Справа №939/397/21 Головуючий в 1 інстанції Стасенко Г.В.
Провадження №33/824/2094/2021 Суддя-доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
23 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А.,
за участі осіб, які з'явились в судове засідання:
захисника ОСОБА_1 - адвокат Морозова В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в режимі відеоконференції, матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік,
07 лютого 2021 року, приблизно, о 01-й годині, на 57 км автодороги М-07 «Київ-Ковель» в Бучанському районі Київської області ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, керував автомобілем «MAN TGA 18.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку у лікаря-нарколога відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що розгляд справи відбувся незаконно, матеріали справи та протокол про вчинення адміністративного правопорушення містять у собі значні порушення чинного законодавства, при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції невірно засновані норми процесуального та матеріального права, що призвело до необ'єктивного та упередженого розгляду справи.
Так, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що не заперечує факт зупинки транспортного засобу, однак пояснював як поліцейським, так і суду першої інстанції, що був стомленим, оскільки тривалий час провів за кермом, наркотичних засобів не вживав, також пояснював, що в темну пору доби обмежене видимість і деякі зустрічні автомобілі їхали з дальнім світлом фар, що може миттєво засліпити водія.
Таким чином матеріали справи містять суперечливі докази, суд ґрунтувався лише на власних переконаннях, надаючи перевагу наданим працівниками поліції доказам.
Щодо твердження суду, про відмову від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, скаржник зазначає, що від проходження такого огляду він не відмовлявся, а пояснив, що не може залишити без нагляду транспортний засіб та причіп з дровами. Працівники поліції не запропонували забезпечити схоронність майна, а тому вимушений був залишитися на місці зупинки транспортного засобу разом з автомобілем та не мав змоги пройти медичний огляд.
Також скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення для проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Свідки у своїх поясненням не зазначають та не конкретизують наявність чи відсутність відповідних ознак стану наркотичного сп'яніння.
Окрім того, судом першої інстанції було викликано лише одного зі свідків, тоді як матеріали справи містять відомості про двох свідків.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не надав мені можливості пояснити обставини справи та допустив спрощений підхід до вирішення справи.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про те, чи притягувалася особа до адміністративної відповідальності раніше за аналогічні правопорушення, що має значення для належної правової кваліфікації вчиненого правопорушення, відсутня довідка про те, чи отримував скаржник посвідчення водія, матеріали справи містять неповний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, відсутня довідка про відсторонення особи від керування транспортним засобом.
Таким чином, оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою та прийнятою за неповного з'ясування всіх обставин, що мають значення.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить скасувати оскаржувану постанову Бородянського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року та прийняти нову постанову, якою закрити адміністративне провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Морозов В.Ю., який з'явився в судове засідання, підтримав апеляційну скаргу та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника скаржника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що з відтвореного відеозапису події з портативного відео реєстратора поліцейського вбачається, що водій ОСОБА_1 визнав, що був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху - несправність приладів освітлення; в присутності двох свідків водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі - в смт Бородянка, але водій від проходження огляду відмовився без пояснення причин; наслідки відмови - складання протоколу про адміністративне правопорушення водію ОСОБА_1 були роз'яснені.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 9 Розділу ІІ цієї Інструкції встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 , адміністративній відповідальності підлягає особа, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від медичного огляду відмовився і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, і є правильним.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського №АА-000080.
Вказані свідки є випадковими перехожими, не зацікавленими в результаті розгляду справи, а тому підстав не довіряти їм апеляційний суд не вбачає.
Крім того, відмова від огляду у лікаря-нарколога підтверджується відеозаписом з нагрудної боді-камери поліцейського АА-000080, на якому зафіксовано, як поліцейський в присутності двох свідків пропонує ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров'я, на що останній відмовляється. При цьому поліцейським роз'яснено правопорушнику наслідки такої відмови.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильними і таким, що відповідає матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було викликано та допитано лише одного свідка, оцінюються судом критично, оскільки з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що судом першої інстанції здійснювався виклик до суду обох свідків, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення судової повістки двом свідкам: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Таким чином, судом першої інстанції було вжито всі достатні заходи з метою встановлення обставин справи.
Окрім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія на медичний огляд, оскільки матеріали справи містять таке направлення на якому також міститься розписка ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений зі змістом такого направлення.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не забезпечено схоронність майна належного ОСОБА_1 , то суд апеляційної інстанції доходить висновку, що до обов'язку поліцейських в даному випадку не належить забезпечення схоронності такого майна, окрім того з розписки ОСОБА_1 вбачається, що останній погодився залишити транспортний засіб парко місці АЗС АМІК та зобов'язувався не сідати за кермо протягом однієї доби.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 , висновки суду першої інстанції про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги вважаю, що при розгляді даної справи, судом було повно, всебічно і об'єктивно досліджено дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірено обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, надано цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб