Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
13 квітня 2021 р. Справа №200/11844/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Перерви Д.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Богуцької В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування наказу про звільнення від 28.09.2020 року № 24/к, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року у справі № 520/1414/2020 за позовом ОСОБА_1 до Голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Харківській області № 3050/к від 26.12.2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у зв'язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Харківській області;
поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області з 28.12.2019 року;
стягнуто із Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.12.2019 року по 05.08.2020 року.
На виконання вищевказаного рішення суду заступник голови ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Харківській області видала наказ від 19.08.2020 року № 20/к про скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 26.12.2019 № 3050/к та поновлення ОСОБА_1 з 28 грудня 2020 року на посаді заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
28.08.2020 року позивач телефоном отримав попередження від 26.08.2020 року про припинення державної служби. Поштою попередження позивач отримав 07.09.2020 року.
07.09.2020 року поштою позивач отримав копію наказу від 21.08.2020 року № 21/к про внесення змін до наказу від 19.08.2020 № 20/к, а саме в пункті 2 наказу замінити прізвище « ОСОБА_2 » на прізвище « ОСОБА_3 ».
29.09.2020 року телефоном позивач отримав наказ від 28.09.2020 року № 24/к про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, поштою копію наказу позивач отримав 05.10.2020 року.
Позивач не погодився з діями заступника голови та голови ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Харківській області, зазначив, що У складі комісії з припинення органу виконавчої влади за рішенням голови комісії визначається заступник голови комісії - представник органу виконавчої влади, що припиняється, або утвореного органу виконавчої влади, або органу виконавчої влади, до якого переходять права та обов'язки органу виконавчої влади, що припиняється, який у разі відсутності голови комісії з припинення органу виконавчої влади чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин виконує його обов'язки.»
Тому, на думку позивача, підлягає встановленню наявність повноважень голови ліквідаційної комісії на даний час щодо виконання обов'язків голови такої комісії та, відповідно, щодо видання наказів про звільнення. Зазначив, що Головою ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Харківській області не було виконано рішення суду. у процедурі перетворення органів Міністерства юстиції не має скорочення посади Позивача - заступника начальника відділу примусового виконання рішень.
З наведених підстав позивач просив:
визнати протиправним та скасувати попередження від 26.08.2020 року про припинення державної служби;
визнати протиправним та скасувати наказ Голови ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28.09.2020 року № 24/к про звільнення;
Поновити його на посаді заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області з 28.09.2020 року;
стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.09.2020 року.
Крім того, разом з позовною заявою позивачем надана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою від 18 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав, 24 лютого 2021 року надав відзив на позовну заяву.
Також, 24 лютого 2021 року до суду надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до адміністративного суду з посиланням на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у справі №520/15414/2020, а також клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
За наслідками розгляду вказаних клопотань в ухвалі суду від 26 лютого 2021 року зазначено, що предметом оскарження в даній справі є скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу. Отже, для даної категорії справ процесуальним законом передбачений розгляд у спрощеному позовному провадженні. Виходячи з подання представником відповідача заяви про залишення позову без розгляду, суд враховує право позивача на безпосередній захист своїх інтересів шляхом надання пояснень в судовому засіданні щодо обставин пропуску строку звернення до суду, відмінних від причин такого пропуску, зазначених при поданні позову до Харківського окружного адміністративного суду.
З наведених підстав судом ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 02 квітня 2021 року здійснено заміну відповідача Головне територіальне управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 4859512) на його правонаступника Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43315445).
Оскільки протягом розгляду справу не було вирішено питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом через призначення судового засідання з викликом сторін з метою надання позивачу надати особисті пояснення та відповідні докази, суд дійшов висновку про необхідність вирішення вказаного питання за наслідками судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази судом встановлені такі обставини.
У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем зазначено, що в середині вересня 2020 року у позивача та його дружини погіршилося самопочуття, з'явився нежить, слабкість та підвищена температура тіла. 21.09.2020 року дружина позивача звернулася до сімейного лікаря-терапевта, де була встановлена підозра на двосторонню пневмонію. 23.09.2020 року позивач теж звернувся на прийом до того ж сімейного лікаря зі скаргою на погане самопочуття, за результатами чого було призначено лікування та виписано направлення на мультидетекторну комп'ютерну томографію. У зв'язку з великою завантаженістю медичних центрів комп'ютерну томографію було зроблено 02.10.2020 року, за результатами якої у дружини позивача було підтверджено двостороннє ураження легень, можливо як прояв вірусної пневмонії з підозрою на СОVID-19. Після цього вони неодноразово були на прийомі у сімейного лікаря/ 12.10.2020 року було отримано направлення на ПЛР - тест, який виявився позитивним. 19.10.2020 року на прийомі у сімейного лікаря дружині позивача стало дуже погано та була викликана швидка допомого для транспортування її до обласної інфекційної лікарні з метою госпіталізації. У зв'язку з браком коштів на лікування дружина Позивача відмовилася від госпіталізації. Лікування продовжували у домашніх умовах з урахуванням карантинних заходів. Отже, позивач є контактною особою хворої на СОVID -19 дружини, і тому не міг наражати на небезпеку зараження інших осіб та залишався на самоізоляції згідно з рекомендаціями сімейного лікаря. З наведених підстав позивач просив суд вважати поважною причину пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом.
Надаючи оцінку вказаній заяві, суд зазначає, що позивачем надані лише результати медичних обстежень його дружини, в яких відсутній висновок про діагноз захворювання та відповідні рекомендації.
Жодного офіційного медичного документу про діагноз захворювання стосовно себе чи дружини позивачем не надано.
Крім того, позивачем не надано відомостей про знаходження на лікуванні в умовах медичного стаціонару чи амбулаторно, або встановлення тимчасової непрацездатності себе чи дружини, чи лікарські рекомендації щодо встановлення карантинних обмежень.
Також суд зауважує, що Харківським окружним адміністративним судом прийнято ухвалу у справі № 520/15414/2020 від 20 листопада 2020 року, в якій, зокрема, викладено таке.
«Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати попередження від 26.08.2020 року про припинення державної служби.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Голови ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28.09.2020 року № 24/к про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
<…>
Позивачем зазначено, що в середині вересня 2020 року у нього та його дружини погіршилось самопочуття, дружина позивача отримала позитивний тест на захворювання COVID-19. Враховуючи те, що вартість комп'ютерної томографії, ПЛР-теста та інших аналізів дуже велика позивач не в змозі був оплачувати їх відносно себе, тому що особистих коштів вистачило лише на оплату вартості відповідних аналізів для дружини. А так як він та його дружина спільно мешкають та ведуть сумісне господарство, результати ПЛР-теста, позивач вважає применительно і до себе. До того ж позивачем зазначено, що він є контактною особою хворої на COVID-19 дружини, і тому не міг наражати на небезпеку зараження інших осіб та залишався на самоізоляції згідно з рекомендаціями свого лікаря.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що пропустив строк звернення до суду з поважних причин, і його може бути поновлено.
Щодо обставин, на які позивач посилається у своїй заяві, як на поважні причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" доповнено Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, процесуальні строки, в тому числі строк на звернення до суду, були автоматично продовжені на строк дії карантину.
Надалі, 17.07.2020 набув чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким було внесено зміни до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його у наступній редакції.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Тобто, у відповідності до зміненої норми процесуальні строки продовжуються не автоматично, а поновлюються за відповідним клопотанням учасника справи.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, процесуальні строки, які були продовжені на час дії карантину, закінчаться через 20 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 731-IX.
Частиною першою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, Закон № 731-IX набрав чинності 17.07.2020, у зв'язку з чим 20-денний строк, встановлений пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, розпочинається з наступного дня, а саме: з 18.07.2020 та, відповідно, останнім днем такого строку є 06.08.2020.
А отже, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку на підставі п. 3 Перехідних положень КАС України з доповненнями Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".
<…>
Судом встановлено, що позивач звернувся з зазначеним адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду 05.11.2020 року, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду встановленим ч.2 ст.287 КАС України після отримання оскаржуваного попередження та наказу про звільнення.
Щодо посилання позивача на хворобу дружини на COVID-19 та його самоізоляцію, як на причину пропуску строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 та 8 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Аналіз наведених приписів свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено можливість подання позовної заяви до адміністративного суду як у письмовій, так і в електронній формах; при цьому, у електронній формі позов може бути поданий виключно з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
<…>
Таким чином, з огляду на викладене не вбачається яким чином хвороба дружини на COVID-19 та самоізоляція перешкоджали позивачу звернутись до суду в межах строку звернення з даним позовом, оскільки викладені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку обставини не перешкоджали позивачу здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, зокрема щодо направлення позовної заяви в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що передбачено КАС України.
<…>
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах <…>».
З наведених підстав Харківський окружний адміністративний суд ухвалив: позовну заяву ОСОБА_1 до Голови ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування попередження про припинення державної служби та скасування наказу про звільнення - повернути позивачу.
Позивачем вказана ухвала не оскаржена, в судовому засіданні позивач пояснив, що має право обирати підсудність справи, оскільки фактично мешкає у м. Харкові, проте, зареєстрований на тимчасово не підконтрольній України території Донецької області.
Дослідивши наявні у справі докази та встановлені обставини, суд зазначає, що за приписами КАС України ухвала адміністративного суду з процесуальних питань не має преюдиціального характеру, а відповідно до частини 7 статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Водночас, суд враховує, що за своїм змістом предмет і підстави адміністративного позову, а також зміст заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, заявлені до Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/15414/2020, тотожні змісту аналогічних заяв у цій адміністративній справі.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
За приписами частини 3 статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до норм процесуального закону, позивач має можливість обирати територіальну підсудність на стадії пред'явлення позову.
Проте, обравши територіальну підсудність справи за своїм розсудом, позивач не скористався правом на оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/15414/2020 відповідно до вимог процесуального закону.
За таких обставин подача аналогічного позову до Донецького окружного адміністративного суду має ознаки зловживання правом.
Крім того, суд зауважує, що позивачем не надано жодного іншого доказу чи посилання на обставини, які б завадили йому своєчасно звернутися до адміністративного суду, крім тих, які були предметом судового дослідження у справі № 520/15414/2020.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правові позиції щодо дотримання строків звернення до адміністративного суду були висловлені Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.
Тому суд зазначає, що за приписами статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом позову є оскарження попередження від 26.08.2020 року про припинення державної служби та наказ Голови ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28.09.2020 року № 24/к про звільнення позивача з посади заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Судом встановлено, що позивач звернувся з зазначеним адміністративним позовом до Донецького окружного адміністративного суду, відповідно до відміток поштового оператора 12.12.2020 року (а.с.25-26), тобто із пропуском місячного строку звернення до суду після отримання оскарженого попередження та наказу про звільнення.
Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, враховуючи обставини справи, зміст заяви позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та його пояснень у судовому засіданні, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування наказу про звільнення від 28.09.2020 року № 24/к, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу через пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 294 КАС України суд,
Позов ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування наказу про звільнення від 28.09.2020 року № 24/к, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена та проголошена в судовому засіданні 13 квітня 2021 року. Ухвала складена у повному обсязі 16 квітня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов