Справа № 128/15/20
19 квітня 2021 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої- судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора- ОСОБА_3 ,
захисника- ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці питання про привід свідків у кримінальному провадженні та письмове клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 26.11.2019 в ЄРДР за №12019020100001045 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч.2 ст. 186 КК України,-
З 03.01.2020 у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться на розгляді дане кримінальне провадження.
19.04.2021 у даному судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , підтримала подане письмове клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки такий строк спливає 23.04.2021, та ті ризики які стали підставою для його застосування не відпали, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 на час затримання не працював, є раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не зняті і та непогашені у встановленому законом порядку; ОСОБА_5 не має сім'ї, утриманців, тому не має соціально стримуючих факторів, у зв'язку з чим вважає, що останній може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також просила суд встановити обвинуваченому розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі.
Обвинувачений ОСОБА_5 , заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, без наведення мотивів. Також, наполягав на повторному виклику свідків, просив суд їх забезпечити приводом.
Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію обвинуваченого, просив суд відмовити у задоволені клопотання прокурора та забезпечити приводом свідків у наступне засідання.
Вислухавши клопотання прокурора, міркування обвинуваченого та захисника, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно до п. п.2,4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Так, у справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
ЄСПЛ під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у демократичному суспільстві у значенні, передбаченому Конвенцією.
Судом установлено, що запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.
Вирішуючи письмове клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).
Згідно роз'ясненнями, викладеними у постанові № 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.
Суд, вважає, що наразі не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 є раніше неодноразово судимою особою за вчинення умисних корисливих злочинів , хоча і має постійне місце проживання на території Вінницького району Вінницької області , але не одружений, не має сім'ї, дітей , утриманців, на час затримання офіційно не працював. Тому суд вважає , що обвинувачений ОСОБА_5 не має на волі соціально струмуючих факторів; також останній обвинувачується у вчинені тяжкого умисного корисливого злочину, на даний час судовий розгляд даного провадження триває, в суді не заслухані покази свідків, обвинуваченого.
У зв'язку з чим суд вважає, що наразі існують та не відпали ризики: вчиненням обвинуваченим ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, а також , переховування ним від суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, йому доцільно продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме - по 17.06.2021 включно, з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України та встановленням розміру застави ОСОБА_5 - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що становить 90800 гривень.
Заперечення сторони захисту щодо задоволення клопотання прокурора, суд вважає хибними, оскільки наведені ризики прокурором належними та допустимими доказами нею не спростовані .
Відповідно до ч.2 ст. 139 КПК , у випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до свідка може бути застосовано привід.
У зв'язку з тим , що свідки в дане судове засідання повторно не з'явилися по невідомим для суду причинам; обвинувачений ОСОБА_5 наполягає на їх допите у в судовому засіданні , тому суд вважає на необхідне забезпечити їх явку в наступне засідання приводом через орган поліції, оскільки їх процесуальна поведінка свідчить про ухилення від явки до суду в добровільному порядку.
Керуючись ст.ст.139,140, 143, 327 , 331 КПК України, суд -
Здійснити привід в судове засідання, яке призначено на 01.06.2019 о 15.00 год. в приміщення Вінницького районного суду (м. Вінниця, вул. Винниченка,29) свідків:
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Виконання ухвали доручити Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області (вул. Мечнікова, 7, м. Вінниця, 21029), скерувавши копію ухвали - для виконання; прокурору Вінницької окружної прокуратуру Вінницької області ОСОБА_3 - для відома.
У разі неможливості здійснення приводу свідків, відповідальній особі за виконання приводу, слід повернути ухвалу суду з письмовим поясненням причин її невиконання.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1», а саме - по 17.06.2021, включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України.
Встановити розмір застави ОСОБА_5 в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що становить 90800 (дев'яноста тисяч вісімсот )гривень та надати можливість внесення даної застави за наступники реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152 ;
Банк отримувача -ДКСУ,к м.Київ ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, та надати документ, що це підтверджує суду.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення на обвинуваченого ОСОБА_5 покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема:
1)повідомляти суд про своє місце проживання та зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
2)утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України;
4) не відлучатися із зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 - без дозволу суду.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 червня 2021 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Вінницької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)"
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово Вінницький районний суд Вінницької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Оголосити перерву в судовому засіданні до 15.00 годин 01.06.2021 для приводу свідків.
Копію ухвали направити уповноваженій особі ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)" - для виконання ; іншим учасникам кримінального провадження - для відому.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів: обвинуваченим- з дня отримання копії цієї ухвали; іншими учасниками - з дня проголошення ухвали.
В інший частині- ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду проголошений 22.04.2021 о 17.50 год.
Суддя: ОСОБА_1