Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 квітня 2021 р. Справа№200/10318/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Козиревій О.О.,
за участю:
позивача,
представника позивача - Луньова В.О.,
представника третьої особи - Скакун І.А.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Донецькій зональний відділ військової служби правопорядку Східного територіального управління військової служби у Збройних Силах України, ОСОБА_2 про визнання частково протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 21 січня 2021 року, в якому просив:
- визнати частково протиправним рішення суб'єкта владних повноважень Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську - наказ №184-ос від 29 жовтня 2020 року, скасувавши п. 1 цього наказу як незаконний;
- зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Краматорську, викласти п. 1 наказу №184-ос від 29 жовтня 2020 року «Про увільнення ОСОБА_1 на час проходження військової служби», в наступній редакції:
«Увільнити ОСОБА_1 , начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, від виконання роботи з 29 жовтня 2020 року на час проходження ним військової служби за контрактом під час особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби, із збереженням за ОСОБА_1 місця роботи, посади та середнього заробітку».
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач 28 жовтня 2020 року уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України Міністерства оборони України та у цей же день подав до відповідача заяву про увільнення з роботи у зв'язку з укладанням такого контракту. Замість увільнення ОСОБА_1 за власним бажанням, відповідач видав наказ №184-ос від 29 жовтня 2020 року про увільнення ОСОБА_1 після проведення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування, яка триває. В п.1 цього наказу датою увільнення є закінчення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного Бюро Розслідувань, розташоване в м. Краматорську та затвердження акта інвентаризації матеріалів досудового розслідування. Цей наказ позивач отримав 04 листопада 2020 року. Але до теперішнього часу наказу про увільнення ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України не надано.
Посилаючись на гарантії та пільги, що надаються працівникам, які залучаються до виконання обов'язків військової служби, позивач вважає прийнятий наказ таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та порушує його право на військову службу.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України 28 жовтня 2020 року не набрав чинності у встановленому законодавством порядку, оскільки не відбулось зарахування позивача до списків особового складу відповідної військової частини. Також вказав на те, що наказ про проведення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування прийнятий з метою недопущення незаконного знищення чи втрати матеріалів досудових розслідувань працівниками Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління ТУ ДБР у м. Краматорську. Просив відмовити у задоволенні позову.
Донецькій зональний відділ військової служби правопорядку надав пояснення щодо заявленого позову, і яких вказав, що позивач не був зарахований до списку особового складу військової частини, оскільки не з'явився до військової частини та не надав необхідні документи. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою від 10 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 23 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 8 грудня 2020 року.
Ухвалою суду від 3 грудня 2020 року виправлено описку в ухвалі про відкриття провадження у справі, зазначивши правильно дату та час призначення підготовчого засідання: 23 грудня 2020 року об 11 год. 00 хв.
4 грудня 2020 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову та клопотання про об'єднання в одне провадження декілька справ.
Ухвалою суду від 23 грудня 2020 року вирішено повернути заяву представника позивача про зміну предмету позову без розгляду.
Ухвалою суду від 23 грудня 2020 року відкладено підготовче засідання до 21 січня 2021 року за клопотанням представника відповідача та третьої особи.
Усною ухвалою 21 січня 2021 року відкладено підготовче засідання до 9 лютого 2021 року.
Ухвалою суду від 9 лютого 2021 року продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів, відкладено підготовче засідання до 2 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 2 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Позивач усунув недоліки позовної заяви, судове засідання призначено на 17 березня 2021 року про що повідомлено сторін.
Ухвалами суду від 17 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі та відмовлено у задоволенні клопотання представника Донецького зонального відділу військової служби правопорядку у Збройних Силах України про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 17 березня 2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15 квітня 2021 року.
Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник третьої у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у поясненнях на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.
Інші особи, які приймають участь у справі, до суду не прибули про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши поснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 25 червня 2019 року №52-ос ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
28 жовтня 2020 року позивач уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України Міністерства оборони України.
Також 28 жовтня 2020 року позивач подав до відповідача заяву про увільнення з роботи у зв'язку з укладанням такого контракту про проходження військової служби.
29 жовтня 2020 року №5383/вп Донецький зональний відділ Військової служби правопорядку надіслав листа до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, якому повідомив про укладання контракту та надати погодження щодо зарахування до списків Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку.
29 жовтня 2020 року відповідач видав наказ №184-ос про увільнення ОСОБА_1 після проведення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування. В п.1 цього наказу датою увільнення є закінчення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які здійснюються слідчими Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного Бюро Розслідувань, розташоване в м. Краматорську та затвердження акта інвентаризації матеріалів досудового розслідування.
2 листопада 2020 року відповідач видав наказ №78 «Про призначення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях…». До складу інвентаризаційної комісії вказаним наказом, в тому числі, включений начальник Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Овсянніков Олексій Валентинович. Наказами відповідача № 86 від 01.12.2020 року, № 101 від 31.12.2020 року, № 9 від 29.01.2021 року строки проведення інвентаризації, встановленої наказом №78, продовжувалися, зокрема, до 01 березня 2021 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12 листопада 2015 року № 794-VIII Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції. За приписами статті 2 вказаного Закону Державне бюро розслідувань у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх основі.
Стаття 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», в тому числі, містить такі приписи:
1. До працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.
2. Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
3. На службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки.
Прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.
Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад Директора Державного бюро розслідувань, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань. Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань.
4. Порядок присвоєння спеціальних звань особам рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями і рангами державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
5. Трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
6. Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.
Водночас, загальні засади проходження в Україні військової служби регулюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) у відповідній редакції.
Згідно з частиною 2 статті 1 вищезазначеного Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно до частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 2 статті 15 Закону № 2232-XII передбачено, що громадяни призовного віку в добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 2232-XII форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Згідно з п.п. 5 пункту 23 Положення контракт про проходження військової служби набирає чинності з дня зарахування до списків особового складу військової частини - із громадянами, прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі з військовозобов'язаними, які проходять збори, та резервістами під час мобілізації.
Пунктом 2 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII визначено, що початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
Відповідно до Положення, затвердженого наказом №90 від 15 липня 2019 року, серед іншого, основним завданням Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську є здійснення досудового розслідування.
Згідно посадової інструкції, затвердженої директором відповідача та з якою ознайомлений позивач 26 грудня 2019 року, серед іншого, начальник Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську виконує повноваження керівника органу досудового розслідування.
Наказом Державного бюро розслідувань від 16 березня 2020 року №86 затверджено інструкцію з організації обліку, руху та зберігання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань.
Так, за приписами п.п. 4,5 розділу VI цієї Інструкції передбачено, що позачергова інвентаризація призначається наказом територіального управління ДБР та проводиться, зокрема, у випадку зміни керівника органу досудового розслідування.
Укладення позивачем контракту та наміри в подальшому проходити військову службу, спричинили б зміну керівника органу досудового розслідування, а саме: Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
За таких обставин, відповідач мав підстави для прийняття спірного наказу про проведення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування.
Перебуваючи на посаді керівника органу досудового розслідування та маючи намір укласти контракт щодо проходження військової служби, позивач мав узгодити з безпосереднім керівництвом строки та порядок увільнення від обов'язків керівника органу досудового розслідування, в тому числі, з дотриманням порядку інвентаризації матеріалів досудового розслідування.
Як встановлено судом, зарахування до списків особового складу військової частини позивача не відбулося, відповідний наказ Донецький зональний відділ військової служби правопорядку не видавав, відтак увільнення позивача від роботи після проведення позачергової інвентаризації матеріалів досудового розслідування не порушує права ОСОБА_1 на військову службу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші протии Україн” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 2, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську про визнання частково протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошені у судовому засіданні 15 квітня 2021 року, в повному обсязі рішення виготовлене 23 квітня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв