18 лютого 2021 року 11:02Справа № 280/5168/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Купрієнко А.І., представників
позивача: Кушніра В.М.
відповідача: Сосніної Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області
до Приватного підприємства «Аскон»
про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,
24 жовтня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - ГУ ДСНС України у Запорізькій області, позивач) до Приватного підприємства «Аскон» (далі - ПП «Аскон», відповідач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованих за адресою: 72503, Запорізька область, Якимівський район, смт Якимівка, вул. Центральна, 68, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивача.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та зазначає, що проведеною в період з 15 липня по 26 липня 2019 року плановою перевіркою ПП «Аскон» встановлено, що будівлі, споруди, приміщення та територія відповідача за адресою: 72503, Запорізька область, Якимівський район, смт Якимівка, вул. Центральна, 68, експлуатуються з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що наведені у Акті №78 від 26.07.2019. З посиланням на ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу контролю, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Ухвалою судді від 25.10.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 19 листопада 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 11 листопада 2019 року надав суду відзив (вх. №46878), відповідно до якого вказує, що з аналізу правових норм, які містяться у п 12 ч. 1 ст. 67, ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров'ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов'язковою умовою для застосування заходів реагування. При цьому, важливою умовою застосування запобіжних заходів, які позивач просить суд застосувати до відповідача, є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретною заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Зауважує, що наведеною правовою нормою передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи підприємства є найжорсткішим заходом, позаяк зупинення підприємства призводить до порушення трудових прав працюючих, невиконання господарських зобов'язань, ненадходження до бюджету податків та зборів тощо. На думку відповідача, цей захід реагування у вигляді повного зупинення роботи з експлуатації приміщені» є виключним заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі). Вважає, що прохання позивача до суду про застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації всіх приміщень, будівель відповідача та заборони використання їх за цільовим призначенням, порушить принцип пропорційності порушення і покарання та призведе до значних збитків при здійсненні фінансово-господарської діяльності та упущення економічної вигоди. Пояснює також, що з метою усунення виявлених порушень контролюючим органом 31.07.2019 було видано Припис №67 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який містить тільки початкову подію для виконання «З моменту вручення припису», а кінцевий строк виконання певних дій не вказано, тобто строк усунення виявлених порушень є невизначеним, а тому вважає порушення повинні бути усунуті в розумні строки, оскільки їх усунення є запорукою безпеки людей. В той же час вважає, що оскільки приписом № 67 відповідача було зобов'язано виконати вимоги припису без зазначення кінцевого строку, то застосування заходів реагування нівелює в цій частині припис щодо наданого строку його самостійного га добровільного виконання відповідачем, що є неприпустимим та невірним із юридичної точки зору, оскільки застосування заходів реагування до спливу строку, наданого відповідачу вказаним приписом, вже є мірою впливу та своєрідною відповідальністю до настання відповідальності за можливе невиконання вимог припису у визначений строк. Звертає увагу суду, що 30.10.2019 на адресу ГУ ДСНС України у Запорізькій області було направлене повідомлення про виконання 44 пунктів припису з 55 позначених в ньому, невиконання решти 11 пунктів пов'язано з відсутністю необхідних матеріальних ресурсів та потребують значних зусиль та витрат, на які потрібен певний час і на даний час не несуть безпосередньо загрози життю та здоров'ю людей. Враховуючи, що більша частина порушень, зазначені у акті №78 від 26.07.2019, відповідачем усунуто, а решта будуть усунені до 01.09.2020, зважаючи на відсутність у Приписі строків усунення порушень, враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Представником відповідача долучено до матеріалів справи додаткові пояснення до відзиву (вх. №5324 від 04.02.2020), у яких зауважує, що з доданих документів вбачається позитивна динаміка в питанні усуненню порушень. Щодо виконання 20 із них, а саме зазначених в пунктах 14, 16, 18,20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 31, 32, 35, 36, 39, 49, 50-54 Акту перевірки від №78 від 26.07.2019, то відповідач виклав свої міркування з приводу того, що для їх виконання потрібен додатковий час, оскільки при проведенні позапланової перевірки перевіряючими спільно з працівниками підприємства було прийнято рішення про необхідність здійснення додаткових розрахунків в спеціалізованих закладах, при цьому, виконання цих пунктів є багатоетапним та вимагає додаткових коштів. Вважає, що позивачем не надано переконливих доказів того, що перелічені в Акті перевірки та приписі від 28.01.2020 порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, неминучість настання таких наслідків та не усунуті на момент розгляду справи. Таким чином, просить залишити адміністративний позов ГУ ДСНС України у Запорізькій області без задоволення.
Представником відповідача 28 травня 2020 року разом із клопотанням (вх. №24732) долучені до матеріалів справи доповнення до відзиву, за змістом яких пояснює, що невиконаним п.1 Плану усунення недоліків згідно з актом перевірки та приписом № 16 від 28.01.2020 потребує необхідність здійснення додаткових розрахунків в спеціалізованих закладах, при цьому виконання цього пункту є багатоетапним та вимагає значних додаткових коштів (грудень 2020 року). Наголошує, що виконання вимог, зазначених у пп.7-9 Плану усунення недоліків, вимагає певного часу (на протязі трьох років) та матеріальних витрат на укладення договору з проектною організацією та оплату виконаних робіт; проведення експертизи проекту та її оплату; укладання з ліцензованою організацією договору на монтаж СПЗ; придбання необхідних за проектом систем; проведення робіт та їх оплату. Стосовно п.21 Плану стверджує, що в наступному фінансовому році будуть виділені необхідні кошти на усунення виявлених інспекцією вимог.
Представником відповідача долучено до матеріалів справи доповнення до відзиву (вх. №33117 від 21.07.2020), у яких зауважує, що ПП «Аскон» усунуло більшість виявлених в ході перевірок порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки і налаштоване забезпечити роботу.
26 жовтня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №50838), у яких вказує, що застосування заходу реагування після з'ясування того факту, що зазначені в акті перевірки порушення усунуті, втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Зазначає, що Верховний Суд неодноразово формував правовий висновок про наявність реальної загрози саме на момент ухвалення рішення судом, адже зупинення роботи підприємства - це крайня необхідність під час існування загрози, а не постфактум, адже такий захист не є покаранням, а є превентивним заходом. Посилання позивача про те, що належним доказом усунення порушення є тільки акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, вважає безпідставними.
Крім того, відповідачем через канцелярію суду до матеріалів справи долучено письмові пояснення додатково до відзиву щодо правових позицій Верховного Суду (вх. №62591 від 22.12.2020), у яких із посиланням на судову практику касаційної інстанції наголошує, що відповідачем фактично усунуті майже всі недоліки, що були вказані в приписі, за виключенням двох позицій, які стосуються приміщення зерносховища, постійне перебування в якому працівників підприємства не передбачаються, а тому на даний час ці недоліки не викликають загрози життю людей, а тому зупинення діяльності всього підприємства буде неспівмірним заходом.
Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотаннями сторін.
В підготовчому засіданні 18 лютого 2021 року судом закрито підготовче провадження та за згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті в цей же день.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві та додаткові усні пояснення.
Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також, в судовому засіданні 18 лютого 2021 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП «Аскон» (код ЄДРПОУ 22120822) є суб'єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 30.09.1994 та 21.12.2004 відомості про нього внесені до Єдиного державного реєстру записом № 10981200000000108. Видами діяльності відповідача є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.10 Складське господарство.
На підставі наказу ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 12.06.2019 №251 в період з 15.07.2019 по 26.07.2019 посадовими особами ГУ ДСНС України у Запорізькій області здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ПП «Аскон», розташованого за адресою: 72503, Запорізька область, Якимівський район, смт Якимівка, вул. Центральна, 68.
За наслідками проведеного заходу складено відповідний Акт №78 від 26.07.2019, яким встановлені 55 порушень вимог законодавства, серед яких як підставу застосування заходів реагування позивач визначає, зокрема:
- Посадові особи підприємства не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (п. 10);
- Дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Роботи повинні виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (п. 14);
- З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 18);
- Допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, га експлуатація їх без ковпаків (п. 20);
- Не у повному обсязі виконано захист території та будівель від прямих попадань блискавок і вторинних її проявів відповідно до вимог нормативних актів (п. 22);
- Не забезпечено технічне обслуговування і перевірку на працездатність систем протипожежного захисту підприємства, (блискавкозахист) які встановлено на об'єкті підприємства силами організації, що має ліцензію на проведення даного виду робіт відповідно до вимог 11.6.1 глави 6 та пункту Ж.2.4. додатку Ж (обов'язкового) ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 23);
- Будинки, приміщення га споруди підприємства (будівля адміністративно-офісного призначення, матеріальний склад, складські будівлі, наземні гаражі, силосні корпуси) не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 24);
- Не обладнано складські будівлі елеватору автоматичними системами пожежогасіння (п. 25);
- Приймально-відпускні пристрої для зерна, зерносушарка, транспортні галереї та приміщення де перемішується зерно не обладнано автоматичними системами пожежогасіння (п. 26);
- Пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання не захищені від замерзання води на території мехтоку (п. 27);
- Не забезпечено проведення раз на шість місяців розгортання та згортання пожежних рукавів наново (п. 28);
- Пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля (п. 31);
- Пожежні крани встановлені у вибухопожежонебезпечних приміщеннях з наявністю пилу не укомплектовані пожежними стволами, шо подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим (п. 32);
- Пожежні кран-комплекти не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування не рідше одного разу на рік (п. 33);
- Територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не у повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (п. 35);
- Не проведено розрахунок по вибору типу та визначення необхідної кількості вогнегасників відповідно до наказу МВС України № 25 від 15.01.2018 «Про затвердження правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» (п. 36);
- Не здійснено технічне обслуговування вогнегасників відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МВС України 15.01.2018 за № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги» (п. 39);
- Допущено зберігання мастила, а також тару з-під мастила та палива у місцях зберігання транспортних засобів (п. 41);
- У складських будинках (приміщеннях) операції, пов'язані з розкриттям тари, розфасуванням продукції, не здійснюються у відокремлених приміщеннях (п. 42).
На підставі Акту №78 від 26.07.2019 та з метою усунення виявлених порушень контролюючим органом 31.07.2019 було видано Припис №67 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким від ПП «Аскон» вимагається вжити відповідних заходів.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації.
У подальшому, у зв'язку із надходженням звернення відповідача з проханням призначити проведення позапланової перевірки щодо усунення недоліків згідно з актом перевірки та приписом №67 від 31.07.2019, у період з 21.01.2020 по 22.01.2020 провідним інспектором Якимівського РС ГУ ДСНС України у Запорізькій області проведено позапланову перевірку ПП «Аскон», за результатами якої складений відповідний акт від 22.01.2020 №12, на підставі якого винесений припис від 28.01.2020 №16 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Як вбачається з вказаного Припису, в порівнянні з попередньо виявленими порушеннями, що знайшли своє відображення в Акті №78 від 26.07.2019 та Приписі №67 від 31.07.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, кількість порушень вимог законодавства зменшилась та становить 21 порушення.
Крім того, у період з 16.07.2020 по 17.07.2020 посадовою особою ГУ ДСНС України у Запорізькій області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання ПП «Аскон» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений відповідний Акт від 17.07.2020 №122.
Як зазначено у Акті, проведеним заходом встановлено порушення ПП «Аксон» вимог законодавства:
- Дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Роботи повинні виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (п. 1);
- Будинки, приміщення та споруди підприємства (будівля адміністративно-офісного призначення, матеріальний склад, складські будівлі, наземні гаражі, силосні корпуси) не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 2);
- Не обладнано складські будівлі елеватору автоматичними системами пожежогасіння (п. 3);
- Приймально-відпускні пристрої для зерна, зерносушарка, транспортні галереї та приміщення, де перемішується зерно не обладнано автоматичними системами пожежогасіння (п. 4);
- Не передбачено виділення не менше, ніж 0,5 відотка обсягу валового доходу для проведення необхідних заходів цивільного захисту (п. 5).
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
В розумінні статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною 5 статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Спірні правовідносини врегульовано також нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI.
Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з вимогами частини 1, 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17.
При цьому, суд повинен встановити обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті відповідачем на час прийняття судом рішення та чи не усунуті порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача.
При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Вказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.06.2018 у справі № 820/5143/17.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697 визначають, що усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Відповідно до пункту 4 розділу І Правил, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Суд зазначає, що недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення підприємством позивача виявлених порушень. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров'я.
Аналогічний висновок зроблений Верховим судом у постанові від 28.02.2019 по справі №810/2400/18 (провадження № К/9901/67046/18).
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган просить вжити захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та приміщень відповідача.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
В свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що на момент розгляду справи судом, відповідачем вже було усунуто більша частина порушень.
Так, у зв'язку із надходженням звернення відповідача з проханням призначити проведення позапланової перевірки щодо усунення недоліків згідно з актом перевірки та приписом №67 від 31.07.2019, у період з 21.01.2020 по 22.01.2020 провідним інспектором Якимівського РС ГУ ДСНС України у Запорізькій області проведено позапланову перевірку ПП «Аскон», за результатами якої складений відповідний акт від 22.01.2020 №12, на підставі якого винесений припис від 28.01.2020 №16 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Як вбачається з вказаного Припису, в порівнянні з попередньо виявленими порушеннями, що знайшли своє відображення в Акті №78 від 26.07.2019 та Приписі №67 від 31.07.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, кількість порушень вимог законодавства зменшилась та становить 21 порушення.
У подальшому, у період з 16.07.2020 по 17.07.2020 посадовою особою ГУ ДСНС України у Запорізькій області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання ПП «Аскон» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений відповідний Акт від 17.07.2020 №122.
Як зазначено у Акті, проведеним заходом встановлено, що не усунутими ПП «Аксон» порушеннями, які слугували підставою для звернення позивача до суду із даним позовом, залишаються такі порушення вимог законодавства:
- Дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Роботи повинні виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (п. 1);
- Будинки, приміщення та споруди підприємства (будівля адміністративно-офісного призначення, матеріальний склад, складські будівлі, наземні гаражі, силосні корпуси) не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 2);
- Не обладнано складські будівлі елеватору автоматичними системами пожежогасіння (п. 3);
- Приймально-відпускні пристрої для зерна, зерносушарка, транспортні галереї та приміщення, де перемішується зерно не обладнано автоматичними системами пожежогасіння (п. 4).
Отже, за результатами здійснення чергового перевірочного заходу відповідачем не було повністю усунуто всі порушення, проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі необхідно виходити з того, чи можуть порушення, що так і не були усунуті, призвести до реальної загрози життю та здоров'ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб'єкта господарювання, пов'язаними з блокуванням роботи підприємства.
Разом з цим, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, доцільність обрання якого повинна обґрунтовуватися виявленням порушень, що реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Позивачем не обґрунтовано, чому саме зупинення роботи будівлі відповідача є співмірним і адекватним способом реагування на виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.
На переконання суду, виходячи зі змісту і суті застосування, до такого заходу слід вдаватися до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону № 877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018.
Разом із цим, судом встановлено, що фактично на час розгляду справи залишилось не усунутим лише чотири з 55 виявлених порушень влаштування на будівлі та приміщень, які як зазначає відповідач стосуються приміщень зерносховища, постійне перебування в якому працівників підприємства не передбачається, при цьому відповідачем вживаються заходи для його усунення.
Суд вважає, що більшість виявлених порушень, які могли нести реальну загрозу, було усунуто суб'єктом господарювання та підтверджується актами перевірки, а інші ж порушення, що не були усунуті, не містять прямого та очевидного впливу на виникнення надзвичайної ситуації та можливості швидкого реагування - збереження життя/здоров'я людей та майна. Слід наголосити, що наявність порушень, які залишились не усунутими, є прямим обов'язком для виконання відповідачем, проте виходячи з їх суті та можливих ризиків настання надзвичайної ситуації, не є співмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного блокування роботи підприємства.
Тобто, відповідач, враховуючи наявне фінансування, усунув більшість порушень, виявлених перевіркою, та вжив усіх можливих від нього заходів щодо повного виконання вимог ГУ ДСНС України у Запорізькій області. Встановлення відповідних судових заборон, як цього просить позивач, без встановлення умов та критеріїв для їх скасування чи зміни, може призвести до фактичного зупинення діяльності ПП «Аскон», що у спірних правовідносинах не відповідає критеріям пропорційності.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність беззаперечних підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Приватного підприємства «Аскон» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 23.04.2021.
Суддя Ю.П. Бойченко