Ухвала
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 759/18089/19
провадження № 61-6120cк21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року у складі судді Миколаєць І. Ю., та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
У жовтні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, що з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат та пені у загальному розмірі становить 468 391,23 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики у розмірі 302 445,32 грн, три відсотки річних з простроченої суми у розмірі 18 987,88 грн, розмір інфляційних втрат на суму боргу у розмірі 36 565,60 грн, суму пені у розмірі 110 392,43 грн та судовий збір у розмірі 4 683,91 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат, пені та в частині стягнення судового збору - змінено, зменшено розмір трьох відсотків річних з 18 987,88 грн до 18 059,00 грн, розмір інфляційних втрат з 36 565,60 грн до 34 620,56 грн, розмір пені з 110 392,43 грн до 99 022,44 грн та суму судового збору з 4 683,91 грн до 4 541,47 грн.
11 квітня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ціна позову у справі № 759/18089/19 становить 468 391,23 грн та не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук