Справа №761/12728/20 Головуючий у суді 1 інстанції: Пономаренко Н.В.
Провадження №22-ц/824/3363/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
20 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:
головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.
суддів Невідомої Т.О., Сушко Л.П.
за участю секретаря Пітенко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31 січня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. і зареєстрований у реєстрі за №906, за яким стягнено заборгованість на користь ТОВ «Вердикт Капітал» з ОСОБА_2 за кредитним договором №38.3/AA-00039.08.2 від 08 травня 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 31 січня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. був вчинений виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №906, за яким стягнуто заборгованість на користь ТОВ «Вердикт Капітал» з ОСОБА_2 в розмірі 618 333,17 грн.
Стягнення заборгованості провадиться за період з 04.07.2019 року по 12.12.2019 рік, сума заборгованості складає 618 333,17 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 367 542,97 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 250 790,20 грн.
Виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений поза межами строку, протягом якого він може вчинятися, проценти нараховані після спливу визначеного договором строку кредитування, спірний виконавчий напис вчинено без оригіналів нотаріально посвідченого договору, оскільки станом на 31.01.2020 (дату вчинення спірного виконавчого напису) чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу, а також заборгованість не є безспірним, що не було перевірено нотаріусом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено.
Визнано виконавчий напис від 31.01.2020, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем, який зареєстрований в реєстрі №906, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості по кредитному договору №38.3/АА-00039.08.2 від 08.05.2008, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Вердикт Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права при розгляді даної цивільної справи.
Зазначає, що судом першої інстанції не було витребувано нотаріальну справу, щоб пересвідчитися у правильності дій приватного нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, не було з'ясовано та встановлено факт наявності фактичної заборгованості позивача перед кредитором.
Адвокат Коротя А.Р. представник ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Вказує, що в суді першої інстанції відповідач не зміг підтвердити жодними доказами свої заперечення на позовну заяву та в обґрунтування правомірності вчиненого виконавчого напису, а тому в суду першої інстанції були законні підстави для задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
У судовому засіданні представник ТОВ «Вердикт Капітал» підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 січня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №906, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості, що виникла за кредитним договором №38.3/АА-00039.08.2 від 08.05.2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Родовід Банк», правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги від 04 липня 2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал», яка становить 618333,17 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 367 542,97 грн, прострочена заборгованість по не сплаченими відсоткам за користування кредитом - 250 790,20 грн. (а.с. 16)
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 19 листопада 2016 року вбачається ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила ім'я на ОСОБА_1 . (а.с. 26)
Постановою приватного виконавця Клименка Романа Васильовича від 15 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №906, виданого 31 січня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. (а.с. 11-12)
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Як вбачається з матеріалів справи строк, за який проводиться стягнення на підставі спірного виконавчого напису, з 04 липня 2019 року по 12 грудня 2019 року, тоді як строк дії кредитного договору №38.3/АА-00039.08.2 від 08 травня 2008 року закінчився 08 травня 2015 року, тобто трирічний строк для звернення відповідача з вимогами до боржника сплинув ще 08 травня 2018 року.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Разом з тим, у заяві про вчинення виконавчого напису банк заявив до стягнення проценти за кредитом, нараховані після закінчення строку дії кредитного договору.
Таким чином, встановивши, що під час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано вимоги статті 88 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки належних документів, які б підтверджували безспірність заборгованості нотаріусу надано не було, та виконавчий напис вчинено після закінчення трирічного строку для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «Вердикт Капітал» висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення не впливають, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 23 квітня 2021 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Т.О. Невідома
Л.П. Сушко