Справа № 11 -1252/2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Орєхов О.И.
Категорія ч.2 ст. 190 КК України Доповідач: Єстєніна В.В.
11 травня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого: Єстєніної В.В.
суддів: Черкашина М.В., Лєгостаєва О.А.
з участю:
прокурора Каушана І.В.
потерпілої ОСОБА_1
пред.потеп-лої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією прокурора на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 лютого 2010 року, якою кримінальну справу за фактом шахрайських дій посадових осіб ОВП «Істок» фонду ОНОФ «Можливість», передбачених ч.2 ст.190 КК України, направлено прокурору Ворошиловського району м. Донецька для проведення додаткового досудового слідства,
Постановою суду кримінальну справу за фактом шахрайських дій посадових осіб ОВП «Істок» фонду ОНОФ «Можливість», передбачених ч.2 ст.190 КК України направлено прокурору Ворошиловського району м. Донецька для проведення додаткового досудового слідства.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції виходив з наступного.
Направляючи кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку з перебігом строків давності, орган досудового слідства в постанові від 24 вересня 2009 року вказав на те, що останню порушено прокуратурою Донецької області 13 травня 1999 року стосовно працівників Товариства взаємної підтримки « Істок» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.143 КК України в ред. 1960 року, який відповідно до вимог чинного кримінального законодавства кваліфікується за ч.2 ст.190 КК України і за ст.12 КК України віднесено до категорії середньої тяжкості злочинів. Особи, які скоїли даний злочин не встановлені, а тому відповідно до ст.49 КК України, оскільки перебіг 5-річний строк притягнення до кримінальної відповідальності за скоєний злочин, кримінальна справа підлягає закриттю у зв'язку з перебігом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Не погоджуючись з висновками органу досудового слідства, суд першої інстанції послався на допущену неповноту досудового слідства та вказав на те, що здобуті по справі докази дають підстави для кваліфікації скоєного злочину за ч.4 ст.190 КК України і пред'явлення обвинувачення конкретним особам, причетним до даного злочину
В апеляції прокурор просив постанову суду скасувати та повернути кримінальну справу на новий судовий розгляд, виходячи з того, що відповідно до вимог ст.5 КК України перекваліфікація скоєного злочину з ч.2 на ч.4 ст.190 КК України є неприпустимою, оскільки посилюється відповідальність особи, яка скоїла цей злочин; обвинувачення не може базуватися на домислах та припущеннях, а тому пред'явити обвинувачення конкретним особам неможливо; з моменту порушення справи перебіг 5-річний строк притягнення до кримінальної відповідальності для злочинів середнього ступеню тяжкості, передбачений ст. 49 КК України, а тому кримінальну справу має бути закрито на цій підставі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав принесену апеляцію та просив скасувати постанову суду, а справу повернути на новий судовий розгляд з підстав, викладених в апеляції, потерпілу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, які з апеляцією не погодилися і вважали постанову суду законною, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, останню було порушено прокуратурою Донецької області 13 травня 1999 року за фактом шахрайства з боку невстановлених працівників Товариства взаємної підтримки « Істок» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.143 КК України в ред. 1960 року ( т.1 а.с. 1 ).
Постановою старшого слідчого Ворошиловського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області від 27 березня 2009 року на підставі ст. 5 КК України провадження по справі за ч.2 ст.143 КК України закрито і за даним фактом порушено кримінальну справу за ч.2 ст.190 КК України ( т. 12 а.с. 356 - 357 ).
Продовж досудового слідства обвинувачення по справі нікому не пред'явлено через не встановлення конкретних осіб, причетних до злочину.
Відповідно до вимог ст. 11-1 КПК України, якщо в ході дізнання чи досудового слідства протягом строків, вказаних в ч.1 ст.49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор чи слідчий за згодою прокурора направляє справу в суд для вирішення питання про її закриття на підставі, передбачений ч.2 ст.49 КК України .
Одночасно, ч.2 ст.49 КК України встановлює, що в такому випадку справу може бути закрито, якщо з часу вчинення злочину минуло 15 ( п'ятнадцять ) років.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, порушеної 13 травня 1999 року за фактом протиправного діяння, передбаченого ч.2 ст.143 КК України, п'ятнадцятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не перебіг, а тому справу не може бути закрито на цій підставі.
Керуючись ст..ст. 365 - 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію прокурора залишити без задоволення; постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 3 лютого 2010 року, якою кримінальну справу, порушену за фактом шахрайських дій невстановлених осіб ОВП «Істок» фонду ОНОФ «Можливість», передбачених ч.2 ст.190 КК України, направлено прокурору Ворошиловського району м. Донецька для проведення досудового слідства - залишити без зміни.
Судді: