23 квітня 2021 року Справа № 280/157/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до поліцейського СРПП №3 Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Ревуцького Олександра Петровича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,
11.01.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до поліцейського СРПП №3 Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №033088, винесений 26.12.2020 відповідачем.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника», затвердженого наказом МВС України від 01.08.2018 №654, та зазначає, що відповідачем не вжито жодних заходів щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису та невірно відображено фактичні обставини справи, оскільки виклик поліції та звинувачення у сімейному насильстві - це реакція дружини на нормальне адекватне прохання віддати ключі від будинку у зв'язку з виїздом з нього та припиненням сумісного проживання, при цьому, не взято до уваги, що саме ОСОБА_2 при виїзді з будинку умисно пошкоджено ялинку та розбито телевізор, а заява позивача до органів поліції з приводу наклепу проігноровано. Вважає, що наявність постійних конфліктних ситуацій між подружжям не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає саме чоловік, дані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись доказами. Крім того, наголошує, що відповідно до частини 5 статті 25 вказаного вище Закону терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб. На підставі вищезазначеного, вважає, що за вказаних обставин, терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №033088, винесений 26.12.2020 відповідачем, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 15.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа).
15 лютого 2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи (вх. №8954), у яких вказує, що у діях позивача вбачає ознаки психологічного та економічного насильства в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тому у розумінні Закону ОСОБА_1 є кривдником, тобто особою, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Наголошує, що вона та її син, ОСОБА_4 , є постраждалими особами від домашнього насильства з боку позивача і наразі відвідуємо психолога та отримуємо відповідну психологічну допомогу. Враховуючи те, що позивачем вчинялось відносно неї та сина домашнє насильство, а також погрози з боку позивача рушницею та висловлюваннями в їх бік (погрози вбивства та підпалу), вважає, що відповідачем було в повній мірі та вірно оцінені ризики та відповідно до вимог чинного законодавства України винесено терміновий заборонний припис відносно кривдника, на підставі чого просить у задоволенні позову відмовити.
Крім того, 22 березня 2021 від третьої особи надійшло клопотання (вх. №16414) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив.
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
26 грудня 2020 року поліцейський СРПП №3 Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старший сержант поліції Ревуцький Олександр Петрович виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №033088 у зв'язку з скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства (умисних дій психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою) стосовно постраждалої особи: дружини ОСОБА_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначеним терміновим заборонним приписом стосовно кривдника до позивача застосовано захід: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 31 добу з 17 год. 30 хв. 26.12.2020 до 17 год. 30 хв. 26.01.2021.
Вважаючи прийнятий відповідачем терміновий заборонний припис протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 (надалі - Закон №2229-VIII).
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Водночас, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII); психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).
При цьому, запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII).
Статтею 6 Закону №2229-VIII визначено суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
За приписами частини 1 статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Отже, законодавець передбачив, що формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи є психологічне насильство. При цьому, саме на уповноважені підрозділи органів Національної поліції України покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Відповідно до пункту 16 частини статті 1 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Статтею 25 Закону № 2229-VIII передбачено, що Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
При цьому, визначено що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
На реалізацію статей 10 та 25 Закону №2229-VIII наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 серпня 2018 року за № 965/32417, (надалі - Порядок №654).
Пунктом 1 Порядку №654 визначено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності) (пункт 5 Порядку №654).
Так, матеріали даної справи містять пояснення, відібрані відповідачем при винесенні припису:письмові пояснення ОСОБА_1 ; письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_5 , яка є повнолітньою донькою ОСОБА_2 .
Водночас, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків (пункт 2 Порядку №654).
При цьому, процедура проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства визначена Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2019 №369/180 (надалі - Порядок №369/180).
Пунктом 4 розділу I Порядку №369/180 визначено, що оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за фактом вчинення домашнього насильства.
Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством (пункт 5 розділу I Порядку №369/180).
Процедура оцінки ризиків вчинення домашнього насильства передбачена розділом II Порядку №369/180, відповідно до якого оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції "Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров'ю постраждалої особи" форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них.
У зв'язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов'язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.
Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Дві відповіді "Так" на запитання з №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки. Відповідь "Так" на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки. Відповідь "Так" на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки. Якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді / Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною 2 статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Після проведення оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції долучає форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства до матеріалів, зібраних за фактом такого насильства.
Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності). При цьому, терміновий заборонний припис виноситься за результатами оцінки ризиків, які враховуються поліцейським уповноваженого підрозділу поліції під час винесення такого припису.
Відтак, у разі звернення постраждалої особи із заявою щодо вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції повинен здійснити перевірку інформації, що зазначена у відповідній заяві, встановити форму домашнього насильства, а також пересвідчитися у тому, що таке дійсно створило безпосередню загрозу життю чи здоров'ю постраждалої особи.
Водночас, матеріали справи не містять доказів в підтвердження вжиття заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису, зокрема заповнення ь форма оцінки ризиків, яку проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за фактом вчинення домашнього насильств. Під час розгляду даної справи до матеріалів справи така форма не долучена, у зв'язку із чим суд не має змоги ознайомитись з її змістом.
Відтак, за відсутності достатніх підстав та доказів винесення термінового заборонного припису слід визнати безпідставним.
Привертає увагу також і те, що оскаржений терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №033088 винесений строком на 31 добу, у той час як відповідно до частини 5 статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Судом відхиляється посилання третьої особи на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 15.03.2021 по справі №323/3240/20 (провадження №3/323/57/21) про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за частиною 1 статті 173-2 КУпАП з наступних підстав.
Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 15.03.2021 по справі №323/3240/20 (провадження №3/323/57/21) вирішено притягнуту особу до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Предметом спору у даній справі не є встановлення вини позивача у вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_2 ; предметом спору у даній справі є лише перевірка рішень, дій чи бездіяльності поліцейського під час складання термінового заборонного припису. Суд під час розгляду даної адміністративної справи надав оцінку лише діям (рішенням) поліцейського, який склав терміновий заборонний припис, та не надавав оцінку діям позивача; оцінка діям позивача надана у постанові Оріхівського районного суду Запорізької області від 15.03.2021 по справі №323/3240/20 (провадження №3/323/57/21).
Суд також акцентує увагу на тому, що постанова Оріхівського районного суду Запорізької області від 15.03.2021 по справі №323/3240/20 (провадження №3/323/57/21), яка надана третьою особою, не містить відмітку про набрання нею законної сили.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що посадовою особою СРПП №3 Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області при складанні 26.12.2020 термінового заборонного припису серії АА №033088 не було дотримано вимог передбачених Закону N 2229-VIII, а тому оскаржений припис підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності та зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного припису та задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №П416/9756690/1 від 05.01.2021. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №033088, винесений 26.12.2020 поліцейським СРПП №3 Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшим сержантом поліції Ревуцьким Олександром Петровичем.
3. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 23.04.2021.
Суддя Ю.П. Бойченко