Єдиний унікальний номер справи 752/17918/17
Провадження №22-ц/824/1115/2021
23 квітня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У вересні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 10.05.2017 року в м. Києві на естакаді над Столичним Шосе зі сторони вул. Ак. Заболотного в сторону Столичного Шосе, 92 А мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний ОСОБА_1 на праві власності автомобіль «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 . Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 - водія автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджено постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2017 року, яка набрала законної сили 27.06.2017 року.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК/0904132. Позивач повідомила страхову компанію про настання страхового випадку, надала всі необхідні документи та заяву про виплату страхового відшкодування.
ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 31 472, 99 грн., однак ОСОБА_1 не погоджується з зазначеним розміром страхового відшкодування, у зв'язку з чим і звернулася до суду з даним позовом.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року вищезазначений позов задоволено частково, на користь позивача з ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» стягнуте страхове відшкодування у розмірі 47 868, 00 грн., з ОСОБА_2 стягнуті збитки у розмірі 26 097, 81 грн. Також було вирішене питання судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 25.08.2020 року позивач направив апеляційну скаргу, оскаржуване рішення вважає незаконним, та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд рішення суду першої інстанціїскасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
30.09.2020 року представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» направив відзив на апеляційну скаргу вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду - законним і обґрунтованим. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, тому в іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав:
В ході розгляду справи судом було встановлено, що 10.05.2017 року в м. Києві на естакаді над Столичним Шосе зі сторони вул. Ак. Заболотного в сторону Столичного Шосе, 92 А мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний ОСОБА_1 на праві власності автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 . Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2017 року, яка набрала законної сили 27.06.2017 року, у вчиненні указаної дорожньо-транспортної пригоди визнано винним ОСОБА_2 - водія автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК/0904132.
Як встановлено судом, позивач повідомила страхову компанію про настання страхового випадку, надала всі необхідні документи та заяву про виплату страхового відшкодування, на підставі чого ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 31 472, 99 грн.
Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій, суд першої інстанції вказував, що ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» з заявою про виплату страхового відшкодування 30 червня 2017 року, страхове відшкодування у розмірі 31472, 99 грн. було виплачене 22 серпня 2017 року, тобто до закінчення максимального строку виплати у 90 днів, передбаченого правилами ст.36.2 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який закінчився 28 вересня 2017 року.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись із таким висновком суду.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» 22 серпня 2017 року виплатило ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 31472, 99 грн.
За результатами розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку про неналежність виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, у зв'язку з чим ухвалив рішення про стягнення з такого відповідача на користь позивача 47 868,00 грн. недоплаченого страхового відшкодування. Таким чином, виплачуючи 22 серпня 2017 року страхове відшкодування, ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» здійснило виплату не в повному обсязі, а відтак відсутні підстави вважати, що відповідачем виконано свій обов'язок по страховій виплаті у повному обсязі.
У відповідності до п.36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Пунктом 36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 979 ЦК України договір страхування є правовідношенням, в якому страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Відтак, таке правовідношення є грошовим зобов'язанням.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» із заявою про виплату страхового відшкодування 30 червня 2017 року то 90 день для здійснення відповідної виплати спливав 28 вересня 2017 року, а враховуючи те, що строк прострочення розпочинався з 91 дня (29 вересня 2017 року) після звернення до страхової компанії, тому саме з 29 вересня 2017 року, а не з 28 серпня 2017 року, як вказує позивач, відбулось прострочення.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що даних правовідносин підлягають застосуванню положення п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.625 ЦПК України, що також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 1 червня 2016 року у справі №6-927цс16, та правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц.
При цьому необхідно звернути увагу на те, що страхова компанія із заявою про застосування строку позовної давності до вимог позивача щодо вимог про стягнення пені не зверталося.
Враховуючи викладені обставиниз відповідача - страхової компанії на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 470, 78 грн. в якості 3% річних; 8 582,73 грн. - інфляційних втрат; 27 650, 66 грн. - пені, а разом 38 704, 17 грн. Окрім того, в порядку розподілу судових витрат з АТ СК «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_1 також підлягають стягненню 976, 50 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог.
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення по справі нового рішення.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2020 року в частині вирішення вимог щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким зазначені вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» (ЄДРПОУ 32628319) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 2 470, 78 грн. - 3% річних; 8 582,73 грн. - інфляційних втрат; 27 650, 66 грн. - пені, а разом 38 704, 17 грн.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» (ЄДРПОУ 32628319) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 976, 50 грн. - судового збору за подачу апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог.
В задоволенні решти вимог апеляційної скарги - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько