ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" квітня 2021 р. справа № 300/385/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить зобов'язати працівників ДФС України та ГУ ДФС в Івано-Франківській області вчинити дії щодо виплати решта суми одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності в розмірі 144690,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами, в порушення діючих на час виникнення спірних правовідносин вимог статті 356 Податкового кодексу України, статей 20-23 Закону України «Про міліцію», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» №850 від 21.10.2015, постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №809/631/16, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 06.12.2016 та постановою Верховного Суду від 20.06.2018, протиправно не виплачено решта суми одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, в розмірі 144690,00 грн. Позивач зазначає, що вказаними судовими рішеннями підтверджено його право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності 3 групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, що становить 206700,00 грн., проте відповідачами незаконно самостійно визначено розрахунок вказаної допомоги, за своєю формулою розрахунку і виплати, застосувавши при розрахунку 30-відсотковий ступень втрати працездатності.
Ухвалою суду від 21.04.2021 у справі в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідачів на Державну податкову службу України, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області скористалось правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що з урахуванням вимог статей 41, 356, 357 Податкового кодексу України, статті 23 Закону України «Про міліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, законодавець розмір виплати грошової допомоги пов'язує із конкретним ступенем втрати працездатності, більший відсоток втрати працездатності дає особі право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. Вважає, що позивачу правильно виплачено вказану грошову допомогу у сумі 62010,00 грн., здійснивши розрахунок із врахуванням ступеня втрати працездатності позивача, та належно виконано судове рішення. Звертає увагу на те, що позивачем фактично подано позов з тих самих підстав, тобто підстав виплати вказаної грошової допомоги, та при наявності факту виконаного судового рішення. Стверджує, що призначення грошової допомоги здійснюється шляхом прийняття рішення ДФС України, яке разом з іншими документами направляється керівникові Управління для видання наказу про виплату допомоги у встановленому порядку, без відповідного рішення ДФС України про призначення грошової допомоги керівник Управління не має повноважень на виплату такої допомоги (а.с.60).
Державна фіскальна служба України в поданому до суду відзиві на позов стосовно задоволення позовних вимог заперечила з аналогічних підстав, вважає здійснений розрахунок виплаченої одноразової. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.69).
Правом подання відповіді на відзиви позивач не скористався.
Ухвалою суду від 20.04.2021 у справі в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідачів на Державну податкову службу України, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.
Процесуальні строки в цій справі продовжені в силу дії пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
У період з 17.08.2020 по 29.09.2020, 08.02.2021 по 10.03.2021 головуючий суддя у справі перебувала у відпустці та на листку непрацездатності.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. При цьому, суд звертає увагу, що наведене у відзиві клопотання відповідача щодо розгляду справи за участю представника відповідача не є клопотанням про розгляд справи з викликом сторін в розумінні статті 262 КАС України, оскільки сторони при розгляді справи без виклику сторін (в письмовому провадженні) приймають участь у її розгляді шляхом подання заяв по суті справи, додаткових доказів, письмових пояснень, заперечень, клопотань.
У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 у період з 01.12.1996 по 11.08.2015 проходив службу в органах податкової міліції на посадах рядового і начальницького складу.
11.08.2015 наказом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області за №239-о, на підставі свідоцтва про хворобу за №199 від 16.07.2015 ОСОБА_1 звільнено у запас згідно підпункту “б” (через хворобу) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР за №114 від 29.07.1991.
25.11.2015 рішенням медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я в Івано-Франківській області ОСОБА_1 з 06.11.2015 встановлено третю групу інвалідності, яка пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ та визначено ступінь втрати професійної працездатності 30%.
Із заявою та відповідними документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із тим, що під час проходження служби в органах податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області став інвалідом, ОСОБА_1 звернувся 30.11.2015 та 04.02.2016.
Вказані обставини встановлені судовими рішеннями у справі №809/631/16, сторонами не заперечуються та, в силу ч.4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають доказуванню.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №809/631/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 та постановою Верховного Суду від 20.06.2018, ДФС України та ГУ ДФС в Івано-Франківській області у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втрати працездатності, зобов'язано Державну фіскальну службу України та Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України за №707 від 12.05.2007, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 150 - кратному прожитковому мінімумі, установленому Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Виконуючи постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №809/631/16 позивачу виплачено одноразову допомогу з врахуванням відсотку втрати працездатності, у розмірі 62010,00 грн. (а.с.67, 68).
13.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області із заявою про виплату недоплаченої частини одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та просив доплатити кошти в сумі 144690,00 грн. (а.с.9).
Листом ГУ Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 13.02.2020 за №8П/09-19-05-36 позивача повідомлено, що одноразова грошова допомога виплачена в повному обсязі. Позивачу, з урахуванням вимог ст.23 Закону України «Про міліцію», постанови Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» роз'яснено, що сума для виплати розраховувалась таким чином: 1378,00 грн. помножено на 150-кратний розмір прожиткового мінімуму та помножено на ступінь втрати працездатності - 30%, що складає 62010,00 грн., які виплачені платіжними дорученнями №864 від 06.09.2017 та №873 від 13.09.2017 (а.с.10).
Позивач, вважаючи, що відповідачами невірно розраховано та виплачено одноразову грошову допомогу в разі інвалідності із врахуванням відсотку втрати працездатності зазначеного у довідці МСЕК, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Суд зазначає, що між сторонами виник спір саме стосовно розміру призначеної до виплати суми одноразової грошової допомоги, а тому вказаний спір підсудний адміністративному суду та підлягає розгляду у позовному провадженні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону N 208-VIII ( 208-19 ) від 13.02.2015, чинній на час встановлення позивачу III групи інвалідності) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб - у разі встановлення інвалідності І групи, 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
31 жовтня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (надалі також - Постанова №850).
Пунктом 2 цієї Постанови №850 визначено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 (надалі також - Порядок №850), грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:
250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності І групи;
200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;
150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Як встановлено судом, інвалідність ОСОБА_1 встановлена 25.11.2015.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №809/631/16 відповідачів зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратному прожитковому мінімумі, установленому Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 та постанови Верховного Суду від 20.06.2018 у вказаній справі, суди прийшли до висновку, що є вірним висновок суду про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню Закон України «Про міліцію», в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 13.02.2015 «Про внесення змін до ст.23 Закону України «Про міліцію» та Постанова Кабінету Міністрів України №850, яким встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції ІІІ групи інвалідності, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Також, у вказаних судових рішеннях зазначено, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Отже, як в Законі, так і в Порядку №850, чітко зазначений розмір виплати - в 150-кратному розмірі прожиткового мінімуму у разі встановлення ІІІ групи інвалідності, про що зазначено в судових рішеннях у справі №809/631/16.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Вказана обставина не підлягає доказуванню, оскільки встановлена судовим рішенням у справі у справі №809/631/16.
Стосовно права позивача на отримання вказаної допомоги без врахування відсотку втрати працездатності суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, обраховуючи суму одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах податкової служби для позивача, застосовано наступну формулу: 1378,00 грн. (прожитковий мінімум на час встановлення інвалідності) х 150-кратний розмір х 30% (втрата працездатності).
При цьому, враховуючи вищенаведені норми Закону України «Про міліцію» та Порядку №850, законодавцем розмежовується порядок нарахування грошової допомоги в разі установлення інвалідності і нарахування грошової допомоги при частковій втраті працездатності без установлення інвалідності.
З огляду на зміст частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію», наведена норма імперативно вказує на розмір необхідної до виплати допомоги. Зазначення у ній словосполучення "залежно від ступеня втрати працездатності" жодним чином не впливає на визначення розміру такої допомоги від інших обставин, крім власне, встановлення певної групи інвалідності.
Отже, застосування 30 % втрати працездатності для визначення розміру грошової допомоги суперечить статті 23 Закону України «Про міліцію» у відповідній редакції, яка містить чіткий розмір, а саме: 150-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у випадку встановлення працівнику міліції ІІІ групи інвалідності.
Також, згідно Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісія ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.06.2012 за №420, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється: при І групі інвалідності не вище 100%, при ІІ групі - не вище 85%, при ІІІ групі інвалідності не вище 65 %. У випадках невизнання потерпілого інвалідом сумарний відсоток втрати професійної працездатності не повинен перевищувати 40%.
Ступінь втрати працездатності установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав позивач до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги, відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 05.06.2012 №420.
Тобто, ступінь втрати працездатності впливає лише на встановлення групи інвалідності органами медико-соціальної експертної комісії, а не органами Державної податкової служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги з встановленням відповідної групи інвалідності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27.11.2018 у справі №822/1656/16, від 04.10.2019 у справі №822/540/18, від 29.07.2020 у справі №822/539/18.
Таким чином, відповідачі при призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу з врахуванням 30% втрати працездатності діяли протиправно, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 7 Закону України від 28.12.2014 року № 80-VIII «Про державний бюджет на 2015 рік» прожитковий мінімум з 1 вересня - 1378 гривень. Розмір одноразової грошової допомоги позивача становить 150-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тобто 150 х 1378 = 206700,00 грн., і з врахуванням часткової сплати в сумі 62010,00 грн., недоплачена частина одноразової грошової допомоги складає 144690,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Державна податкова служба України та Головне управління ДПС в Івано-Франківській області зобов'язані, призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратному прожитковому мінімуму, установленому Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 206700,00 грн., доплативши позивачу невиплачену суму в розмірі 144690,00 гривень.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1445,00 грн. (по 722,50 грн. з кожного).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Зобов'язати Державну податкову службу України та Головне управління ДПС в Івано-Франківській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності в розмірі 206700,00 грн. (двісті шість тисяч сімсот гривень) відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, із врахуванням раніше проведеної виплати в сумі 62010,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м.Київ, 04053) сплачений судовий збір в розмірі 722,50 грн. (сімсот двадцять дві гривні 50 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір в розмірі 722,50 грн. (сімсот двадцять дві гривні 50 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.