Справа № 136/645/21 провадження 1-кс/136/148/21
іменем України
22 квітня 2021 року м. Липовець
Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець клопотання, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020060000122 від 19.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, Вінницької обл. та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, інвалід ІІ групи, раніше не судимого, -
Начальник слідчого відділення Відділу поліції № 4 Вінницького РУГІ ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Липовецького відділу Немирівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що у провадженні СВ відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020060000122 від 19.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 17.04.2021 у другій половині дня, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 прийшов до свого знайомого ОСОБА_8 , який проживає по АДРЕСА_2 , для спільного розпивання алкогольних напоїв.
Під час перебування у вищевказаній квартирі до зазначених осіб прийшов ОСОБА_9 та приєднався до вживання спиртних напоїв. У подальшому між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виникла словесна суперечка з приводу того, що останній раніше заволодів його машинкою для стрижки та грошовими коштами в сумі 500 гривень, на що ОСОБА_8 висловив заперечення щодо вказаних фактів, та їхня суперечка переросла у шарпанину за верхній одяг та бійку.
Після цього, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклого умислу на спричинення невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, спочатку наніс не менше п'яти, точну кількість органом досудового розслідування не встановлено, ударів кулаком в область голови ОСОБА_8 , після чого взяв у руку із столу, біля якого вони стояли, металеву сковорідку та завдав нею не менше двох ударів в область лобної ділянки голови, від чого останній впав на підлогу та втратив свідомість.
Після вчинення вищевказаних дій ОСОБА_4 покинув вказане приміщення та пішов у невідомому напрямку, а ОСОБА_8 був доставлений та госпіталізований до Погребищенської центральної лікарні з діагнозом: закрита черпно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню, субдуральна гематома ліворуч, уламковий перелом кісток склепіння черепа, що можуть відноситись до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки є небезпечним для життя в момент заподіяння.
19.04.2021 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та 20.04.2021 року о 17 год. 50 хв. вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Ураховуючи те, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, під час досудового слідства, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню вищевказаним спробам, слідчий просив суд вирішити питання про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним належної процесуальної поведінки та не запобіжить встановленим ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, що у ньому наведені, просила його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечив щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати інший більш м'який запобіжний захід, вказуючи, що зможе забезпечити виконання належної процесуальної поведінки. Також суду пояснив, що в день події вони з потерпілим вживали спиртні напої, у сварці, яка мала наслідком гніву він заподіяв тілесні ушкодження потерпілому про що шкодує, вину визнає у повному обсязі, вказав, що потерпілого він не покидав у безпорадному стані, оскільки той був на підпитку, тому він не припускав, що він був п'яний та заснув.
Захисник просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, мотивуючи тим, що за матеріалами кримінального провадження не доведено обставини вказані у клопотанні.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження, в рамках якого подане клопотання, вважає, що стороною кримінального провадження, з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини даного кримінального провадження, доведено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який передбачений ч.1 ст.121 КК України, та за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення надано вагомі докази на підтвердження розумної підозри, які свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, підозрюваний в судовому засіданні дав пізнавальні показання в інкримінованому йому злочині.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, перелік яких визначено ст.177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У клопотанні слідчого наведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
В обґрунтування вказаних ризиків прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 мав кримінальне минуле, наслідком якого відбував покарання за вироками суду у вигляді позбавлення волі останній раз у 2001 році, на що вказує довідка про судимість, отож усвідомлює наслідки вчиненого ним кримінального діяння та розуміє тяжкість покарання, яке може понести за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, отож може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду клопотання, оскільки прокурор не надала жодних належних доказів, що підозрюваний раніше чи на даний час ухилявся від органів досудового розслідування чи суду, а сама обставина притягнення до кримінальної відповідальності в минулому, не може про це свідчити, оскільки в силу приписів ст.89 КК України, особа вважається не судимою, отож не може нести жодних наслідків кримінально караних діянь судимість за які погашена.
При цьому, як було встановлено в ході судового розгляду клопотання ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій щодо переховування з часу вчинення кримінального правопорушення і до його затримання в даному кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя вважає не доведеним ризик стосовно того, що ОСОБА_4 може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки як було встановлено в судовому засіданні та вказала прокурор єдиним свідком обставин кримінального правопорушення був ОСОБА_9 , ризик впливу на якого висувався прокурором в судовому засіданні, утім із матеріалів доданих до клопотання встановлено, що його допитано та жодних доказів, що підозрюваний схиляв чи може схиляти свідка до дачі неправдивих показів під час перебування на волі прокурором не надано, а вказана можливість носить ймовірний характер.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 N 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу (тримання під вартою) лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи, отримує пенсію, вдівець, має двоє неповнолітніх дітей, доказів про позбавлення його батьківських прав стороною обвинувачення не надано, а прокурором підтверджено вказану обставину.
Згідно з довідкою характеристикою Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області від 20.04.2021 № 3816, ОСОБА_4 проживає по АДРЕСА_1 , один, серед місцевих жителів характеризується з негативної сторони, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, на даний час ніде не працює, на життя заробляє тимчасовими підробітками у місцевого населення.
Отож у ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, має джерело прибутку, наявні соціально стримуючі фактори.
За таких обставин, слідчим суддею не встановлено необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження у виді найсуворішого запобіжного заходу (тримання під вартою).
Ураховуючи вище наведене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, особистості підозрюваного, його поведінки під час розслідування кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування у даному кримінальному провадженні щодо останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у тому числі носіння електронного засобу контролю та вважає, що саме цей запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що вказує, що прокурором не доведено, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним належної процесуальної поведінки.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 132, 183, 184,193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло кожної доби, за адресою: АДРЕСА_1 , до 14.06.2021, але не довше строку досудового розслідування.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки на строк дії ухвали про запобіжний захід:
- прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, де проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- утримуватися від спілкування із свідками по даній справі;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалу суду про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту виконувати в порядку ст. 181 КПК України.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1