Справа № 128/872/21
Іменем України
23.04.2021 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді - Саєнко О.Б., при секретарі - Кобенді Ю.О., без участі сторін та представника позивача,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей,-
26.03.2021 до Вінницького районного суду Вінницької області з вищевказаним позовом звернулась ОСОБА_3 , який умотивовано тим, що 02.09.2011 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у виконавчому комітеті Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, актовий запис №33, в період якого в них народилося двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наразі проживають із нею та знаходяться на її утриманні.
Вказує, що сімейні відносини з відповідачем не склалися, відповідач проживає окремо від неї та дітей, вона також звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Зазначає, що відповідач є фізично здоровою людиною, дієздатним, інших утриманців немає, офіційно працює та отримує дохід, однак не надає в добровільному порядку регулярну та необхідну допомогу на утримання дітей.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки зі всіх видів доходів щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, також просить суд стягнути з відповідача на її користь судові витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 3000 гривень.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 30.03.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
22.04.2021 до судового засідання учасники судового процесу не з'явилися, надали суду заяви про слухання справи за їх відсутності; при цьому, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу; відповідач ОСОБА_2 - позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності нез'явившихся осіб.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що між сторонами по справі 02.09.2011 виконкомом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області зареєстровано шлюб, актовий запис № 33, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 02.09.2011, серія НОМЕР_1 (а.с.6). ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження від 20.12.2011, серії НОМЕР_2 , актовий запис №15, виданого виконкомом Бондурівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, в якому батьком значиться - ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_1 (а.с.5). ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про народження від 06.06.2014, серія НОМЕР_3 , актовий запис №33, виданого виконкомом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, в якому батьком значиться - ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_1 (а.с.4). Відповідно до акту обстеження фактичного місця проживання №14-03/11 від 23.03.2021 та довідки від 24.09.2021, виданої Вороновицькою селищною радою Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До складу її сім'ї входять: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; діти проживають з матір'ю, гр. ОСОБА_2 зареєстрований за даною адресою, але не проживає і його адреса фактичного місця проживання невідома(а.с.9-10). Відповідач ОСОБА_2 з 15.04.2021 працює в ФОП ОСОБА_7 , згідно наказу №10-к від 14.04.2021, форма працевлаштування - основне місце роботи і займає посаду - верстатник деревообробних верстатів з окладом 6000, 00 гривень, про що свідчить довідка №01/Д -04 від 19.04.2021, видана ФОП ОСОБА_7 (а.с.25). Застосовуючи норми матеріального і процесуального права суд виходить з наступного. Судом установлено, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо утримання неповнолітніх дітей. Обставин, які б доводили необхідність звільнення відповідача від обов'язків утримувати дітей, судом не встановлено. Відповідно до частини 1 ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Відповідно до положень ст.180 Сімейного Кодексу України на батьків покладений обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно вимог ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. За таких обставин, враховуючи матеріальне становище дітей, які проживають із позивачем та перебувають на її утриманні, позивача, яка є працездатного віку, також суд враховує матеріальне становище відповідача, зокрема те, що, зі слів позивача, він є фізично здоровою людиною, працездатного віку, інших осіб на утриманні не має, офіційно працює, отримує дохід, визнав позовні вимоги, а тому суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. Тому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та стягненню з відповідача, на користь позивача аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення старшою дитиною повноліття . Крім того, суд звертає увагу сторін у справі, що відповідно до положень ч.1 ст. 192 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Тому, аліменти на дітей необхідно стягувати починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 26.03.2021 і до досягнення старшою дитиною повноліття або до зміни матеріального чи сімейного стану сторін. У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу, розмір оплати який підтверджений позивачем належним письмовим доказом. Позивач в своїй позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_2 витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000 гривень, в обґрунтування заявленої суми на надання правової допомоги в розмірі 3000 гривень позивачем надано: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвокату Галіциній В.В. № 385(а.с.15), квитанцію, відповідно до якої позивачем сплачено 3000 гривень за надання правової допомоги (а.с.13), договір про надання правової допомоги (а.с.12), акт приймання-передачі виконаних робіт, з якого вбачається, що вартість юридичної консультації, підготовка позовної заяви та вивчення та опрацювання діючого законодавства та судової практики становить - 3000 гривень (а.с.14). Відповідно до ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вивчивши матеріали справи в цій частині, суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу є такою, що пов'язана з розглядом справи, розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача. Також, згідно до ст. 141 ЦПК, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подачу даного позову, він підлягає до стягненню в дохід держави з відповідача у розмірі 908,00 гривень. Суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК, Суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.03.2021 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів, в межах суми платежу за один місяць -допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кошти у рахунок повернення понесених витрат на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 908
(дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 23.04.2021 року
Суддя: О.Б. Саєнко