - за видатковою накладною № 243 від 22 вересня 2020 року на загальну суму 305 419,19 грн; - за видатковою накладною № 253 від 29 вересня 2020 року на загальну суму 2640 792,22 грн; - за видатковою накладною № 260 від 06 жовтня 2020 року на загальну суму 254 621,05 грн; - за видатковою накладною № 268 від 13 жовтня 2020 року на загальну суму 237 132,74 грн;
Вказаний товар був прийнятий Відповідачем в повному обсязі без зауважень, видаткові накладні та товаро-транспортні накладні підписані представниками Відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Підписи представників скріплені печаткою підприємства Відповідача.
Посилання відповідача не встановлення осіб підписантів з боку Концерну відхилено судом, оскільки частина прийнятого товару є оплаченою, підписи скріплені печтакою юридичної особи відповідача, а про незаконне вибуття печатки з володіння відповідача останній не повідомляв.
Незважаючи на прийняття товару, Покупцем не виконано обов'язку по оплаті за поставлений товар, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 1 382 508,13 грн., яку і просить стягнути Позивач.
Станом на день розгляду справи, заборгованість Відповідачем не сплачена та становить 1 382 508,13 грн.
Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: укладення Договору; поставка товару; несплата вартості поставленого товару.
Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: Договір; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.
Отже, поданими позивачем доказами підтверджують обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідач не спростував доводів позивача.
Стосовно заперечень Відповідача щодо того, що у видаткових накладних, які були надані суду та Відповідачу, не зазначено реквізитів довіреності, на підставі яких ОСОБА_2 та ОСОБА_1 діяли від мені Відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до договору поставки №1/П-2020, Позивачем було поставлено товар на суму 1 382 508,13 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, які було підписано представниками сторін та засвідчено печатками Позивача та Відповідача.
Суд звертає увагу, що видаткові накладні фіксують факт отримання/передачі товарів або послуг. Це підтверджує те, що Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар за видатковими накладними, які були підписані без будь-яких зауважень з боку Відповідача.
У постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за видатковими накладними, за наявності підпису у накладних, які засвідчені відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Всі видаткові накладні містять обов'язкові реквізити, такі як дата їх складання; назва підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за видатковими накладними; зміст та обсяг господарських операцій, одиниця виміру господарських операцій; особисті підписи уповноважених осіб сторін (підписи яких були засвідчені відтиском печатки товариств).
Відсутність у видаткових накладних реквізитів довіреностей посадових осіб, які отримували товар за видатковими накладними, за наявності їх підписів у видаткових накладних, які засвідчені відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою, чи що такі видаткові накладні є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі Концерну «Військторгсервіс», в особі філія «Східна» як юридичної особи, у здійсненні господарських операціях за цими накладними.
За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 1 382 508,13 грн. є обґрунтованою, такою, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а тому підлягає задоволенню.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОРГ - ІНВЕСТ» до Концерну «Військтрогсервіс» про стягнення боргу у розмірі 1 382 508,13 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Концерну «Військтрогсервіс» (код 33689922; 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТОРГ - ІНВЕСТ» (код 43591006; 69002, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд.115, кв. 84) 1 382 508,13 (один мільйон триста вісімдесят дві тисячі п'ятсот вісім) грн. заборгованості та 20 737,62 (двадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.04.2021
Суддя І.Д. Курдельчук