Справа №757/31777/20-ц Головуючий у 1 інстанції: Вовк С.В.
Провадження №22-ц/824/7167/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
22 квітня 2021 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.
суддів Сушко Л.П., Сліпченка О.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_2 , про зменшення заборгованості по сплаті аліментів,-
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за участі третьої особи ОСОБА_2 про зменшення заборгованості по сплаті аліментів залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 01 березня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В скарзі просив вжити заходи забезпечення позову наступним шляхом:
- встановити обов'язок Печерському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії, а саме, виключити ОСОБА_1 із Єдиного реєстру боржників;
- встановити обов'язок Печерському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії, а саме, скасувати усі заборони щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 ;
встановити обов'язок Печерському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії, а саме, скасувати арешти накладені на усі без винятку банківські рахунки ОСОБА_1 , що відкриті у банківських установах України.
В обґрунтування заяви зазначив, що у зв'язку із діями відповідача, що виявились у штучному збільшенні позивачу заборгованості з аліментів, позивач позбавлений можливості належним чином заробляти на утримання власних дітей, забезпечувати їм належний відпочинок, у тому числі за кордоном.
Вказав, що не вжиття заходів забезпечення позову по даній справі може істотно унеможливити ефективний захистом, або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.
Вивчивши подану заяву про забезпечення позову та обґрунтування доводів заявника колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову позивач посилається на те, що у зв'язку із діями відповідача, що виявились у штучному збільшенні позивачу заборгованості по аліментам, позивач позбавлений можливості належним чином заробляти на утримання власних дітей, забезпечувати їм належний відпочинок, у тому числі за кордоном.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Згідно роз'яснень, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як вбачається з матеріалів позивач звернувся із даним позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить зменшити заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів у виконавчому провадженні №58702570 на суму 59 386 грн 48 коп.
Колегія суддів вважає, що вимоги заявника про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягають зважаючи на те, що вимоги заяви не співмірними із заявленими позовними вимогами.
Крім того, скаржником не надано доказів того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Посилання заявника на те, що позивач позбавлений можливості належним чином заробляти на утримання власних дітей, забезпечувати їм належний відпочинок, у тому числі за кордоном, не може бути підставою для задоволення даної заяви.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153, 261, 268 ЦПК України, колегія суддів,-
Заяву адвоката Сиротіна Володимира Геннадійовича про забезпечення позову залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді О.І. Сліпченко
Л.П. Сушко