19 квітня 2021 року Справа № 160/5637/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
13.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 09.04.2021 засобами поштового зв'язку позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49101, м.Дніпро, вул. Троїцька, 20а, код ЄДРПОУ 40108866) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 за березень та квітень 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49101, м.Дніпро, вул. Троїцька, 20а, код ЄДРПОУ 40108866) встановити та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 за березень та квітень 2020 року.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 КАС України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба.
В даному випадку, спірні відносини пов'язані зі звільненням позивача з публічної служби, зокрема, виплати позивачу у зв'язку з його звільненням додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2) за березень і квітень 2020 року, у зв'язку з чим під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
При цьому, у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.12.2019 у справі №815/2681/17 та у постанові від 22.01.2020 у справі №620/1982/19.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що з дати звільнення (21.04.2020) й по теперішній час йому не було виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах.
Таким чином, саме із дати звільнення (21.04.2020) слід обраховувати початок перебігу місячного строку звернення до суду.
Разом з тим, із цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 09.04.2021 (відбиток поштового штемпелю на конверті), тобто із пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.
Дійшовши такого висновку, судом враховано, що за змістом абзацу 1 частини 2 статті 121 КАС України, строк звернення до адміністративного суду з позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на характер спірних відносин, позивач міг та повинен був дізнатись про протиправну бездіяльність відповідача щодо виплати заробітної плати в меншому розмірі після виплати коштів при його звільненні.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
За змістом наведеного рішення, не обмежується строком звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати.
З аналізу вказаних рішення вбачається, що вони стосуються правовідносин з приводу звернення до суду з позовами про стягнення заробітної плати, проте не є підставою для обчислення строків для звернення до суду із позовами з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суд зауважує, що позивачем заявлено до суду позовну вимогу про визнання протиправної бездіяльності відповідача.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас, ані у позовній заяві, ні у доданих до неї матеріалах немає заяви або клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із цим адміністративним позовом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивачу слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, а саме, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, про що суд повідомляє позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду із означеним позовом.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України та п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова