ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
19.04.2010 р. № 5/136
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Кочана В.М., суддів Вовка П.В., Власенкової О.О.,
секретаря судового засідання Іщук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
третя особа на стороні позивача: Вища рада юстиції
до з"їзду суддів України в особі Ради суддів України та її голови
Пилипчука П.П.
третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_4
про визнання протиправними рішень з'їздів та їх скасування, поновлення на посаді члена Вищої ради юстиції, відшкодування моральної шкоди, зобов"язання спростувати неправдиві відомості,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати Рішення восьмого позачергового З"їзду суддів України від 26.06.2007 року про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати Рішення восьмого позачергового З"їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4;
- визнати протиправним та скасувати рішення дев"ятого З'їзду суддів України, що відбувся 13-14 листопада 2008р., про підтвердження рішення восьмого позачергового З'їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4;
- поновити її на посаді члена Вищої ради юстиції на термін один рік чотири місяці 23 дні;
- стягнути з Ради суддів України на її користь 1000 гривень компенсації за заподіяння моральної шкоди та зобов'язати Раду суддів України перерахувати ці кошти на рахунок Академії суддів України;
Позивач також просила зобов'язати Раду суддів України спростувати поширені неправдиві відомості щодо неї, а саме:
- про порушення ОСОБА_1 присяги члена Вищої ради юстиції;
- про те, що протягом 2007 року, при виконанні обов'язків члена Вищої ради юстиції, ОСОБА_1 стала на шлях прямого порушення закону;
- про прийняття ОСОБА_1 участі у внесенні подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді за порушення присяги;
- про прийняття ОСОБА_1 участі у вилученні ОСОБА_7 із суду нерозглянутої судової справи і не вжиття заходів до припинення порушення закону;
- про те, що дії ОСОБА_1 свідчать про свідомі спроби втручання у здійснення правосуддя, порушують норми та вимоги чинного законодавства;
- про те, що виконання обов'язків члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 не можуть визнаватись сумлінними, чесними і неупередженими і свідчать про порушення ОСОБА_1 присяги
шляхом оприлюднення у часописі Ради суддів України "Суддівське самоврядування", на сайті Верховного Суду України у розділі "В органах суддівського самоврядування" та на наступному З'їзді суддів України інформації про те, що зазначені відомості не відповідають дійсності, а також оприлюднення рішення суду на користь ОСОБА_1 в тих же інформаційних джерелах та на З'їзді суддів України.
Позивач та її представник в судовому засіданні адміністративний позов підтримали і пояснили наступне.
ОСОБА_1 працює суддею Вищого господарського суду України.
24 жовтня 2002 року рішенням п"ятого з'їзду суддів України позивач була призначена на посаду члена Вищої ради юстиції.
26 червня 2007р. восьмий позачерговий з'їзд суддів України прийняв рішення, яким достроково припинив повноваження позивача у Вищій раді юстиції за порушення присяги.
На другому засіданні цього ж з'їзду, яке відбулося 7 грудня 2007р., було обрано нового члена Вищої ради юстиції ОСОБА_4 - суддю Верховного Суду України, який був безпосереднім ініціатором звільнення позивача та одним з авторів подання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 за порушення присяги.
Рішенням дев"ятого З'їзду суддів України, що відбувся 13-14 листопада 2008р., було підтверджено рішення восьмого позачергового З'їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4
На переконання позивача та її представника, оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог Конституції України, Закону України "Про судоустрій України", Закону України "Про Вищу раду юстиції", Регламенту Вищої ради юстиції, положень Конвенції про захист прав людини і основних свобод, рекомендацій та рішень Європейського суду з прав людини, отже є незаконними та такими, що порушують права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому підлягають скасуванню.
Як зазначила позивач та її представник, Радою суддів України питання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 не було включеним до орієнтовного порядку денного восьмого позачергового з"їзду.
Таке ж питання не було включеним до порядку денного самим з"їздом суддів і було ініційоване делегатом з"їзду ОСОБА_4 під час виступу на з"їзді.
Позивача не було жодним чином повідомлено про підготовку чи про наявність подання про припинення нею повноважень члена Вищої ради юстиції за порушення присяги. Натомість, копію подання у брошурованому вигляді було вручено (роздано) до початку роботи з"їзду його делегатам.
Пропозиція ОСОБА_4 про припинення ОСОБА_1 повноважень члена Вищої ради юстиції за порушення присяги була поставлена головуючим на голосування.
В той же час, незважаючи на наявність пропозицій делегатів з"їзду про відкладення розгляду питання про припинення ОСОБА_1 повноважень члена Вищої ради юстиції за порушення присяги, такі пропозиції були головуючим на з"їзді проігноровані і на голосування не поставлені.
Позивача було звинувачено в тому, що вона стала на шлях прямого порушення закону; приймала участь у внесенні подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді за порушення присяги; прийняла участі у вилученні іншим членом ВРЮ ОСОБА_7 із суду нерозглянутої судової справи і не вжила заходів до припинення порушення закону; свідомо, порушують норми та вимоги чинного законодавства, втручалась у здійснення правосуддя; в силу чого виконання обов'язків члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 не можуть визнаватись сумлінними, чесними і неупередженими і свідчать про порушення нею присяги.
На переконання позивача та її представника, з"їздом суддів не було здобуто жодного доказу порушення позивачем присяги члена Вищої ради юстиції; обвинувачення грунтувались лише на припущеннях осіб, які були ініціаторами подання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1, а рішення мало на меті створити умови для штучної ротації складу Вищої ради юстиції і вивільнити у незаконний спосіб посаду для нового члена Вищої ради юстиції із суддівського корпусу.
Представник Вищої ради юстиції позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав.
Представником відповідача та третьою особою ОСОБА_4 заперечення по суті заявлених позовних вимог не надавались.
Від представників відповідача та третьої особи ОСОБА_4 неодноразово надходили клопотання про закриття провадження у справі, оскільки, на їхню думку, спір ініційований ОСОБА_1 не може розглядатись в порядку жодного судочинства, в тому числі адміністративного.
Вислухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав .
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 131 Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.
Таким чином, з"їзд суддів України, виконуючи делеговані йому Конституцією України повноваження, наділений правом призначати трьох членів Вищої ради юстиції, тому, в розумінні ст. 2 КАС України, з"їзд суддів є суб'єктом владних повноважень, а отже його рішення в частині виконання таких повноважень можуть бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України.
В період між з"їздами вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України, а тому саме вона правомірно являється відповідачем у вказаній справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначалось вище, відповідно до ст. 131 Конституції України в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить: 1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; 2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; 3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції" статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України і цим Законом.
Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.
Статтею 10 Закону України "Про Вищу раду юстиції" визначено порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом суддів України.
Член Вищої ради юстиції відповідно до ст. 17 цього закону перед вступом на посаду складає на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: "Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів".
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 18 закону повноваження члена Вищої ради юстиції припиняються, в тому числі, у разі порушення присяги або скоєння аморального вчинку.
У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і направляє до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень.
Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 1-4, 6, 7, 9 частини першої цієї статті, приймає Вища рада юстиції, а у випадках, передбачених пунктами 5 і 8 частини першої цієї статті, таке рішення приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працює суддею Вищого господарського суду України.
24 жовтня 2002 року рішенням п"ятого з'їзду суддів України позивач була призначена на посаду члена Вищої ради юстиції.
12 червня 2007 року Радою суддів України було прийнято рішення про скликання восьмого позачергового з'їзду суддів України 26 червня 2007 року з орієнтовним порядком денним: 1. Про стан виконання Державою Конституції України та законів України щодо незалежності судової влади. 2. Про стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності суддів. 3. Питання Вищої ради юстиції. Інформація Голови Вищої ради юстиції про діяльність Вищої ради юстиції (за згодою). Звіт членів Вищої ради юстиції, призначених з"їздом суддів України. 4. Про дисциплінарну практику кваліфікаційних комісій суддів.
Як слідує з протоколу восьмого позачергового з'їзду суддів України, наданого відповідачем, делегатами з"їзду було затверджено порядок денний з"їзду суддів: 1. Про стан виконання Державою Конституції України та законів України щодо незалежності судової влади. 2. Про стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності суддів. 3. Про добір суддівських кадрів та дисциплінарну практику кваліфікаційних комісій суддів.
Під час виступу з третього питання порядку денного ОСОБА_4 повідомив делегатів з"їзду та запрошених про підготовку ним і іншими суддями та внесення подання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 за порушення присяги та навів докази, які, на його думку, підтверджують факти порушення нею присяги.
Кожному з делегатів з"їзду суддів було вручено брошуроване подання, складене 26.06.2007 року суддями Верховного Суду України Волковим О.Ф. та Колесником П.І., першим заступником голови апеляційного суду АРК Луніним С.В., які запропонували припинити повноваження члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 за порушення нею присяги.
ОСОБА_4 та іншими делегатами з"зду позивача було звинувачено в тому, що вона стала на шлях прямого порушення закону; приймала участь у внесенні подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді за порушення присяги; приймала участь у вилученні іншим членом ВРЮ ОСОБА_7 із суду нерозглянутої судової справи і не вжила заходів до припинення порушення закону; свідомо порушувала норми та вимоги чинного законодавства, втручалась у здійснення правосуддя, у зв"язку з чим виконання обов'язків члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 не можуть визнаватись сумлінними, чесними, неупередженими і свідчать про порушення нею присяги.
Як слідує з протоколу засідання та рішення Ради суддів України від 12 червня 2007 року №68 року суддям Волкову О.Ф., Луніну С.В., Колеснику П.І. не доручалось проведення будь-яких перевірок діяльності члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 та надання висновків щодо наявності в її діях ознак порушення присяги.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 офіційно на з"їзд не запрошувалась, до початку роботи з"їзду про наявність подання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ніким не повідомлялась, копію подання від 26.06.2007 року вона не отримувала, а про наявність такого подання їй стало відомо з виступу ОСОБА_4 на засіданні з"їзду 26 червня 2007р.
Як вбачається з протоколу восьмого позачергового з"їзду суддів України, головуючим на з"їзді було запропоновано делегатам проголосувати за пропозицію ОСОБА_4 про включення до порядку денного питання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1
Від делегатів з"їзду ОСОБА_5 та ОСОБА_10 надійшли пропозиції про необхідність відкладення розгляду питання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1, оскільки таке питання Радою суддів України не обговорювалось, про розгляд такого подання ОСОБА_1 не повідомлялась, а отже можливості захистити свої права та спростувати відомості, що містяться у поданні, у неї не було.
Незважаючи на пропозиції делегатів з"їзду ОСОБА_5 та ОСОБА_10, такі пропозиції на голосування поставлені не були.
На підставі проголосованої пропозиції ОСОБА_4 про включення до порядку денного питання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 були виготовлені бюлетені для голосування і за результатами таємного голосування, яке відбулось того ж дня, 26.06.2007 року, з"їздом було прийнято рішення, яким достроково припинено повноваження позивача у Вищій раді юстиції за порушення присяги.
На другому засіданні цього ж з'їзду, яке відбулося 7 грудня 2007р., членом Вищої ради юстиції було обрано ОСОБА_4 - суддю Верховного Суду України, який був безпосереднім ініціатором звільнення позивача та одним із авторів подання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 за порушення присяги.
13-14 листопада 2008р. відбувся дев"ятий З'їзд суддів України. Рішенням дев"ятого З'їзду суддів України було підтверджено рішення восьмого позачергового З'їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4
Аналіз зібраних і перевірених в судовому засіданні доказів в їх сукупності дають суду підстави вважати наступне.
З"їзд суддів України відповідно до ст. 131 Конституції України, ст.ст. 10, 17 Закону України "Про вищу раду юстиції", ст. 112 Закону України "Про судоустрій" має право призначати членів Вищої ради юстиції та приймати рішення про припинення їх повноважень.
Відповідачем, який не визнав позовних вимог ОСОБА_1, всупереч вимог ст. 71 КАС України, обов"язок щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень не виконано і не спростовано обставин, на яких грунтуються вимоги позивача.
Суд вважає, що під час з"їзду, а відповідачем під час розгляду справи, не було доведено, що
член Вищої ради юстиції ОСОБА_1 протягом 2007 року вчинила дії, які свідчать про порушення нею вимог Конституції України та законів України щодо незалежності суддів, заборони втручання у їх діяльність по здійсненню правосуддя та обов"язковості чинних судових рішень.
Відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції" організаційною формою роботи ВРЮ є її засідання, за результатами якого приймаються Рішення.
Відповідно до ст.ст. 20, 21 Закону України "Про Вищу раду юстиції", параграфу 1.2 Регламенту Вищої ради юстиції Голова Ради в порядку, передбаченому цим Регламентом, доручає члену Ради провести перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях.
Відповідно до параграфу 1.5 Регламенту Член Ради зобов'язаний: особисто брати участь у засіданнях Ради, а у разі відсутності можливості прибути на засідання - повідомити причини неявки Голові Ради або Заступнику; своєчасно і сумлінно виконувати доручення Ради, Голови Ради або Заступника; при виконанні повноважень використовувати бланк члена Ради єдиного зразка; поважати позиції та особисті переконання інших членів Ради; сприяти виконанню прийнятих Радою рішень; добросовісно користуватися наданими правами.
Як свідчать наявні у справі докази, члену ВРЮ ОСОБА_1 протягом 2007 років Головою Ради доручалось проведення перевірок за заявами та скаргами фізичних і юридичних осіб щодо фактів порушення, на думку заявників, законодавства суддями при розгляді конкретних справ.
Діючи у відповідності до покладених на неї Законом та Регламентом обов"язків, за результатами проведених перевірок член ВРЮ ОСОБА_1 складала довідки, у яких висловлювала своє бачення щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Наявні у справі докази, у тому числі розписка члена ВРЮ ОСОБА_7, свідчать, що ОСОБА_1 не розглянуту справу у Феодосійському міськрайонному суді АР Крим не вилучала, а у складеній нею довідці вважала, що підстави для звільнення судді цього суду Гаврилюка І.І. за порушення присяги відсутні.
Звідси, звинувачення ОСОБА_1 у тому, що вона при виконанні обов'язків члена Вищої ради юстиції не сумлінно, не чесно і упереджено виконувала обов'язки члена Вищої ради юстиції, стала на шлях прямого порушення закону і свідомо спробувала втручатись у здійснення правосуддя, приймала участь у засіданні Вищої ради юстиції, під час якого було прийнято рішення про звільнення з посади ОСОБА_6 за порушення присяги, є не обгрунтованим, не відповідають фактичним обставинам справи і не узгоджуються з вимогами Закону України "Про Вищу раду юстиції" та Регламенту Вищої ради юстиції.
Таким чином, оскаржуване рішення восьмого позачергового з"їзду суддів про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 було прийняте не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено по відношенню до ОСОБА_1; не добросовісно; не розсудливо; без дотриманням принципу рівності перед законом та дискримінаційно; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; без урахуванням права особи (ОСОБА_1) на участь у процесі прийняття рішення, а тому таке рішення слід визнати протиправним і скасувати.
Законом України "Про Вищу раду юстиції" визначено, що строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.
При цьому, вказаним законом чи іншими нормативно-правовими актами не визначено, який встановлено порядок обчислення строку перебування на посаді члена Вищої ради юстиції. Суду не відомо також про існування рішень суду, які б роз"яснювали порядок обчислення строку повноважень члена Вищої ради юстиції та перебіг такого строку, в тому числі у випадку протиправного звільнення особи з посади члена Вищої ради юстиції.
При доведеності позовних вимог позивача про незаконне позбавлення її достроково повноважень члена Вищої ради юстиції, суд вважає обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді члена Вищої ради юстиції на термін один рік чотири місяці 23 дні.
Звідси, всі подальші рішення восьмого з"їзду суддів про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4, та дев"ятого з"їзду суддів про підтвердження рішення восьмого позачергового З'їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4 слід визнати протиправними та скасувати.
З урахуванням вимог ст.ст. 19, 131 Конституції України, ст. 112 Закону України "Про судоустрій", додатковою підставою для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним рішення дев"ятого З'їзду суддів України від 07.12.2007 року є відсутність у з"їзду права призначати члена Вищої ради юстиції у такий спосіб як "підтвердження рішення іншого з"їзду про призначення членом Вищої ради юстиції".
Відповідно до ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.
Звідси, суд вважає правомірним заявлення позивачем при вирішення спору у сфері публічно-правових відносин вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями відповідача та про зобов"язання відповідача спростувати неправдиві відомості, поширені відносно позивача.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтвердили, що моральну шкоду позивачу заподіяно не з його вини, а тому позовні вимоги про відшкодування на користь позивача моральної шкоди слід вважати доведеними.
Суд враховує характер та ступінь перенесених позивачем моральних страждань, їх тривалість, а тому вважає, що розмір відшкодування, яке позивач просить стягнути з відповідача, є цілком обгрунтованим.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що з"їздом суддів було поширено такі неправдиві відомості щодо позивача, про які заявлено у позові, а тому відповідача слід зобов"язати такі відомості спростувати у спосіб, про який просить позивач.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Позивач являється суддею Вищого господарського суду України, а отже особою, яка проходить публічну службу.
Саме внаслідок проходження публічної служби на посаді професійного судді позивач отримала право бути обраною з"їздом суддів України членом Вищої ради юстиції.
Звідси, у відповідності до змісту п. 3 ч.1 ст. 256 КАС України постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді члена Вищої ради юстиції слід виконати негайно.
Суд також прийшов до переконання про обгрунтованість клопотання позивача та її представника, яке було підтримане представником Вищої ради юстиції, про забезпечення адміністративного позову у справі.
Суд вважає, що захист прав та інтересів позивача, яка підлягає поновленню на посаді члена Вищої ради юстиції, а рішення про це необхідно виконати негайно, є неможливим без вжиття таких заходів як зупинення дії рішення восьмого позачергового З"їзду суддів України від 26.06.2007р. про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1; рішення восьмого позачергового З"їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4; рішення дев"ятого З'їзду суддів України, що відбувся 13-14 листопада 2008р., про підтвердження рішення восьмого позачергового З'їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення восьмого позачергового З"їзду суддів України від 26.06.2007 року про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1.
Визнати протиправним та скасувати Рішення восьмого позачергового З"їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4.
Визнати протиправним та скасувати рішення дев"ятого З'їзду суддів України, що відбувся 13-14 листопада 2008р., про підтвердження рішення восьмого позачергового З'їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4.
Поновити ОСОБА_1 на посаді члена Вищої ради юстиції на термін один рік чотири місяці 23 дні.
Стягнути з Ради суддів України на користь ОСОБА_1 1000 гривень компенсації за заподіяння моральної шкоди та зобов'язати Раду суддів України перерахувати ці кошти на рахунок Академії суддів України.
Зобов'язати Раду суддів України спростувати поширені неправдиві відомості щодо ОСОБА_1:
- про порушення ОСОБА_1 присяги члена Вищої ради юстиції;
- про те, що протягом 2007року, при виконанні обов'язків члена Вищої ради юстиції, ОСОБА_1 стала на шлях прямого порушення закону;
- про прийняття ОСОБА_1 участі у внесенні подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді за порушення присяги;
- про прийняття ОСОБА_1 участі у вилученні ОСОБА_7 із суду нерозглянутої судової справи і не вжиття заходів до припинення порушення закону;
- про те, що дії ОСОБА_1 свідчать про свідомі спроби втручання у здійснення правосуддя, порушують норми та вимоги чинного законодавства;
- про те, що виконання обов'язків члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1 не можуть визнаватись сумлінними, чесними і неупередженими і свідчать про порушення ОСОБА_1 присяги
шляхом оприлюднення у часописі Ради суддів України "Суддівське самоврядування", на сайті Верховного Суду України у розділі "В органах суддівського самоврядування" та на наступному З'їзді суддів України інформації про те, що зазначені відомості не відповідають дійсності, а також оприлюднення рішення суду на користь ОСОБА_1 в тих же інформаційних джерелах та на З'їзді суддів України.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 256 КАС України постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді члена Вищої ради юстиції на термін один рік чотири місяці 23 дні виконати негайно.
Вжити заходи забезпечення адміністративного позову:
- зупинити дію рішення восьмого позачергового З"їзду суддів України від 26.06.2007р. про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції ОСОБА_1;
- зупинити дію Рішення восьмого позачергового З"їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4.
- зупинити дію рішення дев"ятого З'їзду суддів України, що відбувся 13-14 листопада 2008р., про підтвердження рішення восьмого позачергового З'їзду суддів України від 07.12.2007 року про призначення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 118 КАС України виконання постанови суду в частині вжиття заходів забезпечення позову здійснюється негайно.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Головуючий - суддя Кочан В.М.
судді Вовк П.В.
Власенкова О.О.
Дата складання постанови в повному обсязі - 28.04.2010 року.