ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19 квітня 2010 року < Час проголошення > № 2а-610/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Манічевій В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алігор ЛТД»
про стягнення заборгованості в розмірі 6476 грн. 80 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Бєляєва Н.М. (діє на підставі довіреності №31/08 від 05.01.2010 р.)
від відповідача: Івженко С.С. (діє на підставі довіреності №б/н від 10.03.2010 р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.04.2010 року о 09 год. 13 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України
Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алігор ЛТД»про стягнення 6476 грн. 80 коп. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок невиконання відповідачем вимог ст.ст. 14, 15, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6476 грн. 80 коп.
В судових засіданнях від 30.03.2010, 12.04.2010 та 19.04.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідач проти наявності у нього заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6476 грн. 80 коп. не заперечував.
В судовому засіданні 19.04.2010 року відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін.
Позивач проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження заперечив, зазначивши, що між сторонами мирова угода неукладалась, примирення між сторонами не досягалось.
Враховуючи, що позивач в судовому засіданні заперечив щодо тверджень відповідача про досягнення примирення між сторонами, суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Згідно зі статтями 14 та 15 Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено перелік осіб, що є платниками страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, платниками є роботодавці, підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування- фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правого характеру.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити та сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цим Законом.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Як вбачається з належним чином завірених копій Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень місяць 2009 року № 2719 від 17.11.2009 року та за листопад місяць 2009 року №3728 від 21.12.2009 року, відповідачу було визначено зобов'язання по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 6476 грн. 80 коп.
Позивачем на адресу відповідача рекомендованими листами були надіслані корінці вимоги № ЮЮ-595-УП від 01.12.2009 року та № ЮЮ-595-У від 04.01.2010 року із вказаною загальною сумою недоїмки відповідача 6476 грн. 80 коп., які були отримані відповідачем 07.12.2010 року та 11.01.2010 року відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини третьої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені Управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки та суми фінансових санкцій, страхувальник узгоджує її з органом Пенсійного фонду, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Оскільки відповідач не оскаржував надіслані позивачем вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку, борг по вимогам вважається узгодженим.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 даного Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 15 вказаного Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно із статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу із відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після утримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Згідно з частиною шостою статті 20 наведеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Згідно пунктом 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, платники, зазначені в підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень та листопад 2009 р. становила 6476 грн. 80 коп.
У відповідності до пункту 8.1 вказаної Інструкції, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу відомо про суму заборгованості з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки зазначена сума є у звітності яку регулярно подавав відповідач, проте відповідач самостійно не сплатив грошові кошти відповідно до вимог позивача. Пізніше відповідач надав погоджений з управлінням Пенсійного фонду України графік погашення заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду станом на 8 квітня 2010 року, але позивач зазначив, що не погоджував відповідний графік погашення заборгованості.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алігор ЛТД»(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30580220) на користь Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва борг у сумі 6476 грн. 80 коп. (шість тисяч чотириста сімдесят шість гривень вісімдесят копійок) на поточний рахунок 256063012602 в Головному Управлінні Ощадбанку по місту Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 26087926, код платежу 50020100.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І. П. Васильченко
Дата підписання та складення постанови в повному обсязі -26.04.2010 р.