справа № 758/13415/19
головуючий у суді І інстанції Корнілова Ж.О.
провадження № 22-ц/824/2260/2021
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
21 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Мостової Г.І.,
суддів: Суханової Є.М., Сержанюка А.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Галатенка Євгенія Євгенійовича на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 24 000 грн.; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 8 000 грн., щомісячно, із індексацією до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня пред'явлення позову, та дружини ОСОБА_1 у розмірі 2 007 грн щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 09 вересня 2011 року укладено шлюб. Від вказаного шлюбу народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя з відповідачем не склалось. З серпня 2019 року сторони проживають окремо. Діти проживають з матір'ю. Батько матеріально не забезпечує дітей з липня 2019 року та не займається їх вихованням.
У зв'язку з чим, позивач змушена самостійно забезпечувати дітей повноцінним харчуванням, сезонним одягом та взуттям, іграшками, засобами гігієни, оплачувати навчання старшого сина у навчальному закладі та різного роду гуртки, лікування у разі потреби, а також оплачувати інші витрати, пов'язані з розвитком дітей.
Позивачем здійснюється оплата навчання старшого сина - ОСОБА_3 у гімназії «Прем'єр» у розмірі 8 833 грн 25 коп. щомісячно; оплата харчування старшого сина ОСОБА_3 у гімназії «Прем'єр» у розмірі 2 000 грн.; оплата різного роду гуртків для всебічного розвитку старшого сина ОСОБА_3 у розмірі близько 5 000 грн щомісячно; придбання одягу, іграшок, засобів гігієни та навчального приладдя, вартість яких становить 10 000 грн щомісячно.
Таким чином, загальний розмір витрат, які здійснює позивач складає близько 32 000 грн.
Відповідно до витягу із наказу № 1815-в про відпустку від 30 липня 2018 року позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не має самостійного доходу та позбавлена можливості працювати з метою отримання заробітної плати. Відповідач працює на території Німеччини.
Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року задоволено частково позов ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3 000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 жовтня 2019 року і до досягнення ними повноліття - ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_6.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 2 007 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову - 22 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 536 грн 80 коп.
Свої висновки суд першої інстанції обґрунтував тим, що вказаний розмір аліментів є доцільним, відповідає інтересам обох сторін та інтересам дітей, а також чинному законодавству.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції враховував, що позивачем суду не надавались докази на підтвердження придбання відповідачем рухомого та нерухомого майна і не заявлялось про це суду. Також суду першої інстанції взяв до уваги, що предметом цього позову не є вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Галатенко Є.Є. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року у частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітніх дітей у розмірі: 3 000 грн на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 3 000 грн на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 жовтня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову. В іншій частині залишити заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді справи і фактично самоусунувся від вирішення судового спору, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення.
Суд першої інстанції не направляв ухвалу про відкриття провадження у справі учасникам, не направив відповідачу його примірник позовної заяви, а також учасникам справи не направлялись судові повістки.
Враховуючи вищевикладені обставини, на думку апелянта, процесуальні порушення, що були допущені судом першої інстанції, підстави для проведення заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення були відсутні.
Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції не мотивував жодним чином свого рішення і не зазначив яким чином проведено розрахунок суми аліментів.
У позовній заяві було зазначено, що відповідач не має офіційного місця роботи на території України, а працює на території Німеччини. Суд першої інстанції, не перевірив вказані обставини. Так, за умови належного повідомлення відповідача про наявність судової справи та судового засідання, суд для перевірки вказаних обставин мав би з'ясувати чи відповідають вказані обставини дійсності. Позивач також мав намір просити суд зобов'язати відповідача надати інформацію про розмір його доходів та джерела їх походження. Оскільки згідно з інформації наявної у позивача, відповідач працює моряком і має високий і стабільний дохід. Однак підтвердити вказані факти позивач не має можливості, оскільки відповідач працює за кордоном і на території України доходу не має і податків не сплачує. За умови проведення належного розгляду справи суд першої інстанції мав би перевірити вказані обставини і надати їм відповідну правову оцінку.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що з 09 вересня 2011 року сторони у справі зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 697 від 09 вересня 2011 року.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір'ю. Шлюб не розірвано.
Відповідач є батьком дітей, матір'ю яких є позивач, що підтверджується свідоцтвом про народження дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 06 вересня 2013 року, за актовим записом № 754; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_3 , виданого Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 12 червня 2018 року, за актовим записом № 1504.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, а саме частин 1, 2 статті 27 держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного і соціального розвитку дитини.
Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51 Конституції України).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, до вікової категорії якої належить діти сторін у справі, становить: з 1 січня 2020 року - 2 218 грн., з 01 липня 2020 року буде становити 2 318 грн., з 01 грудня 2020 року - 2 395 грн.
Отже, 50% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 на час розгляду справи становить з 1 січня 2020 року - 1 109 грн., з 01 липня 2020 року буде становити 1 159 грн., з 01 грудня 2020 року - 1 197 грн 50 коп.
Чинними Законами України про Державний бюджет кожного року змінюється прожитковий мінімум на дитину в сторону збільшення.
Відповідно до статті 141 СК України мати та батько мають рівні обов'язки до дитини, в т.ч. і обов'язку її утримання.
Переглядаючи оскаржуване рішення про стягнення аліментів та визначаючи їх розмір, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач є людиною працездатного віку, здоровий за станом здоров'я, інших дітей на утриманні не має, оскільки доказів зворотнього відповідачем не надано.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказувала, що відповідач не має офіційного місця роботи на території України, а працює моряком на території Німеччини та має високий і стабільний дохід.
Відповідно до положень статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Встановлюючи наявність чи відсутність підстав для задоволення позову, колегія апеляційного суду відповідно до принципу диспозитивності, враховує, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження майнового стану відповідача ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції. А також, позивач не звертався до суду з клопотанням про витребування доказів на підтвердження, викладених обставин, у разі їх не можливості самостійного надання.
Отже, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).
Вказані обставини, а також те, що офіційне місце роботи відповідача невідоме, а позивач у справі має рівний обов'язок з утримання дітей, дають суду апеляційної інстанції підстави погодитися з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на двох дітей:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3 000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Колегія апеляційного суду вважає, що вказаний розмір аліментів є доцільним, відповідає інтересам обох сторін та інтересам дітей, а також чинному законодавству.
А також, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предметом даного позову не є вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), у позивача є право на звернення до суду з самостійним позовом про стягнення таких витрат в порядку статті 185 СК України.
Відповідно до частини 2 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до вимог частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
З огляду на те, що дитина, якій не виповнилося трьох років проживає з матір'ю, а відповідач не надає матеріальної допомоги матері на утримання дитини добровільно, платник аліментів є працездатною особою, висновок суду першої інстанції про можливість відповідача надати матеріальну допомогу дружині, - є правильним, з відповідача підлягають стягненню аліменти на позивача у розмірі 2 007 грн., щомісячно, починаючи з 22 жовтня 2019 року і до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - трьох років.
Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія апеляційного суду враховує таке.
До суду апеляційної інстанції представником позивача було додана відповідь № 5665/03/15-29 від 24 вересня 2020 року Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) на адвокатський запит від 16 вересня 2020 року, з якого вбачається, що на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , капітана Ізмаїльського морського порту видане посвідчення особи моряка НОМЕР_4 від 28 січня 2019 року, дійсне до 28 лютого 2024 року. Одночасно повідомлено, що питання підтвердження факту несення служби на борту суден та працевлаштування на борт судна будь-яких осіб знаходиться за межами компетенції Морської адміністрації.
Отже, докази на підтвердження працевлаштування відповідача на території Німеччини моряком та має отримання високого та стабільного доходу, позивачем не надано. Не є доказом, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, проект мирової угоди, що не підписана відповідачем та дії позивача направленні на її укладання (листування в мережі Вайбер).
Разом з тим, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 4 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегією апеляційного суду не встановлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 369, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Галатенка Євгенія Євгенійовича залишити без задоволення.
Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку крім випадків, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Є.М. Суханова
А.С. Сержанюк