22 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1382/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області (далі - відповідач, УСЗН Камінь-Каширської РДА) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпечений сім'ї (повідомлення від 22.01.2021 вих. №104).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулася із заявою та усіма необхідними документами до УСЗН Камінь-Каширської РДА щодо призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до положень Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям». У відповідь на заяву позивач отримала повідомлення від 22.01.2021 №104 про те, що їх відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у зв'язку з відсутністю повного пакета документів, оскільки в заяві та декларації не були в повному обсязі відображені відомості про членів її сім'ї, зокрема, відомості про реєстраційні номери облікових карток платників податків її неповнолітніх дітей. Рішення відповідача позивач вважає протиправним з огляду на те, що її сім'я відмовилася від отримання реєстраційних номерів облікових карток платників податків у зв'язку з релігійними переконаннями. З урахуванням наведеного, позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.9).
У відзиві на позов (а.с.11) відповідач його вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що подаючи заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, позивач до декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики, внесла відомості про відмову від реєстраційних номерів облікових карток платників податку лише на позивача та її чоловіка ОСОБА_2 , а на дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - не внесено ні відомостей про реєстраційні номери облікових карток платника податків, ні відмов від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків через релігійні переконання, тобто декларацію про доходи заповнено не повністю. Відтак ОСОБА_1 відмовлено в призначенні даної допомоги.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою та документами про призначення соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Повідомленням від 22.01.2021 №104 відповідач роз'яснив, що у випадку внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім'ї, згідно пункту 5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632, заява та декларація вважаються такими, що не подані (а.с.6).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 №1768-ІІІ (далі - Закон №1768-ІІІ) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму, шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним верствам населення.
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї (стаття 1 Закону №1768-ІІІ).
Відповідно до статті 4 Закону №1768-ІІІ призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї.
Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», визначає Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 ( далі - Порядок №250).
Відповідно до пункту 5 Порядку №250 для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім'ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.
До складу малозабезпеченої сім'ї заявника включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім'ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім'ї не включаються. Права члена сім'ї має одинока особа.
Заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім'ї (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Відповідно до пункту 20 Порядку №250 державна соціальна допомога призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї про те, які документи у місячний строк потрібно подати додатково.
Орган соціального захисту населення інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про прийняття документів із зазначенням дати їх прийняття, а також документів, які необхідно у місячний строк подати додатково (шляхом надання/надсилання йому повідомлення у паперовому або електронному вигляді (за наявності електронної пошти).
Якщо протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про необхідність виправлення помилки уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї не виправив її та/або не подав документи, передбачені пунктом 5 цього Порядку, орган соціального захисту населення приймає рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги, про що інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї в порядку, встановленому абзацом другим пункту 21 цього Порядку.
Пунктом 21 Порядку №250 визначено, що рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.
У разі прийняття рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги орган соціального захисту населення інформує про це уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї із зазначенням підстав для відмови та порядку оскарження рішення (з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис).
Рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено заявником в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.
Судом встановлено, що позивач надала відповідачу із заявою всі необхідні документи, що не заперечується відповідачем.
Водночас у повідомленні від 22.01.2020 №104 відповідач зазначив, що відповідно до пункту 5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632, заява та декларація вважаються такими, що не подані у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім'ї (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконанням відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Як зазначив відповідач у відзиві на позов, підставою для відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї було те, що позивач у декларації не зазначила реєстраційних номерів облікової картки платника податків своїх дітей, а саме: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто декларацію про доходи заповнено не повністю.
Судом встановлено, що неповнолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не мають паспорта громадянина України та відповідної відмітки у ньому про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Суд зауважує, що в силу вимог розділу VIII «Порядок обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру» Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше.
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
Отже, відсутність у неповнолітніх дітей позивача паспорта зумовлює неможливість оформлення відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
З огляду на викладене, суд зауважує, що не зазначення позивачем у декларації реєстраційних номерів облікової картки платника податків своїх неповнолітніх дітей не може бути підставою для відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї. Більше того, така підстава для відмови у призначенні вказаної допомоги не передбачена пунктом 10 Порядку №250, який визначає випадки, у яких державна соціальна допомога не призначається.
Крім того, відсутність у неповнолітніх дітей позивача реєстраційних номерів облікової картки платника податків не може позбавляти права останньої на отримання передбачених законодавством соціальних пільг, допомоги.
З матеріалів справи слідує, що відповідного рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги відповідач не приймав, лише повідомив про те, що подані позивачем заява та декларація вважаються такими, що не подані. Отже, фактично відповідач відмовив у прийнятті документів та розгляді по суті заяви ОСОБА_1 на отримання державної соціальної допомоги.
Разом з тим, відмовляючи у прийнятті заяви та документів позивача, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а також непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушив конституційне право позивача на соціальний захист.
Відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, незалежності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
При цьому, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Х'юДжордан проти Великої Британії» сформулював таку позицію: «Якщо загальна політика або захід мають непропорційно шкідливі наслідки для конкретної групи, то вони (загальна політика або захід) можуть вважатися дискримінаційними, незважаючи на те, що вони не спрямовані конкретно на цю групу».
Отже, відсутність у осіб реєстраційного номера обліковою картки платника податків, які за своїми релігійними переконаннями відмовляються від його отримання, не може позбавляти їх можливості використовувати свої права, а перешкоджання у реалізації такими особами своїх прав є дискримінацією.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Беручи до уваги встановлені обставини справи, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій УСЗН Камінь-Каширської РДА щодо відмови у прийнятті заяви та документів ОСОБА_1 для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, зобов'язання відповідача прийняти заяву та документи позивача для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та розглянути їх відповідно до вимог Порядку №250.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації щодо відмови у прийнятті заяви та документів ОСОБА_1 для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації прийняти заяву та документи ОСОБА_1 для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та розглянути їх відповідно до вимог Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 )
Відповідач: Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації (44501, Волинська область, Камінь-Каширський район, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, будинок 2, код ЄДРПОУ 03192023)
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій