справа №761/25684/2014 Головуючий у І інстанції - Волошин В.О.
апеляційне провадження №22-ц/824/6098/2021 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
20 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Карго Трейд» про стягнення заборгованості,
за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, -
встановив:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року, яке залишено в силі постановою Верховного Суду від 25 березня 2020 року, задоволено позов ПАТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «КАРГО ТРЕЙД» про стягнення заборгованості.
В червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі №761/25684/14-ц, із ПАТ «Європейський газовий банк» на ОСОБА_1 , у зв'язку із укладенням 24 вересня 2019 року між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» договору про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» отримав право вимоги за кредитним договором №650-130213 від 13 лютого 2013 року.
29 квітня 2020 року між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала право вимоги за кредитним договором №650-130213 від 13 лютого 2013 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалася на те, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Судом першої інстанції не встановлено, що Договір відступлення оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник, у зв'язку з чим відмова суду першої інстанції у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (кредитора) правонаступником з підстав того, що фізична особа не може бути належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах, є помилковими.
В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договору відступлення недійсним, заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього Договору.
Суд першої інстанції також не врахував, що при відступленні права вимоги за кредитним договором до нового кредитора переходить лише право вимагати від боржника виконати своє грошове зобов'язання - повернути кредит та сплатити проценти за ним, а не право надавати позичальнику грошові кошти під проценти. Надавати грошові кошти під проценти за рахунок залучених від вкладників коштів мають право лише банки та інші фінансові установи після отримання відповідної ліцензії. Але повернення отриманих в кредит коштів та сплата процентів за ним не відноситься до банківських операцій, які підлягають ліцензуванню, а тому і вимагати повернення боргу може будь-хто, а не лише фінансова установа.
Просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким замінити ПАТ «Європейський газовий банк» на ОСОБА_1 у справі за позовом ПАТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
05 квітня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 , в якій він просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 вересня 2019 року між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором №650-130213 від 13 лютого 2013 року.
29 квітня 2020 року між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала право вимоги за кредитним договором №650-130213 від 13 лютого 2013 року.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не може бути належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах, оскільки з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не є юридичною особою та фінансовою установою, а тому не може надавати фінансові послуги.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Згідно ч.ч.1,2,5 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Крім цього, згідно ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім цього, відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як передбачено вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Належними доказами по справі встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року задоволено позов ПАТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Європейський газовий банк» суму заборгованості за кредитним договором від 13 лютого 2013 року №650-130213 у розмірі 35919,11 євро.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року, скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 25 березня 2020 року скасовано постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2019 року, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року залишено в силі.
24 вересня 2019 року між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладено Договір відступлення права вимоги, майнових прав дебіторської заборгованості, за яким АТ «Єврогазбанк» відступив Новому кредиту право вимоги за кредитним договором №650-130213 від 13 лютого 2013 року, укладений між АТ «Єврогазбанк» та ТОВ «Карго Трейд» включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за Кредитними договорами, договорами іпотеки, поруки, застави та іншими договорами, що були укладені в забезпечення виконання кредитних договорів, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них.
29 квітня 2020 року між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу майнових прав, за яким Продавець передав у власність Покупцеві, а Покупець прийняв у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому за кредитним договором №650-130213 від 13 лютого 2013 року, укладений між АТ «Єврогазбанк» та ТОВ «Карго Трейд».
Продавець на виконання вищезазначеного договору передав Покупцю всі необхідні документи, що підтверджується актом приймання-передачі документів за кредитними договорами, майнові права за якими продаються відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав від 30 квітня 2020 року.
Покупець здійснив з Продавцем всі передбачені вищезазначеним договором розрахунки, що підтверджується банківською випискою та листом ТОВ «Інвестохіллс Веста» від 29 квітня 2020 року №2904/5.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони його правонаступником.
Суд першої інстанції також не врахував, що при відступленні права вимоги за кредитним договором до нового кредитора переходить лише право вимагати від боржника виконати своє грошове зобов'язання - повернути кредит та сплатити проценти за ним.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Крім цього, згідно п. 4 «в» ч. 1 ст. 382 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки ОСОБА_1 за перегляд у суді апеляційної інстанції ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року сплатила судовий збір у розмірі 454 грн., зазначена сума підлягає стягненню на її користь з боржника ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384, ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
У справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Карго Трейд» про стягнення заборгованості, замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» його правонаступником ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлений 23 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба